< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ЛОГІСТИЧНІ ПОТОКИ І ПРОЦЕСИ

Предмет та об'єкти логістики

Сьогодні логістика стала одним із привабливих слів і багатогранним поняттям. Постачання, матеріально-технічне забезпечення, менеджмент матеріалів, дистрибуційна логістика, маркетингова логістика, виробнича логістика, логістика підприємництва вживаються як поняття, які стоять поруч. Тому повинні бути певним чином розроблені відповідні один одному співвідношення понять потоків, процесів, логістичного продукту. Розумінню логістики як інтегрованого планування, організування, керування, контролювання матеріальним, фінансовим і інформаційним потоками від постачальників через підприємство до споживачів сприятиме сутність методу логістики. Його основу становить системний підхід до вивчення економічних явищ, серед них матеріальних та нематеріальних потоків. Системний підхід – це комплексне вивчення економіки як єдиного цілого з позиції системного аналізу. Системний аналіз будь-якого об'єкта передбачає виконання таких етапів:

  • • формулювання задачі: визначення об'єкта дослідження, мети, формування критеріїв для вивчення об'єкта та управління ним;
  • • виділення досліджуваної системи та її структуризація;
  • • формування моделі досліджуваної системи: параметризація, встановлення залежностей між параметрами, спрощений опис системи через виділення підсистем, визначення їх ієрархії, кінцева фіксація цілей і критеріїв.

Таку модель називають також абстрактною системою, оскільки результати її дослідження за визначеними правилами можна адаптувати в реальні системи.

Викладений зміст системного підходу на основі системного аналізу характеризує один із варіантів, тому що стосується систем, які реально існують. Інше розуміння системного підходу пов'язане зі створенням, конструюванням, синтезом систем для досягнення необхідних цілей. 1 тут бачимо тісний зв'язок між аналізом та синтезом, оскільки другий варіант системного підходу безумовно вимагає попереднього аналізу реальних процесів управління, взаємодії підприємства з навколишнім середовищем і окремими його елементами тощо.

Отже, підприємство як складна економічна система із тісним багато- профільним взаємозв'язком всіх її елементів та частин вимагає системного підходу через урахування взаємозв'язків, вивчення окремих господарських об'єктів як структурних частин складніших систем, виявлення ролі кожного з них у загальному процесі функціонування і, навпаки, впливу системи загалом на окремі її елементи.

Із формального та неформального поглядів системний аналіз довів можливість та умови спільної оптимізації як структурних частин системи, так і системи загалом. Маючи на меті конструювання саме таких оптимізованих систем, доцільно керуватися основами системотехніки – прикладної науки, що досліджує завдання реального створення складних керівних систем. Процес побудови систем відповідно до принципів системотехніки складається з таких кроків:

  • • системний аналіз;
  • • системне програмування;
  • • системне проектування;
  • • виготовлення обладнання системи і програм математичного забезпечення;
  • • введення системи в дію та її перевірка, усунення недоліків;
  • • обслуговування системи та її корегування залежно від зміни базових умов.

У ланцюзі логістики від походження матеріальних благ до їх використання чи застосування у клієнтів працюють не тільки промислові підприємства, але також і підприємства послуг (торговельні), і логістичні підприємства. Останні в каналах постачання та збуту переймають спеціальні логістичні завдання. Предметом логістики тому можуть бути всі логістичні процеси, пов'язані зі зміною параметрів розміщення, часу, форми матеріальних, інформаційних і фінансових потоків, на підприємствах, причетних до ланцюга логістики, а саме: промислових, торговельних, експедиційних, фінансових, транспортних, складських, інформаційних, інших підприємствах інфраструктури. Розглядаючи логістику підприємства як певну логістичну систему, предметом досліджень слід вважати інтегровану систему матеріальних, інформаційних та фінансових потоків на підприємстві, і це не суперечить попередньому визначенню, а лише його конкретизує.

Названі потоки (матеріальні, фінансові, інформаційні, а також людські [40, с. 29]) можна об'єднати єдиною категорією логістичних потоків, процеси реалізації яких у формі трансформації (трансферу, трансакції, циркуляції) параметрів простору, часу, форми, властивостей тощо є логістичними процесами. Інакше кажучи, трансформація логістичних потоків відбувається в головних процесах переміщення майна (транспортування, складування, маніпулювання, сортування тощо), допоміжних процесах переміщення майна (пакування та позначення), а також у процесах передання та опрацювання замовлення. Схематично це подано на рис. 2.1.

Системи трансформації товарів і логістичні процеси

Рис. 2.1. Системи трансформації товарів і логістичні процеси

Джерело: складено на підставі [45, с. 49]

Необхідність інтегрованого розгляду логістичних процесів аргументується їх органічним синтезом у логістичних системах, у ланцюгах поставок тощо. Круп, Барді і Ленглей аспект синтезу подають в інтеграції дій учасників логістичного каналу (рис. 2.2).

Аналізуючи розуміння логістики підприємства як системи управління потоками матеріалів, грошей та інформації, доходимо висновку, що об'єктом логістичних досліджень може бути все те, що є темою логістичних міркувань, тобто логістичний продукт і логістична послуга (сировина, матеріали, продукти (вироби), агрегати, послуги, персонал, інформація, гроші). Отже, матеріальні об'єкти логістики подані логістичним продуктом у формі сировини, складових частин виробів, деталей, частин, напівфабрикатів, готових виробів. Оскільки цей потік матеріалів керується через інформацію, яка передує матеріалопотоку, його супроводжує і доганяє, тому логістично важливу інформацію також розглядають як логістичний об'єкт у формі логістичної послуги – інформаційного обслуговування. Це однаковою мірою стосується і фінансових потоків, параметри яких – важливі об'єкти логістики.

Інтеграція процесів у ланцюзі поставок

Рис. 2.2. Інтеграція процесів у ланцюзі поставок

Джерело: [46, с. 30]

Логістичний продукт характеризується складною внутрішньою структурою, в якій вирізняються три рівні (рис. 2.3). Перший із них стосується передусім фізичної форми продукту, яка, своєю чергою, стосується суті продукту з точки зору потреб, заявлених на ринку. Другий рівень – це товар як вантаж, який характеризується певними формою, вагою, упакуванням, а передусім маркою. Третій рівень – це логістичний продукт як комплекс побажань і очікувань споживачів, що практично означає переміщення і складування вантажу у логістичному ланцюзі поряд з іншими додатковими функціями, такими як пакування, страхування, кредитування поставок, ремонт і зберігання, кожна з яких відособлено може трактуватися як засіб надання відповідної логістичної послуги.

Отже, логістичний продукт є комплексом акцептованих вимог клієнтів, які можуть бути реалізовані на певному рівні у логістичній системі. У зв'язку з тим фізична форма вантажу стає товаром, логістичним продуктом, центральним пунктом логістичної системи тільки тоді, коли його економічна форма дає можливість досягнення усіма ланками логістичного ланцюга запланованих прибутків [50, с. 7).

Структура логістичного продукту

Рис. 2.3. Структура логістичного продукту

Джерело: [54, с. 56]

Отже, товар, який є предметом цільового переміщення, називаємо вантажем. Вантаж, який, своєю чергою, є предметом логістичного обслуговування, називаємо логістичним продуктом, тому що цей термін є ширшим поняттям, ніж вантаж. Отже, результатом логістичного процесу є продукт, який характеризується певними ознаками, що мають конкретну вартість для клієнта.

Еволюція у сфері переходу від вантажу до логістичного продукту під час переміщення між виробником і споживачем здійснилась практично за останні 20 років. Вона характеризується, з одного боку, нерозлучністю фізико-хімічних і економічних ознак, з іншого боку, у логістичній системі саме економічні ознаки товару визначають кінцеву вартість, тобто утримання логістичного продукту на ринку.

І так, наприклад, згідно з Р.Г. Баллоу, коли густина логістичного продукту зростає, витрати транспортування і складування як відсоток вартості продукту зменшуються. Тому логістичні витрати можуть зменшуватись швидше, ніж ціна продукту [42, с. 341] (рис. 2.4).

Вплив концентрації товару на логістичні витрати

Рис. 2.4. Вплив концентрації товару на логістичні витрати

Створення окремими сферами логістичної діяльності, такими як транспортні, складські або процес замовлень у цілому, певних вартостей формує ланцюг вартостей, які додаються до продукту під час його виробництва і дистрибуції.

Незалежно від цього, у товарному обороті виникає цикл життя логістичної послуги, тобто складсько-транспортної, пакувальної, інформаційної послуги тощо.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >