< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Метаморфози листка

У деяких видів рослин листки у процесі еволюції різко видозмінилися. У барбарису листки видозмінились у колючки. В акації білої у колючки видозмінились прилистки. У гороху, вики листки видозмінились у вусики, якими рослина прикріплюється до опор. У деяких видів акації черешки листка видозмінились у філодії - розширені утворення, які схожі на пластинку листка і виконують функції пластинки листка. У цибулі м'ясисті лусочки - це листки, які видозмінилися у сховища поживних речовин, а плівчасті сухі верхні лусочки - це листки, які видозмінилися у покриви. У квіткових рослин листки видозмінились у частини квітки.

Листки комахоїдної рослини росички, зібрані в прикореневу розетку, мають довгі черешки і невеликі (до 1 см у діаметрі) круглясті пластинки. Пластинки листка всіяні залозистими волосками з була воподібними закінченнями, на яких виділяється слизиста клейка речовина. Комахи, що сідають на листок, приклеюються до закінчень залозистих волосків. Сусідні волоски нахиляються до комахи і притискують її до пластинки листка. Залозисті волоски виділяють фермент, що розщеплює білки комахи до амінокислот, які всмоктуються волосками. Після цього волоски знову розходяться і готові "ловити" нову комаху. Так у комахоїдних видів рослин листки видозмінились у різноманітні пастки.

Способи вегетативного розмноження рослин та його біологічне значення

Вегетативне розмноження рослин (від лат. vegetativas - рослинний) - це розмноження рослин за допомогою вегетативних органів (кореня, стебла, листка) або їхніх частин. Вегетативне розмноження рослин ґрунтується на явищі регенерації. Під час такого способу розмноження всі властивості й спадкові якості в дочірніх особин повністю зберігаються.

Розрізняють природне й штучне вегетативне розмноження.

Природне розмноження відбувається постійно в природі через неможливість або утрудненість насіннєвого розмноження. Ґрунтується на відокремленні від материнської рослини життєздатних вегетативних органів або частин, здатних у результаті регенерації відновлювати цілу рослину з її частини. Уся сукупність одержаних таким чином особин має назву клон. Клон (від грецьк. clon - паросток, гілка) - популяція клітин або особин, яка утворюється в результаті безстатевого поділу з однієї клітини або особини. Вперше цей термін запропонував британський генетик Джон Бардон Сандзрсон Хзлдан (1892-1964).

Вегетативне розмноження рослин у природі здійснюється шляхом:

  • o поділу (одноклітинні);
  • o кореневими паростками (вишня, яблуня, малина, ожина, шипшина);
  • o коренебульбами (орхідея, жоржини);
  • o відсадками (смородина, аґрус);
  • o вусами (суниці, жовтець повзучий);
  • o кореневищами (пирій, очерет);
  • o бульбами (картопля);
  • o цибулинами (тюльпан, цибуля, часник);
  • o виводковими бруньками на листках (бріофілюм).

Усі природні способи вегетативного розмноження широко використовуються людиною у практиці рослинництва, лісництва і особливо садівництва.

Людиною розроблені штучні способи вегетативного розмноження (не зустрічаються в природних умовах) (табл.14).

Таблиця 14

СПОСОБИ ШТУЧНОГО ВЕГЕТАТИВНОГО РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН

Вид розмноження Поділ:

куща (бузок, жасмин) бульби (картопля) кореневища (ірис, кана) кореневих шишок (батат, жоржина)

коренів (хрін, малина)

Характеристика

ґрунтується на відокремленні від материнської особини життєздатних вегетативних органів (або їхніх частин), здатних до регенерації.

на кожній частині вегетативних органів обов'язково мусять бути додаткові бруньки, за рахунок яких і відбувається відновлення цілої рослини

Відведення (смородина, аґрус, калина, виноград, шовковиця)

частину пагона (відгілок) притискають до ґрунту для того, щоб укорінити, а потім механічно відокремлюють від материнської особини

Живцювання:

стеблове (чагарники: троянда, бузок, смородина, аґрус)

листяне (бегонія, сенполія, лимон)

кореневе (хрін, малина, слива, вишня, яблуня, троянда)

зрізані стеблові живці висаджують у спеціально підготовлений ґрунт або кладуть у посудину з водою до моменту утворення додаткових коренів.

цілий листок або частину листка з великими жилками, що містять камбій, кладуть у посудину з водою або висаджують у вологий ґрунт (пісок, торф).

частини бічних коренів з додатковими бруньками відокремлюють від материнської рослини

Щеплення:

окулірування, або очкування (троянда)

копулювання (груша, яблуня)

аблактування (виноград)

зрощують бруньки й живці однієї рослини (прищепа) зі стеблом іншої (підщепа).

пересаджують вічка (пазушна брунька із шматочком деревини) у Т-подібний надріз на корі стебла підщепи.

зближують живець прищепи зі стеблом підщепи декількома способами: прикладанням, розщепом, за кору.

зближують і зрощують прищепу й підщепу за допомогою язичків - косих надрізів на корі

Культура ізольованих тканин (морква, полуниця, більшість декоративних рослин)

Цей спосіб ґрунтується на вирощуванні в лабораторних умовах із максимальною стерильністю шматочків твірної тканини, здатних до швидкого поділу й розвитку в структури, які нагадують зародок рослини

Біологічне значення вегетативного розмноження:

  • а) одне з пристосувань для утворення нащадків там, де немає сприятливих умов для статевого розмноження;
  • б) у нащадків повторюється генотип батьківської форми, що важливо для збереження ознак сорту;
  • в) один із шляхів збереження цінних сортових ознак і властивостей;
  • г) при вегетативному розмноженні рослина може зберігатися за умов неможливості насіннєвого відтворення;
  • д) переважний спосіб розмноження декоративних рослин;

є) при щепленні - у прищеплюваної рослини зростає стійкість до зовнішніх умов.

Слід зазначити й недоліки вегетативного розмноження:

  • а) передаються негативні риси;
  • б) передаються хвороби материнського організму.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >