< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Учіння як система

Вузлові питання теми:

  • 3.3.1. До суті понять “навчання” та “засвоєння”
  • 3.3.2. Система “Учіння як специфічний вид пізнання”.

Основні поняття теми: учіння, пізнання, система, засвоєння.

До суті понять “навчання” та “засвоєння”.

Приступивши до вивчення учіння, зазначимо, що оскільки учіння є цілісним процесом, то його можна розглядати у площині різних системи. Його, наприклад, можна розглянути у площині системи “Учіння як специфічний вид пізнання”, або “Учіння як самоуправління навчально-пізнавальною діяльністю”, або “Учіння як поліфункціонально-діяльнісна система” та ін. Деякі системи учіння ми розглянемо детально, наприклад, систему “Учіння як специфічний вид пізнання”. Щодо переважної більшості інших систем “Учіння”, то обмежимось лише тими висновками та тією інформацією, яку вдалося отримати внаслідок застосування методу системної призми до цих систем учіння.

Однак, перш ніж розглянути конкретну систему “Учіння” розглянемо поняття навчання, яке є базовим поняттям теорії навчання. У навчанні виділяють його зовнішню та внутрішню сторони. Зовнішня – це те, що можна безпосередньо спостерігати: виклад учителем матеріалу, його бесіда з учнями, різного роду вказівки до завдань самостійної роботи, слухання учнями того, що розповідає учитель, відповіді на його запитання, виконання учнями завдань тощо. Внутрішня сторона процесу, – це його сутність, тобто оволодіння учнями знаннями, вміннями і навичками, його розвиток і виховання. Звернемося до Г. Костюка. Він пише: “Навчання, як керування засвоєнням учнями суспільних цінностей, вироблених попередніми людськими поколіннями, повинно виходити з правильного розуміння самого процесу засвоєння” [8, с. 52]. Отже необхідно з'ясувати спочатку, що слід розуміти під поняттям “засвоєння”. Взагалі, коли йдеться про навчання, то, як його кінцевий результат, мають на увазі оволодіння знаннями. Але оволодіти знаннями – це означає їх засвоїти і навчитись їх застосовувати. В свою чергу – засвоїти знання означає зрозуміти і запам'ятати, а розуміння – це сприймання разом з осмисленням. І як кінцевий результат оволодіння знаннями виступають сприймання, осмислення, запам'ятовуваннях застосування.

Фізіологічним механізмом знань є система тимчасових зв'язків, в утворенні якої провідне значення має аналітико-синтетична діяльність кори головного мозку. Психологічну основу знань складають процеси мислення і пам'яті. Істинні знання є результатом активного самостійного мислення, це знання, які розвиваються. Засвоєння знань як процес становить суть процесу учіння.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >