Етапи взаємовідносин людини з природою

Серед взаємовідносин людини з природою протягом історії людства сьогодні умовно можна виділити такі етапи:

I етап. Поява перших людей. Тривалість —2-3 млн років до появи людини розумної. Переважає біологічна сутність у людини як у біологічної істоти. Стосунки з природою обмежуються біологічним обміном речовин, не порушуючи динаміки основних біологічних процесів. Людське суспільство та біосфера на цій стадії - функціональна незамкнена єдина глобальна система, в якій слабкі антропогенні впливи не могли спричинити політичних змін у навколишньому середовищі.

II етап. (—40 тис. років) від пізнього палеоліту і до середини XX століття. Людство вже істотно впливає на довкілля. Тиск на природу збільшується з розвитком суспільства та вдосконалення виробничих можливостей і знарядь праці:

• - Діяльність людини обумовила деградацію природних екосистем на великих площах.
• - Вимирання багатьох вищих рослин і тварин.
• - Але не змінюється характер функціонування природного кругообігу речовин та енергетичних потоків на самій планеті, тобто динамічної рівноваги біосфери.

III етап (сучасний) - період науково-технічної революції. На думку академіка В.І.Вернадського, людство стало відігравати роль наймогутнішої геологічної сили на планеті, його діяльність почала перевищувати масштаби найпотужніших сил . На жаль, ці сили були спрямовані не на формування сфери розуму (ноосфери), про що мріяв В.І.Вернадський, а внаслідок нераціонального природокористування та господарської діяльності призвели до пошкодження і вичерпання природних ресурсів, руйнування механізмів саморегуляцій біосфери, деформації процесів природного кругообігу речовин та енергії, що склалися в процесі багатовікової еволюції.

Наслідок: прогресуюче руйнування біосфери, яке може стати незворотним і може призвести до неможливості існування людства на Землі.

Екологію людини на всіх стадіях історичного розвитку цікавлять такі питання:

а. Чисельність окремих груп людей і всього людства;

б. Вікова та статева структура суспільства.

в. Рівень здоров'я людей, може визначатися середньою тривалістю життя, найбільш характерними хворобами і найбільш розповсюдженими причинами смерті.

г. Специфіка харчування людей кожної епохи, калорійність їжі, способи її приготування.

д. Тип трудової діяльності, механізми та знаряддя праці, джерела енергії, які використовували в господарстві та побуті.

е. Система розселення.

ж. Культурні та гігієнічні навички.

Аналіз перерахованих характеристик дозволить отримати знання деяких важливих показників, які кількісно зможуть відобразити взаємодію людини з середовищем існування.