Особливості адміністративного провадження у справах про порушення громадського порядку і громадської безпеки та застосування заходів забезпечення провадження за цією категорією справ

Провадження у справах про адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку складається з чотирьох частин (стадій):

1) порушення справи та адміністративне розслідування;
2) розгляд справи;
3) перегляд постанови;
4) виконання постанови.

На першій стадії виявляються факт й обставини скоєного проступку, дані про винного і складається протокол. На другій - компетентний орган розглядає справу і приймає постанову. На третій, факультативній, стадії постанова переглядається за скаргою громадянина, протесту прокурора, вона завершується прийняттям рішення про скасування, зміну або залишення постанови чинною. На четвертій - реалізується прийнята постанова.

На кожній стадії здійснюються етапи - групи взаємопов'язаних дій. Схематично система стадій і етапів провадження у справах про адміністративні правопорушення може бути подана так:

I. Порушення справи та адміністративне розслідування:

1) порушення справи;
2) установлення фактичних обставин;
3) процесуальне оформлення результатів розслідування;
4) направлення матеріалів для розгляду за підвідомчістю.

II. Розгляд справи:

5) підготовка справи до розгляду та слухання;
6) аналіз зібраних матеріалів, обставин справи;
7) прийняття постанови;
8) доведення постанови до відома.

ІІІ. Перегляд постанови:

9) оскарження, опротестування постанови;
10) перевірка законності постанови;
11) винесення рішення;
12) реалізація рішення.

IV. Виконання постанови:

13) направлення постанови до виконання;
14) фактичне виконання;
15) закінчення виконання (справи). Розглянемо названі стадії детальніше.
1. Порушення справи про адміністративне правопорушення та адміністративне розслідування - це початкова стадія адміністративного провадження, якою охоплюється комплекс першочергових процесуальних дій, що забезпечують згодом можливість розгляду справи по суті. У межах цієї стадії установлюється факт протиправної поведінки, особа правопорушника, інші фактичні обставини у справі, збираються й аналізуються докази, дається первісна правова оцінка скоєному, тобто здійснюється певне адміністративне розслідування у справі з відповідним процесуальним оформленням результатів такого розслідування з метою підготовки справи для розгляду по суті. Закінчується ця стадія в більшості випадків передачею матеріалів справи для розгляду за підвідомчістю.

Підставою для порушення справи, як і підставою для настання адміністративної відповідальності, є скоєння особою (як фізичною, так і юридичною) адміністративного правопорушення. Спеціальної процесуальної дії, як і спеціального процесуального документа про порушення справи про адміністративне правопорушення чинним законодавством, на даний час не передбачено. У правозастосовній практиці, як правило, таким є факт складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у разі, коли відповідно до чинного законодавства штраф накладається і стягується, а попередження фіксується на місці вчинення правопорушення (ст. 258 КУпАП), але за умови, якщо порушник не оскаржує стягнення, накладеного на нього за вчинене правопорушення.

Протокол про адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, відповідно до ст. 255 КУпАП, складають уповноважені посадові особи ОВС.

Особи молодшого начальницького складу в більшості випадків такі протоколи не складають, а лише доповідають про виявлені події рапортами.

На жаль, у законодавстві чіткого визначення переліку посадових осіб ОВС, які наділені правом складання протоколу про адміністративне правопорушення, не визначено. Тому особам рядового та начальницького складу підрозділів міліції громадської безпеки при виявлені правопорушення слід діяти таким чином:

1) складати протокол про адміністративне правопорушення-якщо повноваження особи щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення визначені в її посадовій інструкції, яка видається на підставі та на виконання нормативно-правових актів;
2) факт вчинення правопорушення засвідчити відповідним рапортом, у якому подати всі ті вимоги, що визначаються в протоколі - якщо особа не наділена правом його складення. В такому разі рапорт передається до посадової особи, уповноваженої на здійснення розслідування справи, через чергову частину міськрайліноргану після його реєстрації в Журналі реєстрацій повідомлень про злочини та події.

Протокол є єдиною формалізованою підставою для подальшого провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, наскільки грамотно він складений, залежить правильність розгляду справи по суті та обгрунтованість застосування стягнення. Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах внутрішніх справ здійснюється згідно з Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах внутрішніх справ, затвердженою наказом МВС України № 950 від 4 жовтня 2013 р. У протоколі повинні міститися всі відомості, необхідні для правильного вирішення справи. У ст. 256 КУпАП та зазначеній вище Інструкції наводиться приблизний перелік таких відомостей і правила їх внесення в протокол. Згідно з Інструкцією усі реквізити протоколу заповнюються розбірливим почерком, українською мовою. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, щодо якої він був складений. Перелік цих відомостей можна поділити на 3 групи: обставини, які характеризують адміністративне правопорушення; відомості, які характеризують особу правопорушника; відомості, що стосуються форми протоколу.

Працівник міліції громадської безпеки повинен роз'яснити передбачені ст. 268 КУпАП права та обов'язки особи, яка притягається до відповідальності, про що обов'язково робиться відмітка в протоколі. Крім того, особі повідомляється про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Особа, яка вчинила правопорушення, має право ознайомитися із змістом протоколу, внести в нього власноручно пояснення, підписати його або відмовитися від підписання та викласти мотиви відмови, подати пояснення, які додаються до протоколу або зауваження до його змісту. Відмова правопорушника підписати протокол не зупиняє провадження у справі, але вона повинна бути спеціально зафіксована дільничним інспектором. При вчиненні проступку групою осіб протокол складається на кожного порушника окремо.

Вчинення адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок та безпеку, може бути підставою для застосування працівником міліції не тільки адміністративних стягнень, а и інших заходів адміністративного примусу, передбачених Законом України "Про міліцію", зокрема, заходів припинення (вимоги припинити правопорушення, припинення функціонування тих чи інших об'єктів, застосування спеціальних засобів тощо).

Особливу їх групу становлять заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення. їх характерними рисами те, що вони застосовуються з мстою припинення адміністративних проступків, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складання протоколу про адміністративне правопорушення, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи, виконання постанов у справах про адміністративні проступки. По-друге, заходи процесуального забезпечення застосовуються тільки в рамках провадження, що ведеться у зв'язку з правопорушенням, тобто лише з моменту порушення справи і до її припинення і лише до особи, яка вчинила правопорушення. По-третє, крім вчинення правопорушення, є додаткові підстави застосування цих заходів - неможливість припинення правопорушення іншими засобами, виконання інших процесуальних дій (складення протоколу, встановлення особи тощо), можливе вчинення особою нових проступків. По-четверте, цс несамостійні, допоміжні заходи впливу, вони не вважаються санкціями, не тягнуть додаткових обмежень дня порушника. По-п'яте, встановлено процесуальний порядок їх застосування.

Передбачено, що працівники міліції громадської безпеки можуть застосовувати такі заходи процесуального забезпечення, передбачені КУпАП: адміністративне затримання (ст. 262), особистий огляд і огляд речей (ст. 264), вилучення речей і документів (ст. 265), відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд їх на стан сп'яніння (ст. 266), доставлення порушника (ст. 259) і його привід (ст. 268) та ін. (див. гл. 20 КУпАП).

Доставления порушника працівником міліції, згідно зі ст. 259 КУпАП, здійснюється з мстою припинення правопорушення, складання протоколу про адміністративне правопорушення і встановлення особи порушника.

Доставления порушника має бути проведено в можливо короткий строк. Встановлено максимальний час перебування порушника в штабі громадського формування з охорони громадського порядку та приміщенні виконкому селищної чи сільської ради - одна година. Схожим до розглянутого заходу забезпечення с привід порушника в разі його ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді. Це також примусове доставления особи в орган внутрішніх справ або в суд. Різниця полягає в мсті доставления - привід здійснюється працівниками міліції для забезпечення присутності правопорушника під час розгляду справи. Привід допускається лише у випадках, прямо передбачених законом (ч. 2 ст. 268 КУпАП).

Адміністративне затримання полягає в примусовому короткочасному обмеженні волі, дій і пересування особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. Воно може здійснюватись працівником міліції в разі виявлення таких порушень: розпиття спиртних напоїв у громадських місцях чи появи у громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль; дрібною хуліганства, вчинення насильства в сім'ї; розпиття спиртних напоїв в громадських місцях та поява в п'яному вигляді та інших випадках передбачених ст. 262 КУпАП.

Строк адміністративного затримання за проступок, передбачений ст. 178, не може перевищувати трьох годин. Більш тривалі строки може бути встановлено тільки законодавчими актами (ч. 1 ст. 263 КУпАП та ст. 11 Закону України "Про міліцію").

Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставления порушника, а особи, яка була в стані сп'яніння - з часу її витвереження.

Під час застосування адміністративного затримання про нього працівник міліції складає протокол, у якому зазначаються дата і місце складення, відомості про особу затриманого, час і мотиви затримання. Затриманому надається право ознайомитись з протоколом і підписати його (або відмовитись від підписання), вимагати повідомлення про місце його перебування родичів або адміністрації за місцем роботи чи навчання. В разі затримання неповнолітнього, повідомлення його батьків або осіб, які їх замінюють, є обов'язковим. У протоколі про адміністративне затримання зазначається час, дата повідомлення і кому саме повідомлено.

Особистий огляд і огляд речей провадяться з метою виявлення та закріплення необхідних доказів правопорушення і забезпечення подальшого притягнення до відповідальності. Право на їх провадження надано і дільничному інспектору. Особистий огляд провадиться ним, якщо він однієї статі з порушником і в присутності двох понятих тієї ж статі. За їх відсутності зазначені речі можуть бути піддані огляду лише у невідкладних випадках, але за обов'язкової участі двох понятих. Проведення огляду оформляється спеціальним протоколом або про нього робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі по адміністративне затримання.

Вилучення речей і документів, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, провадиться працівником міліції з метою забезпечення доказів, їх конфіскації та знищення. Наприклад, придбаний самогон має бути вилучений для забезпечення дослідження спеціалістом і вирішенні питання чи є вилучена рідина самогоном, використання його як доказ з наступним його знищенням. Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення, адміністративне затримання чи про огляд речей.

Стаття 265 КУпАП передбачає особливості вилучення окремих видів речей та документів, вилучення їх в окремих осіб та процесуального оформлення вилучення деяких предметів. Так, вилучені самогон чи інші міцні напої домашнього вироблення, а також апарати для їх вироблення підлягають знищенню працівниками міліції. Для забезпечення стягнення штрафу з особи, яка вчинила контрабанду, допускається вилучення не просто речей, а й цінностей, якщо ця особа не має постійного місця проживання в Україні. При вилученні вогнепальної, газової або пневматичної зброї та бойових припасів в протоколі зазначаються марка або модель, калібр, серія і номер зброї, що вилучається, кількість і вид бойових припасів. До особи, яка вчинила правопорушення під час виконання службових обов'язків, вилучення, особистий огляд і огляд речей застосовуються лише у невідкладних випадках.

Порядок здійснення огляду на стан сп'яніння в наш час врегульовано Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров'я України від 9 вересня 2009 р. № 400/666. Огляд на стан сп'яніння може провадитися в найближчих закладах охорони здоров'я, визначених відповідними територіальними управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.

З метою забезпечення законності застосування розглянутих заходів ст. 267 КУпАП передбачає можливість їх оскарження заінтересованою особою у вищий орган (вищій посадовій особі), прокуророві або безпосередньо в суд.