Українська громада в Угорщині

За офіційними даними перепису населення від 2011 р., українцями визнало себе 5633 особи (восьме місце серед 13-ти історичних національних меншин Угорщини). Окрім цього, 3323 особи визнали себе русинами. Серед провідних громадських організацій виокремимо: Товариство української культури Угорщини, Товариство української інтелігенції Угорщини. Функціонує Деркавне самоврядування українців Угорщини, яке очолює Ярослава Хортяні, Перший заступник Голови Світового конгресу українців та Голова Європейського конгресу українців.

Згідно з переписом населення 2001 р. на території України проживає 156,6 тис. угорців (0,3% від загальної кількості населення), більшість з яких – 151,5 тис. осіб – у Закарпатській області і складає 12,1% населення краю. Діють Демократична спілка угорців України, Товариство угорської культури Закарпаття, також 13 обласних громадських об'єднань угорської меншини. У 2007 р. країни виробили нові, пільгові умови для перетину кодону. Своєрідною формою підтримки угорців в Україні з боку Угорщини є надання їм спеціальних преференцій: вкладиші до паспортів, збільшені терміни перебування за шенгенською візою, інші привілеї.

Відносини між Україною і Словацькою Республікою розвивалися спочатку в межах українсько-чесько-словацького співробітництва, а з 1 січня 1993 р. – зі Словацькою Республікою, що утворилася внаслідок виходу зі складу Чехо-Словаччини. Україна визнала Словацьку Республіку в день проголошення її незалежності. Встановлення дипломатичних відносин відбулося ЗО січня 1993 р. У столицях – Києві і Братиславі – діють посольства, генеральні консульства відкриті в Ужгороді та Пряшові. Кількість чинних документів – 89. У програмній заяві уряду Словацької Республіки (січень 1995 р.) проголошувалося, що словацька сторона зацікавлена в розвиткові словацько-українських відносин, насамперед у господарській галузі, де є невикористані можливості.

Сторони уклали десятки міждержавних, міжурядових та міжвідомчих документів, які регулюють співробітництво у сферах двосторонніх відносин, правового оформлення державного кордону, повітряного сполучення, сприяння і взаємного захисту інвестицій тощо. 29 червня 1993 р. підписано базовий Договір про добросусідство, дружні відносини і співробітництво між Україною і Словацькою Республікою, а 16 червня 1994 р. у Братиславі відбувся обмін ратифікаційними грамотами. У жовтні 1998 р. сторони уклали Договір про спільний кордон між Україною і Словацькою Республікою.

Слід зазначити, що Словаччина постійно входить до групи країн найбільшого експорту України: цей показник у 2009 р. становив 433,69 млн дол. (сальдо позитивне: 127,69 млн дол.), однак з кризою зменшився у подальшому. Загальний товарообіг між Україною та Словаччиною за 2013 р. склав 1416,216 млн дол. (збільшення на 12,4 % у порівнянні з попереднім роком). Позитивне сальдо – 89,306 млн дол. Станом на 01 жовтня 2013 р. Словацька Республіка інвестувала в українську економіку 100,5 млн дол., що становило приріст словацьких інвестицій в Україну на 30,1 млн дол. або на 42,7%.

Україна за підтримки Словаччини бере активну участь в самітах глав держав Центральної Європи, а також у спільних програмах з НАТО.

Українсько-словацькі політичні відносини зазнавали періоди як підйому, так і охолодження. У середині 1990-х pp. вони ускладнилися розподілом місць непостійного члена Ради Безпеки ООН. У 1997 р. обидві країни від групи країн ЦСЄ висунули свої кандидатури на посаду голови 52-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, а також на обрання до складу Ради Безпеки ООН на період 2000–2001 pp. Проведені переговори (30-31 березня 1997 р.) позначилися пошуком політичного компромісу: було домовлено, що словацька сторона запропонує свою кандидатуру на наступний термін головування. У зв'язку з провалом референдуму в Словаччині про вступ цієї країни до НАТО та наступною відставкою міністра закордонних справ країни у травні 1997 р., уряд Словаччини 17 червня 1997 р. прийняв рішення про відкликання свого кандидата на посаду голови Генеральної Асамблеї ООН. За заявою словацької сторони, такий крок було зроблено в інтересах подальшого поглиблення дружніх відносин з Україною, збереження єдності у східноєвропейській групі держав.

Загальна чисельність українців в Словаччині згідно з останнім переписом населення 2011 р. нараховує близько 7,5 тис. громадян або 0,1% населення СР. В країні активно діють Союз русинів- українців СР (СРУСР) – 4 тис. осіб, організованих у 100 первинних організаціях; Словацько-українське товариство (м. Братислава); Спілка українських письменників Словаччини; Наукове товариство ім. Т. Шевченка; Асоціація україністів Словацької Республіки; молодіжна організація „Пласт”; Товариство ім. О. Духновича.

Важливе місце на балканському напрямі зовнішньополітичних інтересів України посідає Республіка Болгарія. 5 грудня 1991р. уряд Болгарії офіційно визнав Україну як незалежну державу, а 13 грудня було встановлено дипломатичні відносини на рівні посольств. Основою міждержавного співробітництва є Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною і Республікою Болгарією від 09 жовтня 1992 р. Договірно-правова база співробітництва включає 89 чинних документів, у т.ч. 9 міждержавних, 32 міжурядових та 48 міжвідомчих, які регламентують розвиток взаємовигідної, партнерської співпраці в усіх сферах діяльності.

Чорноморські держави Україна та Болгарія розвивають співпрацю в рамках ОЧЕС, яка відрізнялася особливою результативністю під час головування РБ (листопад 2009 – травень 2010 pp.), коли вона виступила з низкою конкретних пропозицій. У регіональному контексті також здійснюється українсько-болгарський діалог в рамках реалізації Дунайської стратегії ЄС, а також проектів Центральноєвропейської ініціативи, особливо враховуючи головування України в ЦЄІ в 2012 р. Створення поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі України з ЄС, на думку болгарської сторони, об'єктивно сприятиме динамізації торговельно-економічних відносин між нашими країнами, не в останню чергу через відкриття внутрішніх ринків для низки товарних груп, відміну мита на експорт- імпорт окремих товарів, поліпшення умов для створення нових інноваційних підприємств тощо.

Болгарія – головний зовнішньоекономічний партнер України на Балканах. Основним індикатором розвитку відносин є торговельно-економічний оборот. За січень-жовтень 2011 р. товарообіг товарами становить 853,8 млн дол., у т.ч. експорт 632,6 млн (збільшення у порівнянні з відповідним періодом 2010 р. на 72,7 %), а імпорт 221,3 млн (на 35 %). З урахуванням послуг загальний обсяг товарообороту склав 897,4 млн дол. Сальдо зовнішньої торгівлі з Болгарією склалось позитивним у розмірі 290,3 млн дол. Експорт товарів до Болгарії збільшився на 4,0% у порівнянні з 2012 р. і склав 591,3 млн дол. Основні товарні групи експорту: чорні метали (68,4% від загального експорту), енергетичні матеріали (12,7%), залізничні локомотиви (3,2%). Імпорт склав 300,9 млн дол. та збільшився на 7,3%. Основні товарні групи імпорту: фармацевтична продукція (245,9%), реактори ядерні (13,6%), енергетичні матеріали (11,9%).

Станом на 01 липня 2011 р. в економіку України інвестовано 18,8 млн дол., хоча реально обсяг інвестицій є значно більшим. За даними Болгарського Народного банку на 01 січня 2011 р. загальна сума українських інвестицій в економіку РБ складала 17,1 млн євро. Наразі в Україні діють майже 200 підприємств за участю болгарського капіталу та 67 представництв болгарських компаній. В Болгарії зареєстровано 63 представництва українських підприємств, фірм та компаній, зокрема „Аеросвіт", „Українське дунайське пароплавство" та ін. Окрім цього, діє 81 спільне підприємство за участю українського капіталу.

Втім, аналізуючи сучасний стан торговельно-економічного і інвестиційного співробітництва між Україною та РБ, варто відзначити, що потенційні можливості далеко не вичерпано^[1]. Перспективним є залучення болгарських інвестицій і досвіду до реформування сектору енергетики (передусім, модернізації української ГТС), сільського господарства, використання спортивних об'єктів і інфраструктури після проведення ЧЄ ЄВРО-2012, невичерпним є потенціал українських і болгарських регіонів. Подальшому розвитку торговельно-економічних відносин та запровадженню системного підходу до цієї важливої сфери співпраці сприяло б створення болгаро-української асоціації (Ділової ради) або іншої структури, яка б об'єднала наявну інформацію, пропозиції і контакти підприємців і компаній на шляху опрацювання та реалізації конкретних проектів як в Україні, так і Болгарії. Значно просунулися країни і у вирішенні питання щодо візових вимог: запроваджено пільги на отримання болгарської візи, деякі з них видаються безкоштовно.

Важливим елементом українсько-болгарських відносин є розвиток міжрегіональної взаємодії, що сприяє встановленню прямих контактів між областями, містами України і общинами Болгарії, представниками ділових кіл, активізації міжлюдських контактів тощо. Між регіонами (областями) України та РБ підписано вісім угод про міжрегіональне співробітництво, яке охоплює торговельно-економічну, науково-технічну та культурну сфери.

Позитивним чинником стала підтримка болгарською стороною суверенної політики України. Президент Болгарії Росен Плевнелієв назвав Росію націоналістичною і агресивною державою, і на його думку, Путіну необхідно поміняти своє бачення міжнародної політики, і що військова співпраця Болгарії з Росією обходиться його країні доволі дорого і містить корупційний ризик^[2].

Болгарія сприяла Україні набути членства в СОТ: у 2003 р. успішно завершилися двосторонні переговори про доступ на ринки товарів і послуг у рамках переговорного процесу приєднання України до СОТ, а в червні 2004 р. в м. Женеві був підписаний відповідний протокол. Приєднання України до СОТ і уведення в дію досягнутих домовленостей зіграло важливу роль у розвитку взаємної українсько-болгарської торгівлі.

Румунія посідає важливе місце в зовнішньополітичних інтересах України, що зумовлено політичними і економічними факторами. Країна визнала незалежність України 08 січня 1992 р. Розбудовані дипломатичні установи: Посольство України в Румунії, Генеральне консульство України у м. Сучава, Посольство Румунії в

Україні, Генеральне консульство Румунії у м. Одеса, Генеральне консульство Румунії у м. Чернівці. 01 лютого 1992 р. в м. Давос (Швейцарія) відбулася зустріч президентів і міністрів закордонних справ України і Румунії, під час якої було підписано Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин. У вересні 1992 р. відбувся перший офіційний візит в Румунію міністра закордонних справ України, підписано консульську конвенцію та міжурядову Угоду про співробітництво в галузі культури, науки та освіти.

Договірно-правова база нараховує 22 документи міждержавного і міжурядового рівня та 20 документів міжвідомчого рівня. Серед останніх укладених документів: Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом (підписана у жовтні 2013 р., 10 червня 2014 р. Президент Румунії Т. Бесеску підписав Закон про ратифікацію Парламентом Румунії); Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про зміцнення заходів довіри та безпеки (підписана 10 березня 2014 р., 4 вересня 2014 р. Уряд Румунії схвалив законопроект про ратифікацію Угоди); Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про місцевий прикордонний рух (підписана 2 жовтня 2014 р.).

У системі співробітництва діють спільні двосторонні структури: Спільна Українсько-Румунська Президентська Комісія; Змішана українсько-румунська прикордонна комісія; Українсько- Румунська Спільна комісія з питань економічного, промислового, наукового та технічного співробітництва; Змішана українсько- румунська Міжурядова Комісія з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин.

Доволі інтенсивно розвивається торговельно-економічне співробітництво: у 2013 р. загальний обсяг товарообігу між Україною та Румунією склав 1455,2 млн дол., з яких експорт – 558,2, а імпорт – 897,0 млн дол. Згідно з даними Державної служби статистики України, у січні-вересні 2014 р. обсяг торгівлі товарами між Україною та Румунією становив 1116,72 млн дол.

Основні товарні групи експорту: чорні метали (19,8 %), руди (18,9 %), деревина (14,4 %), взуття (8,5%), електричні машини (7,9 %). У порівнянні з аналогічним періодом 2012 р. експорт збільшився на 1,2 %, імпорт зменшився на 1,8 %. Основні товарні групи імпорту: енергетичні матеріали (37,7 %), засоби наземного транспорту (10,2 %), деревина (8,7 %). Торговельне сальдо склало 338,8 млн дол. на користь Румунії.

У січні-вересні 2014 р. двосторонній обіг торгівлі послугами склав 54,42 млн дол., сальдо – 24,24 млн дол. на користь України. Станом на 1 липня 2013 р. інвестиції з Румунії в економіку України становили 24,5 млн дол. (0,04% від загального обсягу інвестицій в Україну). Обсяг українських інвестицій – 12,27 млн дол. За даними Міністерства економіки Румунії станом на 30 вересня 2014 р. в Румунії зареєстровано 478 спільних українсько- румунських підприємств.

Правовим підгрунтям взаємин у сфері науково-технічного співробітництва України та Румунії є Угода між Урядом України та Урядом Румунії про співробітництво у сфері науки і технологій від 29.03.1996 р., Угода про наукове співробітництво між Національною академією наук України та Румунською Академією від 03.12.1992 р., а також Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про економічне, промислове, наукове та технічне співробітництво від 30.10.2007 р.

Науково-технічне співробітництво України та Румунії координується Спільною Українсько-Румунською комісією з науково- технічного співробітництва. 19.06.2013 р. була підписана нова Програма співробітництва в галузі науки та технологій, якою були визначені умови конкурсу на реалізацію спільних проектів на 2014–2015 pp. за такими напрямами: охорона здоров'я, сільське господарство та безпека харчування, нові матеріали, нанотехнології, біологічні технології, інформаційні технології, лазерна фізика.

У двосторонніх відносинах України з Румунією існує також низка складних питань, пов'язаних з питаннями історичного минулого, з територіальними претензіями румунської сторони, про що йшлося у попередніх розділах, а також захистом довкілля у зв'язку з міжнародними екологічними вимогами в акваторії Дунаю.

Подальші перспективи двосторонньої співпраці обговорюються під час обопільних візитів. Так, у березні 2005 р. мова йшла про інвестиційне і транскордонне співробітництво, захист навколишнього середовища, створення сприятливих умов для діяльності румунської меншини в Україні і української в Румунії. Слід зазначити, що румунська сторона посідає активну позицію щодо паспортизації за бажанням українських громадян, переважно з Буковини, залучення етнічних румун на роботу і навчання, що часто відбувається поза правовим полем, оскільки за Конституцією Україна має єдине громадянство і подвійне громадянство не передбачено.

За даними перепису 2011 р., на території Румунії проживає 51700 етнічних українців або 0,27% від загальної кількості населення. Місця компактного проживання українців в Румунії – повіти Марамуреш, Тіміш, Сучава та Караш-Северін. У 1990 р. було створено Союз українців Румунії, який має квоту (один депутат) у Парламенті Румунії; СУР представлений у Раді національних меншин. З 2009 р. в Румунії функціонує Національний Форум Українців Румунії. У складі Посольства України в Румунії працює Культурно- інформаційний центр, офіційно відкритий у 2007 р.

У сфері транскордонної співпраці сторони створили спільну робочу групу взаємодії у запобіганні розповсюдженню контрабандної продукції і нелегальному перетину кордону, про що митні служби двох країн обмінюватимуться відповідною інформацією. Із набуттям Румунією членства в ЄС 2007 р. транскордонний аспект взаємодії перестав бути таким гострим і доповнюється євроінтеграційними проектами вже в рамках Євросоюзу. Певної активності набула взаємодія військових обох країн в рамках батальйону „Тиса”.

Румунія дотримується послідовної політики щодо підтримки України у відстоюванні суверенітету і територіальної цілісності. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін подякував Президенту Румунії Клаусу Йоханнісу за його послідовну підтримку територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України, а також за засудження загарбання Російською Федерацією Автономної Республіки Крим, агресії Росії в східних частинах Донецької та Луганської областей України та підтримки Москвою терористичних організації "ДНР" і "ЛНР". Про це йшлося під час візиту Міністра до Румунії 17 лютого 2015 р.

Співробітництво України з країнами Балтії сприяє розвитку балтійсько-чорноморських шляхів і реалізації українських політичних та економічних цілей на півночі Європи. Країни не забарилися визнати незалежність одна одної: Україна визнала незалежну Латвію 26 серпня 1991 р., а Латвія незалежність України – 04 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини встановлено 12 лютого 1992 р. В Ризі функціонує Посольство України, у Києві – Посольство Латвійської Республіки.

Договірно-правова основа українсько-латвійських відносин складається з 7 міждержавних угод, 24 міжурядових, 3 міжпарламентських і 57 міжвідомчих документів. Поза посольствами працює Українсько-Латвійська міжурядова комісія з питань економічного, промислового і науково-технічного співробітництва. Укладено базовий міждержавний Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Латвійською Республікою (22 листопада 1995 р.), Договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних, трудових та кримінальних справах, Угоду про вільну торгівлю, низку міжурядових угод: про допомогу з митних питань, сполучення, про трудову діяльність та соціальний захист осіб, які постійно проживають в Україні і Латвії та працюють на території обох держав; про врегулювання проблеми переселенців, захист їхніх прав; захист прав національних меншин тощо.

Україна привітала Латвію з реалізацією європейського вибору і підкреслила, що вступ наших партнерів з Центрально- Східної Європи та Балтії до Європейського Союзу позитивно вплине на просування євроінтеграційної перспективи України, а також створить нові формати та можливості для двостороннього співробітництва.

Успішно триває співпраця на міжпарламентському рівні. З 15.07.2008 р. діє депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з ЛР. У Саеймі ЛР 06.12.2011 р. створено Групу для співпраці з парламентом України з 28 депутатів. 13 березня 2008 р. Саейм ЛР прийняв Декларацію, в якій Голодомор визнається свідомим геноцидом українського народу. Латвія прийняла на лікування поранених під час АТО на Сході України, які проходять лікування в Реабілітаційному центрі Вайварі у м. Юрмала.

Політичний діалог здійснюється на рівні глав держав, урядів і зовнішньополітичних відомств. Вищим проявом налагодженого протягом останніх років активного діалогу став обмін візитами президентів (25-27 червня 2008 р. і 15 грудня 2010 р.), проведення політичних консультацій на рівні зовнішньополітичних відомств (01 листопада 2010 р. у Ризі, 27 жовтня 2011 р. і 13 лютого 2012 р. у Києві).

Для України активізація торговельно-економічного співробітництва з Латвією є одним з пріоритетних завдань у розвитку двосторонніх відносин. У 2011 р. двосторонній товарообіг склав 389,5 млн. дол. і збільшився на 18,5% порівняно з 2010 роком; при цьому експорт склав 264,1млн. дол., імпорт – 125,4 млн. дол. Сальдо позитивне – 138,7 млн. дол. Двосторонній товарообіг (торгівля товарами) за січень-квітень 2012 р. складав 128,5 млн дол.; експорт – 99,6 млн дол., імпорт: 28,9 млн дол., сальдо: 70,7 млн дол. Основу товарної структури експорту з України становили: енергетичні матеріали (19,1% від загального експорту), чорні метали (18,1%), залізничні локомотиви (15,0%), какао та продукти з нього (5,3%). Серед товарів, що імпортуються з ДР, фармацевтична продукція – 27,1%, мило і поверхнево-активні органічні речовини – 11,4%, синтетичні або штучні волокна – 7,2%, котли, машини – 4,4%.

Обсяг прямих інвестицій в Україну станом на 31.12.2011 р. склав 71,0 млн. дол. За галузевим принципом найбільше інвестицій вкладено в операції з нерухомістю, спрямовано у сферу інжинірингу та надання послуг підприємцям, фінансову діяльність, торгівлю. Загальний обсяг прямих інвестицій з України в Латвію становив 80,4 млн дол., що є третім показником українських інвестицій після Кіпру та РФ в економіки країн світу. Інвестиції вкладено у 574 підприємства, переважна більшість коштів – у фінансову сферу та операції з нерухомістю.

Отже, спостерігається позитивна динаміка торговельних відносин: товарообіг за 2012 рік між країнами зріс майже на 28%. Країни домовились розширити співробітництво у фінансовому секторі, поліпшити інвестиційний клімат. Цьому сприятиме постійно діючий бізнес форум, відкритий 2013 р., де сторони обговорюють питання взаємодії у сфері підприємництва, промисловості та будівництва, транспорту і транзиту, енергетики, сільського господарства, а також стандартизації, акредитації, сертифікації, метрології, науки і техніки, оцінки відповідності та захисту прав споживачів, міжрегіональної співпраці. Особлива увага приділяється європейській інтеграції України: запровадження режиму вільної торгівлі між ЄС і Україною створить нові можливості для розвитку торговельно-економічних відносин між Україною та ЛР.

Важливу роль в житті Латвії відіграє українська громада. З часів незалежності в цій країні живе близько 53 тис. українців і держава робить все, щоб підтримати їх самобутність та культуру. Діяльність українського осередку підтверджує об'єктивну можливість узгодження, а не протиставлення процесів національної та громадянської ідентифікації^[3]. На відділенні славістики філологічного факультету Латвійського університету викладається українська література. Заснована у 1991 р. Ризька українська середня школа, що фінансується з державного бюджету ЛР, в учбово- виховному процесі поєднує виховання майбутніх громадян Латвії та закріплення в них глибокої шани до своєї етнічної Батьківщини – України. Навчання ведеться двома мовами – у співвідношенні 60% латиською та 40% українською.

Відомо, що перша українська організація в Латвії була заснована у 1901 р. На сьогодні українська громада Латвії є четвертою за чисельністю після литовської, російської та білоруської, українці складають 2,5 % усіх жителів ЛР. Загальна кількість українців – 55199 чол., з яких майже 60% не мають громадянства Латвії. Українська громада складається з кількох груп: перша – приїхала до Латвії упродовж 1950-1980 pp. Це, насамперед, молоді спеціалісти, які після завершення навчання в Україні отримували призначення на підприємства промисловості й транспорту Латвії, в освітні і навчальні заклади тощо. Друга група – військові пенсіонери, які після завершення служби в лавах колишньої Радянської Армії залишалися на постійне місце проживання в місцях дислокації військових частин. Третя, переважно чоловіки, що прибули в 1960-1970 pp. в основному із Західної України на сезонні роботи (сільське господарство, заготовлення деревини тощо) та з часом одружувалися й залишалися на постійне проживання в Латвії. Четверту групу становлять етнічні українці, які в 1950-ті pp. були депортовані з України до Сибіру, а після повернення оселилися в Латвії.

Лише незначна частина представників української діаспори мають статус громадянина ЛР. Відповідно до чинного законодавства після відновлення в 1991 р. незалежності Латвії громадянство ЛР автоматично отримали лише особи (їхні нащадки), які мали громадянство ЛР до 1941 р. За даними Управління натуралізації Латвійської Республіки станом на 01.01.2009 р. із українців: громадян Латвії – 17853 осіб, негромадян ЛР – 34016.

Понад 30 тис. вихідців з України мешкають у Ризі, близько 5- ти тис. українців проживають у м. Лієпая. У м. Даугавпілс мешкає близько 2,5 тис. українців, більшість з яких ще за радянських часів приїхала працювати на підприємства хімічної промисловості міста. Висока концентрація українців у Вентспілсі – 2,3 тис., зумовлена їх участю у побудові Вентспілського нафтотерміналу та торгового порту.

З 2004 р. в м. Рига на базі Латвійської академічної бібліотеки функціонує Український інформаційний центр, мета якого – задоволення інформаційних, наукових, освітніх та учбово-методичних потреб українців, які проживають в Латвії, а також сприяння поширенню серед латвійської громадськості інформації про історію, культуру та традиції України.

Українці Латвії не залишилися байдужими до українських проблем: Конгрес Українців Латвії за сприяння волонтерів зі Швеції та Латвії зібрав гуманітарний вантаж для України на суму близько 55 тис. євро. 27 грудня 2014 р. вантаж зі Стокгольма – медикаменти, речі тощо – прибув до морського порту Риги і далі – на Дніпропетровськ.

Відсутність проблемних питань між Україною та Латвією слугує активізації подальшої розбудови двосторонніх відносин в політичній, економічній, гуманітарній та інших сферах на основі загальноєвропейських цінностей. Зміцнення та розширення взаємовигідних відносин України з Латвією є одним з елементів реалізації курсу нашої держави на європейську інтеграцію, поглиблення політичного та економічного співробітництва з державами Балтії та країнами Північної Європи^[4].

04 січня 2014 р. виповнилося 22 роки встановлення дипломатичних відносин між Україною та Естонською Республікою. Естонська Республіка визнала Україну 06 грудня 1991 р., а в січні 1992 р. були встановлені дипломатичні відносини. Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Естонською Республікою укладено 26 травня 1992 р. (м. Таллінн). У 1993 р. в обох країнах почали діяти посольства. Договірно-правова база відносин між Україною та Естонією є ефективною та добре розвинутою і охоплює весь спектр двосторонніх відносин. Укладені угоди створюють достатньо широке політичне та правове поле для розвитку українсько-естонських відносин у ключових сферах двостороннього співробітництва та включають 60 двосторонні документи, серед яких 4 міждержавні угоди, 17 міжурядових та 39 міжвідомчих. Ключовими з них є: Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Естонською Республікою від 26 травня 1992 р. та Угода між Урядом України та Урядом Естонської Республіки про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво від 15 січня 2007 р.

Обмін візитами на найвищому рівні було започатковано у травні 1992 р., коли Естонію відвідав Президент України Леонід Кравчук. Нашу країну зближують з Естонію схожі погляди на актуальні проблеми європейської та світової безпеки, спільні прагнення у політичній, економічній, соціальній та інших сферах. Це сприяло започаткуванню і розвитку плідного співробітництва у міжнародних організаціях, поглибленню ефективної взаємодії на рівні зовнішньополітичних відомств, міжвідомчих та міжрегіональних контактів. Офіційний Таллінн високо оцінює роль, яку відіграє Україна у забезпеченні стабільності та безпеки в Європі. Уряд

Естонії вважає Україну одним з пріоритетних напрямів своєї зовнішньої політики, зокрема, у регіоні Центрально-Східної Європи. Особливий наголос естонська сторона робить на важливості участі України в реалізації ініціативи ЄС Східне партнерство, розвиваючи активні відносини з нашою державою як на двосторонній основі, так і в рамках ЄПС.

Естонія підтримує політичні та економічні реформи в Україні, зокрема шляхом надання фінансової підтримки в реалізації проектів технічної допомоги, послідовно і активно виступає за європейську інтеграцію України, запровадження Зони вільної торгівлі, а у майбутньому – приєднання України до Євросоюзу. З жовтня 2010 р. розпочала роботу спільна Міжурядова комісія з економічного, промислового та науково-технічного співробітництва. У 2010-2013 pp. відбувався щорічний обмін візитами міністрів закордонних справ, а також депутатів парламентів обох країн. У жовтні 2013 р. після багаторічної перерви було проведено зустріч на рівні Глав держав: президент України здійснив візит в Естонію. У лютому і травні 2014 р. Міністр закордонних справ Естонії з робочими візитами перебував в Україні.

В контексті діалогу між Україною та ЄС з питань візового і міграційного режиму Естонія чітко дотримується положень Угоди між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз. З цією метою Естонією здійснено ряд конкретних кроків, зокрема, спрощено процедуру оформлення багаторазових віз, скасовано вимогу подання відповідного запрошення для оформлення віз, введено безвізовий режим поїздок для власників службових паспортів України, скасовано консульський збір за оформлення національних довготермінових віз. У контексті одностороннього запровадження Україною безвізового режиму для громадян країн-членів ЄС, Естонія відстоює в ЄС ідею щодо можливості запровадження з Україною безвізового режиму з боку Євросоюзу.

Розвивається активна співпраця у сфері освіти і культури. Партнерські відносини встановлені між провідними вищими навчальними закладами Естонії і України. Здійснюється обмін художніми колективами, відбуваються презентації виставок, проводяться заходи вшанування пам'яті видатних діячів культури і мистецтва, гастролі артистів тощо^[5]. За підтримки відповідних програм з боку ЄС і, зокрема Швеції, слухачі Дипломатичної академії України навчаються в Дипломатичній академії МЗС Естонії, де переймають досвід роботи європейських структур.

Громадськість Естонії, владні структури активно підтримують Україну на демократичному шляху розвитку, у захисті суверенітету і недоторканності в її боротьбі проти російських загарбників. З початку 2014 р. Міністерство закордонних справ Естонії надало близько 01 млн євро для підтримки України, з яких понад 70 тис. було перераховано до фондів Агентства ООН у справах біженців на потреби переселенців. Окрім того, у жовтні 2014 р. уряд Естонії разом з естонськими компаніями передав в Україну харчову продукцію вартістю 80 тис. євро. Агентство отримало 4,7 т м'ясних консервів й 4,5 т консервованих супів, а також 20 т сухого молока для внутрішніх переселенців зі Сходу України. „Жертви військових конфліктів мають різні потреби – це не лише їжа, гроші чи пальне, вони також потребують мужності та надії. Друзі України, такі як в Естонії, можуть надати матеріальну допомогу Україні. Проте українці вже мають дух Майдану та прагнення досягти кращого майбутнього”, – прокоментував надання гуманітарної допомоги Посол Республіки Естонії в Україні Сулєв Канніке^[6].

Політичний інтерес Естонії, яка бачить в нашій державі надійного політичного та економічного партнера, стали підгрунтям активного розвитку двосторонніх відносин в усіх сферах взаємодії. Україну приваблює членство Естонії в провідних міжнародних об'єднаннях та організаціях та набутий цією країною інтеграційний досвід. Важливе значення має також присутність в Естонії багаточисельної української громади. Естонія всіляко підтримує Україну і в світових організаціях, і у налагодженні міжнародних контактів. Така політика Естонії сприяє загальноєвропейській інтеграції, зближенню України з країнами Балтії.

Незалежну Литовську Республіку Україна визнала 26 серпня 1991 р., 04 грудня 1991 р. парламент Литовської Республіки заявив про визнання незалежності України. Дипломатичні відносини встановлено 12 грудня 1991 р. Посольство Литовської Республіки в Україні відкрито в серпні 1992 р. Посольство України в Литовській Республіці – в серпні 1993 р.

З першими офіційними візитами: Президента України в Литву 08.02.1994 р. та Президента Литви в Україну 28-29.03.1995р. підтримується активний політичний діалог на найвищому рівні. Під час візиту в Київ Президента Литви А. Бразаускаса 29 березня 1995 р. країни уклали міждержавний Договір про дружбу і співробітництво. 12 травня 2008 р. під час візиту Президента України В. Ющенка в Литовську Республіку підписано Спільну декларацію Президентів про те, що відносини між країнами набули рівня стратегічного партнерства. 22 листопада 2008 р. – робочий візит Президента ЛР В. Адамкуса в Київ на Міжнародний форум з приводу 75-х роковин Голодомору 1932-1933 pp. в Україні. 9 грудня 2008 р. підписано Дорожню карту розвитку стратегічного партнерства між Україною та Литовською Республікою на 2009- 2010 pp. 14 жовтня 2010 р. – підписання Дорожньої карти розвитку стратегічного партнерства на 2011-2012 pp., а 6 лютого 2013 р. підписано Дорожню карту розвитку відносин стратегічного партнерства на 2013-2014 pp. 07 червня 2014 р. відбувся робочий візит Президента Литви Д. Грібаускайтє в Україну з метою участі в інавгурації новообраного Президента України П.Порошенка. 24 листопада 2014 р. – робочий візит Президента Литви Д. Грібаускайтє в Україну у рамках якого відбулося сьоме засідання Ради Президентів України та Литовської Республіки, а також проведено переговори Глави Литовської держави з Президентом України П. Порошенком та Прем'єр-міністром України А. Яценюком. | 22 грудня 2014 р. у Європейському інформаційному центрі Сейму Литовської Республіки відбулась презентація Програми діяльності Уряду України.

Литва традиційно є найбільшим торговельним партнером України серед країн Балтії: за результатами 2013 р. посіла 23 місце серед країн світу за обсягами товарообороту. До 2004 р. Україна мала значне позитивне сальдо у торгівлі з Литвою. Із приєднанням Литви до ЄС та припиненням дії двосторонньої угоди про вільну торгівлю український експорт різко скоротився, в той час як імпорт продовжував зростати. Після майже двократного (на 47%) скорочення обсягів двосторонньої торгівлі протягом 2010-2012 pp. спостерігалася позитивна динаміка торгівлі товарами та послугами: темпи зростання товарообігу склали 47%, 25% та 4,7% відповідно. Обсяг торгівлі товарами і послугами у 2013 р. склав 1,358 млрд. дол. і виріс на 8,3% у порівнянні з 2012 р. Це рекордний показник товарообігу за всю історію українсько- литовської торговельної співпраці. Негативне для України сальдо склало 652,4 млн. дол.

Основні статті українського експорту в Литву: продукція АПК і харчової промисловості (33,3% від загального об'єму експорту товарів); машини і устаткування (19,3%); деревина і вироби з неї (9,1%), чорні метали (8,8%); продукція хімічної і пов'язаних з нею галузей промисловості (10,3%). Спостерігається скорочення експорту металопродукції до Литви: у 2004–2008 pp. цей показник становив 11-14% загального обсягу експорту товарів, а у 2013 р. – 5,8%. Основними конкурентами України на литовському ринку металопродукції є Польща (18,7%), Росія (14,0%) та Німеччина (9,2%). Українські експортери утримують лідируючі позиції на ринку вагонів та локомотивів, відходів харчової промисловості тощо. На відміну від попередніх років, сальдо торгівлі послугами для України у 2013 р. склалось позитивне: +3,9 млн дол. У структурі експорту послуг провідне місце займають транспортні послуги (71,5%), ділові послуги (8,4%), послуги з ремонту та технічного обслуговування (6,6%) та у сфері телекомунікацій (4,6%).

Основні статті імпорту: енергетичні матеріали – нафта і продукти її перегонки (79,7%). Питома вага нафтопродуктів зросла за десять років з 40% до 80%; машини і устаткування (5,6%); продукція хімічною і пов'язаних з нею галузей промисловості (5,8%); продукція АПК і харчової промисловості (2,9%). Бензини і дизпаливо з Литви мають стандарти ЄВРО-5 та ЄВРО-6 і є товаром стратегічного значення для українського ринку, оскільки нафтопродукти такої якості в Україні не виробляються.

Розвивається співпраця в оборонній сфері: 22 вересня 2014 р. уряди України, Литви і Польщі підписали Угоду про створення спільної литовсько-польсько-української бригади.

Країни Балтії активно підтримують демократичні перетворення в Україні: Президент Литви В. Адамкус двічі приїздив до Києва щоб узяти участь у роботі узгоджувальної групи під час помаранчевих подій і тим запобігти силовому сценарію розвитку ситуації. Особливу позицію щодо посування України європейською інтеграцією посіла Литва яка застерігала Україну не схибити на цьому шляху, водночас пропонуючи відповідну допомогу нашій державі вже на правах головуючої в ЄС з липня 2013 р. Країни Балтії відстоювали і відстоюють збереження територіальної цілісності України, засуджують російське втручання у внутрішні справи Української держави, закликають до мирного врегулювання політичних суперечок, надають допомогу з метою покращення соціально-економічної ситуації і подолання кризових явищ в економіці.

Чеська Республіка офіційно визнала державну незалежність України 08 грудня 1991р. Встановлення дипломатичних відносин: 03 січня 1993 р. Працюють дипломатичні та консульські установи: Посольство України в Чеській Республіці, Посольство Чеської Республіки в Україні, Консульство України у м. Брно, Генеральні консульства Чеської Республіки в м. Донецьк та м. Львів. Кількість чинних документів сягає 56.

За даними Державної служби статистики України за січень- листопад 2013 р. товарообіг між Україною і Чеською Республікою склав 1655,7 млн дол. У порівнянні з відповідним періодом 2012 р. цей показник зменшився на 8,1%. Експорт українських товарів до ЧР склав 747,6 млн дол., імпорт в Україну – 908,1 млн дол. За три квартали 2013 р. обсяг торгівлі послугами між країнами зріс на 34,3% і склав 88,9 млн дол., при цьому українська сторона експортувала послуг на 51,0 млн дол., а імпортувала на 37, 9 млн дол. Станом на 01 жовтня 2013 р. загальний обсяг чеських прямих інвестицій в економку України склав 80,1 млн дол. (0,1% від загального обсягу прямих іноземних капіталовкладень в національну економіку) та зріс порівняно з відповідним періодом 2012 р. на 5,5% (4,2 млн дол.). В Україні працює понад 430 підприємств з чеським капіталом.

У відносини країн певний дисонанс вносить позиція відомого своєю „антиукраїнською” політикою і підтримкою Путіна в його агресивних діях проти України президента Чехії М. Земана, який негативно охарактеризував постать і діяльність С.Бандери. На офіційному сайті Посольства України в Чеській Республіці з'явилось звернення до чеського президента від дипломатів, які нагадали про історичні реалії, пов'язані з іменем і боротьбою Степана Бендери за незалежність України, пояснили, що для більшості українців ця героїчна постать є символом боротьби і патріотизму. „У зв'язку з останніми висловлюваннями Президента Чеської Республіки Мілоша Земана щодо ситуації в Україні та постаті Степана Бандери, Посольство України в Чеській Республіці заявляє, що у своїх відносинах з офіційною Прагою воно керується офіційною позицією Уряду ЧР, яка полягає в повній підтримці територіальної цілісності і незалежності України, а також не ставить під сумнів участь Росії у конфлікті на сході України. Українська дипустанова вважає за доцільне наголосити, що, незважаючи на можливі розбіжності в поглядах на Степана Бандеру, для більшості українців він є символом боротьби за свободу і незалежність нашої Держави ”, – йдеться у повідомленні. Нагадаємо також, що президент Чехії також порадив Україні йти шляхом т. зв. „фінляндизації” („фінляндизуватися з іншою країною”)^[7]. Водночас чеський президент говорить про необхідність децентралізації

України, намагається блокувати співпрацю країн у військовій сфері, посування України до стандартів НАТО.

Зазначимо, що більшість громадян Чеської Республіки поділяє суверенні прагнення України, і позиція М. Земана викликає обурення багатьох чеських політиків і громадських діячів. В Чехії часто проходять масові акції протесту проти політики Праги в українському питанні з вимогою до президента країни піти у відставку.

01 грудня 2014 р. кілька сотень активістів провели демонстрацію в центрі столиці, вимагаючи його відставки. Чеські сенатори 05 грудня 2014 р. закликали президента припинити підтримувати Росію, яка ігнорує засади міжнародного права і міжнародних зобов'язань. „Ми відмовляємось прийняти агресивну диктаторську поведінку Росії в Україні. Ми не хочемо ставити під загрозу хороші відносини з нашими союзниками в ЄС і США. Ваша підтримка недотримання Росією міжнародних забов'язань є неприйнятною”, – публікують заяву сенаторів „Ceske Noviny”^[8]. На підтримку українського населення чеські громадяни 10 грудня 2014 р. підготували до відправки на Схід України 6 вантажних автомобілів з теплим одягом, взуттям, гігієнічними потребами та будівельними матеріалами^[9].

Українці в Чеській Республіці (ЧР). Згідно з останнім переписом населення у 2011 р. українцями себе визнають понад 54 тис. чеських громадян (0,5% населення країни). До того ж, згідно з офіційною статистикою на території ЧР проживало понад 110 тис. українських громадян. Діють кілька організацій українців, найбільшими з яких є „Українська ініціатива в Чеській Республіці”, „Об'єднання українців та прихильників України в Чеській Республіці”, „Союз українок Чеської Республіки”, „Рута”, „Дже-

рело”, осередок Всеукраїнського об'єднання „Свобода”. Поза тим в Чеській Республіці зареєстровано більше 10 інших українських організацій, які об'єднують громадян України – представників останньої хвилі трудової міграції. Уряд Чеської Республіки надає фінансову підтримку організаціям, а також україномовним виданням „Пороги” та „Українському журналу”. Тільки у 2012 р. українським організаціям була надана фінансова допомога з бюджету Чеської Республіки у розмірі, що відповідає близько 90 тис. дол.

Інтенсивно розвиваються відносини з країнами колишньої Югославії. Дипломатичні відносини Україна і Республіка Сербія (PC) встановили 15 квітня 1994 р. Відкрито дипломатичні установи: Посольство України в Республіці Сербія і Посольство Республіки Сербія в Україні. Укладено 69 документів. За даними української статистики обсяги торгівлі товарами і послугами між Україною та PC у січні-вересні 2013 р. становили 186,9 млн дол., що на 13% менше аналогічного періоду 2012 р. При цьому український експорт товарів зменшився на 17,6%, послуг – на 32,3%; сербський імпорт товарів склав 94 млн дол. – зріс на 4,8%, послуг – 2,5 млн дол., скоротився на 27,1%. Негативне для України сальдо досягло 6,1 млн дол.

Загальна чисельність діаспори: 14 тис. русинів, 5 тис. українців. У соціальній структурі громади переважають селяни, робітники, дрібні підприємці. Організовані такі об'єднання українців, як Національна рада української національної меншини та Національна рада русинської національної меншини. Діють також громадські організації – Союз русинів-українців Сербії, Товариство української мови, літератури та культури ім. Т. Шевченка „Просвіта”, а також низка місцевих культурно-освітніх товариств.

11 грудня 1991 р. Скупщина Республіки Словенія визнала державну незалежність України. Дипломатичні відносини між Україною та Республікою Словенія були встановлені 10 березня 1992 р. Станом на січень 2014 р. українсько-словенська договірно- правова основа складається з 23 документів.

За даними Державної служби статистики України, за результатами трьох кварталів 2013 р. загальний обсяг взаємної торгівлі товарами та послугами між країнами збільшився на 19,1% порівняно з аналогічним періодом 2012 р. та склав 230,4 млн дол. Експорт товарів та послуг збільшився на 41,7%, а імпорт – на 16% та склав 199,7 млн дол. Значне зростання спостерігалося в торгівлі послугами. Так, загальний обсяг торгівлі послугами збільшився на 43,2% та склав 25,9 млн дол. переважно за рахунок значного збільшення українського експорту. Експорт послуг за цей період зріс більш, ніж у 1,5 рази (на 53,9%) до 20,9 млн дол., імпорт – на 10,8% та склав 5,0 млн дол. Позитивне сальдо для України становило 15,9 млн дол. Важливою складовою двостороннього економічного співробітництва є залучення інвестицій. Станом на 01 жовтня 2013 р. обсяг прямих інвестицій з Республіки Словенія в економіку України досяг 33,6 млн дол.

Українська діаспора в Словенії налічує близько 1000 осіб. Українці працюють науковцями, лікарями, спортсменами. їх соціальний стан – середній або вище середнього. В Словенії функціонують товариство українців „Карпати”, спілка українських співвітчизників „Єдність” та українсько-словенське культурне товариство „Берегиня”.

Республіка Хорватія та Україна встановили дипломатичні відносини 18 лютого 1992 р. Працюють Посольство України в Республіці Хорватія (РХ), Посольство Республіки Хорватія в Україні. Договірно-правова основа складається з 27 документів. За 9 місяців 2013 р. обсяги торгівлі товарами та послугами становили 67,1 млн дол., що на 30% менше, ніж за відповідний період 2012 р., з них український експорт склав 34,5 млн дол. (-16%), імпорт – 32,6 млн дол. (-41%). Сальдо для України позитивне та дорівнює 1,9 млн дол. Українська меншина складає 3,7 тис. осіб. Об'єднання українців: Українська громада РХ, Союз русинів і українців РХ, Товариство української культури.

03 червня 2006 р. парламент Республіки Чорногорія (РЧ) за результатами референдуму від 21 травня 2006 р. ухвалив Рішення про проголошення незалежності та Декларацію про незалежність Республіки Чорногорія. Дипломатичні відносини між Україною і РЧ були встановлені 22 серпня 2006 р. Дипломатичні і консульські представництва України: Посольство України в Чорногорії, Почесне консульство України у м. Будва (відкрито 14.03.2013 р.). Дипломатичні і консульські представництва Чорногорії: Почесне консульство Чорногорії в Україні у Києві відкрито 05.12.2013 р. Кількість чинних двосторонніх документів нараховує 40.

За 11 місяців 2013 р. товарооборот між країнами склав 2,3 млн дол., у тому числі: експорт товарів – 1,3 млн дол., імпорт – 0,9 млн дол., позитивне сальдо склало 0,4 млн дол. Обсяг послуг за 9 місяців 2013 р. досяг 11,7 млн дол., у т.ч.: експорт послуг – 5,5 млн дол., імпорт – 6,2 млн дол., негативне сальдо – 0,6 млн дол.

За результатами першого офіційного візиту Прем'єр-міністра Чорногорії Міло Джукановича в Україну 12-14 червня 2013 р. особлива увага була приділена розвитку торгово-економічної співпраці між країнами. Пріоритетними сферами визначені туризм, будівництво, розвиток інфраструктури, транспорт, медицина і фармацевтика, сільське господарство, харчова галузь. З метою активізації співробітництва було підписано низку двосторонніх документів: Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Чорногорії про автомобільне перевезення пасажирів та вантажів; Угода між Кабінетом Міністрів України і Чорногорії про співробітництво в галузі захисту від природних та інших катастроф; Угода між Міністерством молоді і спорту України та Міністерством освіти Чорногорії про співробітництво в галузі молодіжної політики, фізичного виховання та спорту; Меморандум про співробітництво між Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством внутрішніх справ Чорногорії у боротьбі зі злочинністю^[10].

Дипломатичні відносини між Україною і Республікою Македонія (РМ) були встановлені 20 квітня 1995 р. Дипломатичні установи: Посольство України в Республіці Македонія, Посольство Республіки Македонія в Україні. Кількість чинних документів двостороннього співробітництва: 39. За даними Державної служби статистики України, за січень-листопад 2013 р. обсяг торгівлі товарами між Україною та Македонією склав 35,9 млн дол. (зменшився на 1,5% у порівнянні з відповідним періодом минулого року). Експорт становив 7 млн дол., імпорт – 28,9 млн дол. Від'ємне сальдо для України у двосторонній торгівлі товарами склало 21,9 млн дол.

Обсяг взаємної торгівлі послугами за січень-вересень 2013 р. склав 2,7 млн дол. (збільшення на 28,2% у порівнянні з відповідним періодом 2012 р.). Експорт послуг склав 0,9 млн дол. і збільшився на 80,5% у порівнянні з відповідним періодом минулого року, імпорт – 1,8 млн дол. (збільшився на 217%). Від'ємне сальдо для України у торгівлі послугами з РМ склало 0,9 млн дол. Прямі інвестиції з Македонії в економіку України станом на 01 жовтня 2013 р. склали 1,9 млн дол. В Україні зареєстровано 14 підприємств з македонськими інвестиціями, з них 4 – спільні.

Загальна чисельність українців – близько 140 осіб. Громадська організація – Громада українців в Республіці Македонія ім. Лесі Українки (близько 50 осіб).

Визнання Республікою Кіпр України відбулося 27 грудня 1991 р. Встановлення дипломатичних відносин – 19 лютого 1992 р. Дипломатичні установи: Посольство України в Республіці Кіпр. Посольство Республіки Кіпр в Україні. Договірно-правова основа нараховує 20 чинних документів.

За дев'ять місяців 2013 р. загальний обсяг взаємної торгівлі товарами та послугами між Україною та Кіпром становив 992,332 млн дол., у порівнянні з аналогічним періодом 2012 р. зменшення склало 208,997 млн дол. або 17,4%. При цьому обсяги загального експорту склали 404,805 млн дол. (зменшення на 18,12%), імпорту – 587,517 млн дол. (зменшення на 16,9%). За дев'ять місяців 2013 р. обсяги взаємної торгівлі послугами між Україною та Кіпром у порівнянні з аналогічним періодом 2012 р. зменшилися на 121,861 млн дол. (або на 12,37%) і становили 863,236 млн дол. Обсяг експорту українських послуг до Кіпру склав 312,519 млн дол. (90,7% у порівняні з аналогічним періодом 2012 р.). Обсяги імпорту послуг з Кіпру – 550,717 млн дол. (85,3% у порівняні з аналогічним періодом 2012 р.). При цьому в структуpi послуг, що були надані нерезидентам, переважали послуги з транспортування, фінансові та юридичні послуги.

Загальна чисельність офіційно зареєстрованих українців – 3,5 тис. осіб. У Республіці Кіпр відсутні офіційно зареєстровані товариства чи об'єднання українців.

Турецька Республіка визнала Україну 31 грудня 1991 р. 15 січня 1992 р. підписано Протокол про встановлення дипломатичних відносин. У травні 1992 р. Україна відкрила в Греції Почесне консульство, а в червні 1993 р. – Посольство. У 2004 р. відкрито Генеральне консульство України у м. Салоніки. Функціонує три Почесних консульства України в містах Пірей, Патра і на острові Крит. Договірно-правова база складається з 44-х чинних документів.

З початку 2013 р. спостерігалося зростання обсягів взаємної торгівлі. За 10 місяців 2013 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року товарообіг товарами між Україною та Грецією збільшився на 14,1% та склав 352,5 млн дол. Сальдо торгівлі товарами позитивне для України (+18,9 млн дол.). Експорт з України зріс на 11,1% і склав 185,7 млн дол., імпорт зріс на 17,8 % і склав 166,8 млн дол. Інвестиційне співробітництво займає суттєве місце в економічних відносинах між Україною та Грецькою Республікою. За дев'ять місяців 2013 р. інвестиції з Греції становили 335,3 млн дол. Основний обсяг інвестицій надійшов до підприємств, що здійснюють фінансову та страхову діяльність, операції з нерухомим майном, оптову та роздрібну торгівлю, транспорт та сільське господарство, промисловість. На фінансово-банківському ринку України функціонують грецькі банківські установи: Піреус Банк, EFG Евробанк Ергасіас та Альфа Банк.

В Греції проживає понад 30 тис. українських громадян. Зареєстровані та функціонують 5 об'єднань українців, при трьох з них працюють українські недільні школи. Потужним осередком українства в Греції є громада Святого Миколая Собору Пресвятої Трійці (ГКЦ) в м. Афіни.

• [1] Див.: Микола Балтажи, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Болгатія. Українсько-болгарські відносини: погляд у майбутнє. – See more at: uaforeignaffairs.com/ua/ekspertna-dumka/view/article/ukrajinsko- bolgarski-vidnosini-pogljad-u-maibutnje/#sthash.OSL0016G.dpuf.
• [2] Див.: Режим доступу: gordonua.com/news/worldnews/MID-Bolgariya-ne-obyazana-obyasnyat-Rossii-svoi-suverennye-resheniya-45298.html.
• [3] Понад 20 випускників школи навчається у вищих навчальних закладах України. Веб-сайт школи: ukrschool.lv
• [4] Див.: latvia.rafa.gov.ua/ua/ukraine-lv/diplomacy+.
• [5] Див.: estonia.mfa.gov.ua/ua/ukraine-ee/diplomacy.
• [6] Див.: estemb.kiev.ua/ukr/novini/aid-948.
• [7] Див.: czechia.mfa.gov.ua/ua/press-center/news/31273-shhodo- vislovlyuvany-prezidenta-chr-milosha-zemana; ru.tsn.ua/politika/ukrainskie- diplomaty-otvetili-na-upreki-skandalnogo-zemana-o-bandere-404184.html; censor.net.ua/n319009. „Фінляндизація” у даному випадку означає "підпорядкування іншій країні у зовнішній політиці, однак з нейтральним статусом", необхідність покладатися у зовнішній політиці на більш сильних сусідів. Невдоволені чеські громадяни, які виступають проти підтримки РФ і політики Путіна в його агресивних діях проти України, на урочистостях річниці Оксамитової революції закидали Мілоша Земана яйцями, помідорами й бутербродами. – Див: ru.tsn.ua/svit/skandalnyy-prezident-chehii-posovetoval-ukraine- finlyandizirovatsya-s-drugoy-stranoy-397990.html.
• [8] Чешские сенаторы потребовали от Земана прекратить заигрывания с Россией. 5 декабря, 2014. – nvua.net/world/countries/cheshskie-senatory-potrebovali-ot-zemana-prekratit-zaigryvaniya-s-rossiey-23845.html.
• [9] Чеську гуманітарну допомогу переправили в Україну через організацію „Людина в біді”. Представник організації – координатор України в Чехії Владіслав Вік. – czechia.mfa.gov.ua/ua/press-center/news/30561- vidbulasya-zustrich-posla-borisa-zajchuka-z-koordinatorom-ukrajini-chesykoji-gumanitamoji-organizaciji-lyudina-v-bidi-vladislavom-vikom.
• [10] Див.: mfa.gov.Ua/ua/press-center/briefing/l 168-brifing-v-mzs