Киргизстан в політиці України

Політичний діалог між країнами здійснюється як на найвищому рівні, так і на рівні міністерств і відомств у рамках міжнародних організацій. У 2011 р. проведено зустрічі на рівні Міністрів закордонних справ, у парламентах України та Киргизької Республіки створено депутатські групи із міжпарламентських зв'язків, відбулася робоча зустріч спікерів двох парламентів у рамках МПА СНД. 15 жовтня 2013 р. за результатами візиту Діючого глави ОБСЄ, Міністра закордонних справ України в Киргизстан було досягнуто домовленість про підтримку киргизькою стороною кандидатури України на місце непостійного члена РБ ООН на період 2016-2017 pp., а також підтримку киргизькою стороною української номінації Петриківський розпис в репрезентативний список ЮНЕСКО.

Країни підписали 80 міждержавних документів про співпрацю, з них діючі – 47. Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Киргизькою Республікою укладений 19.06.1996 р., набув чинності 24.12.2001 р.

Серед інших найважливіших діючих документів: Угода (у формі обміну нотами) про встановлення дипломатичних відносин від 18.09.1992 р., Угода про співробітництво між МВС України і МВС Республіки Киргизстан у боротьбі зі злочинністю від 03.08.1992 р., Угода про повітряне сполучення від 23.02.1993 ρ.; Угода про співробітництво в галузі транспортних перевезень від 23.02.1993 р., Угода між Урядом України та Урядом Киргизької Республіки про розвиток економічного співробітництва від 19.06.1996 р., Угода про співробітництво в галузі електроенергетики від 18.04.1997 р., Угода про військово-технічне співробітництво від 18.04.1997 р., Угода про вільну торгівлю від 26.05.1995 р., Угода між Україною і Киргизькою Республікою про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Киргизькій Республіці, та громадянами Киргизької Республіки, які постійно проживають в Україні, і запобігання випадкам безгромадянства та подвійного громадянства від 28.01.2003 р., Протокол про взаємодію між Міністерством закордонних справ України та Міністерством закордонних справ Киргизької Республіки від 26.06.2003 р., низку документів було підписано у 2011 –2012 pp.

Розвивається торгово-економічне співробітництво. У 2011 р. товарообіг між двома державами перевищив 100 млн дол. Україна входить до десятки основних торговельних партнерів Киргизстану і за обсягом товарообігу посіла 9-е місце в загальному списку країн та 4-е серед держав СНД (після Росії, Казахстану й Узбекистану). За січень-серпень 2014 р. зовнішньоторговельний оборот товарами і послугами склав 70,22 млн дол. (у порівнянні з аналогічним періодом 2013 р. скоротився на 36,7 млн дол.). Основні статті експорту в Киргизьку Республіку – продукція агропромислового комплексу – 54,5%, машинобудівної – 13,3%, хімічної – 8,1%, металургійної промисловості -4,1%. Основні статті імпорту в Україну – продукція агропромислового комплексу – 49,3%, машинобудівної – 38,1%, легкої промисловості – 11,1%.

Україна і Киргизстан є членами СОТ, мають двосторонній режим вільної торгівлі без обмежень. Українські виробники беруть участь у тендерах щодо реалізації перспективних економічних проектів, включаючи постачання транспортних засобів, розробку та будівництво об'єктів гідроенергетики, модернізацію мережі ЛЕП, агропромисловий комплекс, розвиток транспортної інфраструктури та гірничодобувної сфери. Важливою подією для поглиблення співпраці стало відкриття у серпні 2011 р. авіарейсу Ки- їв-Бішкек-Київ авіакомпанії „Аеросвіт – Українські Авіалінії”.

Двосторонні відносини України з азіатськими країнами пострадянського простору з огляду на економічну взаємозалежність є доволі важливими для нашої держави. Водночас, із загостренням застарілих політичних проблем і появою нових ускладнень перспективи співпраці стають досить проблематичними. Однією з причин назвемо географічну віддаленість регіону, відсутність спільного кордону, що гальмує вирішення завдань нафто- і газопостачання, конкурентну налаштованість держав. Проблемним питанням є і внутрішньополітична ситуація в азіатських державах.

Серед причин внутрішньої нестабільності регіону вбачаємо історичні наслідки радянського минулого: держави ніколи не будувалися за національною ознакою. Проблемою Ферганської долини є існування узбецьких ексклавів в Киргизії і Таджикистані. Територіальні проблеми існують між Таджикистаном і Узбекистаном. У 2001 р. було введено візовий режим між сусідами, що перешкоджало відновленню Великого шовкового шляху, який пролягав цією територією. Проблематичними лишаються і проекти ТРАСЕКА. Після введення згаданого візового режиму Узбекистан в односторонньому порядку почав укріплювати кордон, відгородивши колючим дротом і замінувавши 70 % прикордонної смуги. Кожного року десятки мирних жителів з обох боків кордону підривалися на мінах. Є проблеми із транспортним сполученням у Киргизії, де таджицьке населення зв'язане з материком лише однією дорогою. Прикордонні протиріччя країн Центральноазіатського регіону, територіальні суперечки не сприяють розвиткові стабільних відносин цих країн з іншими державами, зокрема розширенню співробітництва з Україною.