Ґрунт і його роль у життєдіяльності рослин

Едафічні чинники та їхня класифікація

Ґрунт – це особливе природно-історичне утворення, що виникло у результаті зміни поверхневого шару літосфери – гірських порід як результат спільної дії води, повітря, сонячного тепла і живих організмів. Тому ґрунт розглядається як біокосна динамічна система, яка матеріально і енергетично взаємодіє із зовнішнім середовивдем і частково залучена у біологічний колообіг речовин. У біосфері ґрунтовий покрив утворює особливу біогеохімічну оболонку – педосферу.

Екологічні чинники, які пов'язані з ґрунтом і впливають на фізіологічні та біохімічні процеси в рослинах, називають едафічними (від грец. “эдафос” – основа, ґрунт). Едафічні чинники охоплюють ресурси життєзабезпечення рослин і умови їхнього росту та розвитку. Вони різноманітні і поділяються на такі осно вні групи:

• 1) механічний склад ґрунту;
• 2) хімічний склад ґрунту;
• 3) кислотність ґрунту;
• 4) вологоємкість і водопроникність;
• 5) аерація фунту;
• 6) температура фунту;
• 7) засолення фунту.

Едафічні чинники справляють найбільшу дію на водний режим рослин і живлення, оскільки фунт є для рослин джерелом води і мінеральних речовин. На інші фізіологічні процеси едафічні чинники впливають в основному опосередковано, через зміну водного режиму і мінерального живлення рослин.

Властивості фунту відіфають важливу роль у життєдіяльності рослин також у зв'язку з тим, що фунт – це середовище розтащуван-

Рис. 9.1. Основні компоненти ґрунту

ня кореневих систем. Їхній ріст, дихання клітин та синтетичні процеси, що відбуваються в коренях, – усе це значною мірою залежить від екологічних умов, які виникають у товщі фунту. У багатьох видів рослин у фунті знаходяться не лише їх кореневі системи, а й інші органи, що мають стеблове походження: кореневища, цибулини і т. п. Для вегетативного розмноження й зимівлі таких рослин властивості фунту мають подвійне значення.

При оцінці дії фунту на фізіологічні процеси рослин використовують важливе поняття – родючість фунту. Родючістю ґрунту називають його здатність задовольняти потребу рослин в елементах живлення, волозі та повітрі, а також забезпечувати умови для їх нормальної життєдіяльності. Родючість фунту не є деякою його відособленою властивістю, вона формується як результат взаємодії всіх компонентів фунту. Основних таких компонентів у фунті чотири: мінеральна основа (зазвичай 50-60% загального складу фунту), органічна речовина (до

Рис. 9.2. Співвідношення компонентів в “ідеальному” ґрунті

10%), повітря (15-20%) і вода (рис. 9.1). Невід'ємною частиною ґрунту є також бактерії, гриби й різні інші живі організми.

Типи ґрунтів закономірно приурочені до різних природних зон. Для субарктичної зоні характерні тундрові глеєві ґрунти, для тайгово-лісової – підзолисті, дернові, для зони широколистяних лісів – бурі лісові, для лісостепової – сірі лісові, для степової – чорноземи і каштанові, для пустель – сіро-бурі, для субтропіків – червоноземи та жовтоземи.

Аналіз особливостей ґрунту та рівня його родючості дозволив встановити деяке “ідеальне” співвідношення компонентів фунту, за якого рослини (у першу чергу сільськогосподарські) мають оптимальний рівень фізіологічних процесів і продуктивності (рис. 9.2).