< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Дефоліанти, десиканти і сениканти

Хімічне регулювання росту і розвитку рослин можна проводити не лише на ранніх етапах онтогенезу і в основні періоди формування врожаю. Урожай деяких культур не встигає достигнути до настання осінньої несприятливої погоди, що призводить до зменшення його кількості і зниження якості. Для пришвидшення достигання в передзбиральний період застосовують агрохімічні препарати: дефоліанти, десиканти і сениканти.

Дефоліанти

Дефоліація – це штучне передзбиральне видалення листків рослин. Після її проведення хімічними речовинами – дефоліантами поживні речовини перемішуються з вегетативних органів у генеративні – плоди й насіння. За анатомофізіологічними ознаками дія дефоліантів подібна до природного обпадання листків. При цьому біля основи черешка листка утворюється віддільний шар клітин, що й обумовлює листопад.

Широко застосовують дефоліанти у виноградарстві для підготовки плантацій до механізованого збирання врожаю, в розсадниківництві – для видалення листків саджанців і на маточниках підщеп.

Найпоширенішими дефоліантами є ціанамід кальцію, хлорат магнію, хлорат- хлорид кальцію.

Десиканти

Десикація передзбиральне підсушування рослин з метою пришвидшення достигання і поліпшення механізованого збирання врожаю. Для цього застосовують хімічні речовини – десиканти місцевої (контактної) дії. які обпалюють рослини, незворотно пошкоджують протоплазму, що різко зменшує водоутримувальну здатність клітин і посилюс випаровування. Це приводить до швидкого висушування не лише листків, а й стебел без пошкодження достигаючого насіння, коренеплодів і бульб, що поліпшує механізоване збирання врожаю, його переробку, зменшує пошкодження під час зберігання. Десикація особливо ефективна за несприятливої вологої осінньої погоди, високих фонів удобрення і при зрошенні, коли можливе подовження вегетаційного періоду.

Десикацію широко використовують для передзбиральною висушування бадилля картоплі. Її застосовують на насінне вик посівах багаторічних трав, насінниках буряку, соняшнику, сої та інших культурах. Десикацію проводять лише після формування врожаю, коли вона вже не може негативно впливати на його величину та якість.

Для проведення десикації можна застосовувати різні речовини, але найчастіше рекомендують хлорат магнію, хлорат-хлорид кальцію і реглан, які наносять і допомогою неземного обприскування, а на великих плотах – звіації. Щоб запобігти стіканню препарату з обробленої поверхні, краплі мають бути дрібними, і нормою витрати робочого розчину для наземного застосування – 250-400. авіаційного – 50–70 л/га.

Семиканти

Сеникацію проводять дія поліпшення умов достигання зерна. При цьому поліпшуються його насіннєві якості о межах норми реакції генотипу.

Відомо, що на останніх етапах розпитку рослин конкурентні виношеним в системі вегетативні органи-плоди змішуються на користі" останніх і пластичні речовини перемішуються до них. Цілеспрямоване регулювання відтоку пластичних речовин із листків і стебел у генеративні органи є важливою ламкою керування продуційним процесом у рослин. Зазвичай пластичні речовини не повністю транспортуються в достигаючі зерна і плоди, значна їх частина залишається у відмираючих вегетативних органах. Тому сеникацію проводять дія інтенсивнішого "викачування" зі старіючих листків пластичних речовин. Найбільшою поширення вона набула на зернових культурах.

Сеникація подібна до десикації, але не викликає загибелі листків і стебел, а лише пришвидшує обмін речовин у рослині. Як сииекаити використовують філологічно активні суміші, що складаються і мікронорми гербіциду П азотного добрива (або лише останнього), яка значно посилює гідролітичні процеси в рослинах і є додатковим джерелом азоту. Це по суті пізнє позакореневе підживлення рослин макро- і мікроелементами з метою пришвидшення перемішеним пластичних речовин у зерно і плоди, що забезпечує їх якісніше наливання і стислі терміни достигання.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >