< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ОРГАНІЗАЦІЯ АДМІНІСТРУВАННЯ НАРКОКОНТРОЛЮ У СФЕРІ ПРОТИДІЇ НЕЗАКОННОМУ ОБІГУ НАРКОТИКІВ

Повноваження суб'єктів адміністрування наркоконтролю у сфері протидії незаконному обігу наркотиків

Загальна характеристика суб'єктів адміністрування наркоконтролю, що здійснюють заходи з протидії незаконному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин

Адміністрування наркоконтролю повинне здійснюватись на основі чинного законодавства уповноваженими органами, та їх посадовими особами. Так, відповідно ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Контроль у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів – це особливий різновид діяльності, що здійснюється державними та недержавними суб'єктами з метою перевірки дотримання і виконання поставлених перед ними завдань та правомірності прийнятих нею рішень в сфері обігу наркотиків.

У вітчизняній адміністративно-правовій доктрині виділяється кілька базових критеріїв, за якими можна здійснити класифікацію адміністрування наркоконтролю на види. Так, в залежності від характеру взаємозв'язків контролюючого та підконтрольного суб'єктів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів можна виокремити: внутрішній наркоконтроль – контроль у сфері обігу наркотиків здійснюється в межах одного органу; зовнішній наркоконтроль (контроль у сфері обігу наркотиків здійснюється при відсутності такої організаційної підпорядкованості; здійснюється по відношенню до незалежних підконтрольних суб'єктів).

Інколи використовується критерій класифікації залежно від сфери контролю і тому можна виділити: відомчий, міжвідомчий та надвідомчий наркоконтролю. Додатково за характером і обсягом контрольних повноважень контроль у сфері обігу наркотиків можна поділити на: а) загальний та б) спеціальний.

За часом проведення контроль у сфері обігу наркотиків можна поділити на: попередній – запобіжний, профілактичний, здійснюється задля виявлення та попередження можливих негативних явищ при здійсненні контрольних дій чи прийнятті адміністративних рішень в даній сфері; поточний (оперативний) – здійснюється у процесі виконання органами своїх повноважень щодо поставлених завдань і функцій у сфері обігу наркотиків. Він здійснюється впродовж всього періоду діяльності суб'єкта адміністрування наркоконтролю раніш визначеним завданням; наступний (підсумковий) – зорієнтований на результат дії суб'єкта адміністрування наркоконтролю, його оцінку та вироблення стратегії на майбутнє у сфері обігу наркотиків.

Достатньо вагомим критерієм для розподілу наркоконтролю на види є суб'єкт його здійснення. При цьому можна виділити: державний наркоконтроль (контроль за наркотиками з боку уповноважених державних суб'єктів) і громадський наркоконтроль (контроль за наркотиками з боку громадськості).

Можна навести і такий варіант, а саме: контроль у сфері обігу наркотиків з боку парламенту та створюваних ним органів (парламентський наркоконтроль); контроль у сфері обігу наркотиків з боку Президента України (президентський наркоконтроль); наркоконтроль в системі органів виконавчої влади (адміністративний контроль);

контроль у сфері обігу наркотиків з боку органів судової влади (судовий наркоконтроль); контроль у сфері обігу наркотиків з боку громадськості (громадський наркоконтроль). Також можна виокремити контроль у сфері обігу наркотиків з боку органів місцевого самоврядування і прокурорський нагляд.

Контроль за виконанням положень Закону України "Про обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів"[1] здійснюється ДСКН України, МВС України, ДФС України, МОЗ України, іншими органами виконавчої влади в межах їх повноважень, визначених законом. Контроль в системі органів внутрішніх справ України, СБ України, у Збройних Силах України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, в органах і підрозділах цивільного захисту покладається на керівників відповідних центральних органів виконавчої влади, які згідно із законом здійснюють керівництво відповідними військовими формуваннями та органами, Голову СБ України.

В Стратегії боротьби з наркотиками на період до 2020 року передбачено, що суб'єктами формування і реалізації державної політики у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів є заінтересовані державні органи та громадські організації, а саме: Президент України, Верховна Рада України, КМ України, ДСКН України, правоохоронні органи, МОЗ України; МОН України, Мінсоцполітики та інші центральні органи виконавчої влади щодо організаційно-практичного забезпечення профілактики та реабілітації наркозалежних осіб; заклади охорони здоров'я, реабілітаційні центри незалежно від форми власності та органи місцевого самоврядування з питань організації виконання законодавства у сфері обігу наркотиків та їх прекурсорів на відповідних територіях в межах їх повноважень.

В залежності від характеру компетенції суб'єкти адміністрування наркоконтролю щодо протидії незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин можна поділити на:

  • 1) суб'єкти загальної компетенції, – це Президент України, Верховна Рада України, КМ України, місцеві державні адміністрації, судові органи тощо.
  • 2) суб'єкти спеціальної компетенції – це ДСКН України, УБНОН МВС України.
  • 3) суб'єкти змішаної (спільної) компетенції, до яких можна віднести: СБ України, органи прокуратури, ДФС України, МВС України, МОН України, МОЗ України, Мінсоцполітики та інші центральні органи виконавчої влади щодо організаційно-практичного забезпечення профілактики та реабілітації наркозалежних осіб та ін.

  • [1] Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – № 10. – Ст. 60.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >