< Попер   ЗМІСТ

Особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення, які пов'язані з незаконним обігом наркотиків у сфері адміністрування наркоконтролю

Адміністративним правопорушенням (проступком), як це передбачено в ст. 9 КУпАП України, визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність[1].

Під складом адміністративного правопорушення розуміється сукупність ознак, що передбачені в КУпАП України або іншому законі, при наявності яких відповідне протиправне діяння може розглядатися як адміністративний проступок. Ці ознаки характеризують об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт і суб'єктивну сторону адміністративного правопорушення.

Предмет адміністративних проступків, які пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин у сфері адміністрування наркоконтролю має значення як: 1) предмет суспільних відносин, що охороняються регулюючими нормами у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин і прекурсорів; 2) предмет проступку, як конкретні наркотичні засоби, так і психотропні речовини, що використовувалися при протиправних діяннях; 3) предмет протиправного впливу – те, з допомогою чого вчиняється проступок.

Під провадженням в справах про адміністративні правопорушення, які пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин у сфері адміністрування наркоконтролю можна розуміти особливий вид процесуальної діяльності уповноважених органів, яка спрямована на притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які вчинили адміністративні правопорушення в сфері контролю за обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Діяльність учасників провадження у дослідженій сфері розвивається у часі як послідовна низка пов'язаних між собою процесуальних дій щодо реалізації прав та взаємних обов'язків в сфері контролю за обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Увесь процес складається з кількох стадій. Провадження щодо адміністративних правопорушень, які пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин у сфері адміністрування наркоконтролю можна виділити наступні стадії: 1) порушення справи про адміністративне правопорушення; 2) попереднє адміністративне розслідування; 3) розгляд справи і винесення постанови; 4) перегляд постанови та виконання постанови.

Приводом для порушення справи про адміністративне правопорушення, які пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин у сфері адміністрування наркоконтролю є одержання інформації про діяння, що має ознаки складу правопорушення. Така інформація може бути отримана в будь-якій формі: повідомлення очевидців, посадових осіб державних органів, громадських організацій, засобів масової інформації, безпосереднє виявлення факту порушення працівниками міліції, посадовими особами, представниками державних спеціалізованих інспекцій, прокурорами та складені про це рапорти, акти і постанови (прокурора), окрім заяв потерпілих та їхніх родичів, джерело відомостей, фактичних даних, певна дія, волевиявлення.

Підставою для порушення провадження про адміністративне правопорушення, які пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин у сфері адміністрування наркоконтролю є достатні дані, що вказують на наявність ознак адміністративного проступку у цій сфері (зберігання, придбання наркотиків, їх невеликий розмір тощо). У випадку безпосереднього виявлення ознак адміністративного правопорушення, відповідно до вимог ст. 254 КУпАП[1], складається протокол. У цьому випадку це є актом порушення справи.

При надходженні повідомлення чи заяви про названий проступок, актом порушення провадження може бути, письмова вказівка компетентної посадової особи, наприклад, начальника органу внутрішніх справ, яка зобов'язує працівника органу внутрішніх справ (наприклад, дільничного інспектора міліції) з'ясувати обставини справи і скласти протокол.

Доказування для органів адміністрування наркоконтролю є такою ж необхідною умовою. У ст. 251 КУпАП дається поняття доказів, а також джерел їх одержання. У ст. 252 КУпАП закріплено обов'язки органу або посадової особи оцінювати[3].

При вчиненні проступку, передбаченого статтею 44 КУпАП приводом до порушення справи є висновок експерта про те, яка кількість наркотичних засобів або психотропних речовин відноситься до невеликих розмірів.

Таким чином, актами порушення справи про адміністративні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин є такі: а) складання протоколу про адміністративне правопорушення; б) вказівка компетентної особи (резолюція на заяві, повідомленні чи іншому документі) про порушення адміністративного провадження; в) постанова органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, ухвала суду про відмову в порушенні кримінальної справи й передачі матеріалів для застосування заходів адміністративного стягнення; г) направлення судом компетентному органу матеріалів справи, якщо суд у процесі їх розгляду дійшов висновку, що в діянні особи відсутні ознаки складу злочину, але є ознаки адміністративного проступку.

Більшість науковців, які досліджували питання адміністративного провадження, не виділяють окремої стадії "попереднього адміністративного розслідування", вважаючи, що адміністративне розслідування притаманне всім стадіям процесу: попередні перевірки, які проводяться до порушення справи, після її порушення, під час її розгляду і винесення у справі постанови. Однак, не можна не погодитись, що така стадія має право на існування, та охоплює наступні елементи: 1) опитування свідків, правопорушника, потерпілих, 2) дослідження речових доказів, 3) огляд речей та особистий огляд, 4) призначення експертизи, 5) попереднє вивчення матеріалів справи попереднього адміністративного розслідування.

Розслідувати адміністративне правопорушення практично не можливо без установлення основного (головного) факту, що підлягає доказуванню, наявності складу правопорушення, що передбачений КУпАП. Опитування свідків і потерпілих уповноважена особа здійснює в процесі складання або після складання протоколу, яким порушується справа про адміністративний проступок. Як відомо, пояснення свідків та потерпілого є джерелами доказів про адміністративний проступок. У відповідності до ст. 272 КУпАП[4] як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню у даній справі. На виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, свідок зобов'язаний з'явитися в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому у справі і відповісти на запитання.

При кваліфікації правопорушення свідок може бути викликаний для отримання від нього відомостей, коли він знає про обставини справи, незалежно від того чи він є безпосереднім очевидцем, чи відомості про це отримані ним від інших осіб. Показання свідка може стосуватися будь-яких обставин справи – це вчинення правопорушення, винності особи в їх вчиненні, наявності обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність. За допомогою свідків можуть бути встановлені обставини щодо особистості правопорушника, його майнового стану, адже у відповідності до статті 33 КУпАП ці обставини повинні бути враховані при накладанні адміністративного стягнення.

Свідок допитується про факти, які стосуються справи про адміністративне правопорушення у сфері адміністрування наркоконтролю. В процесі допиту встановлюються, наприклад, такі дані: 1) яким чином стало відомо свідку про незаконне виробництво наркотичних засобів і психотропних речовин; 2) відомості про процес виробництва; 3) звідки стало відомо, що підозрюваний виробляє саме наркотичні засоби; 4) де була придбана сировина для вироблення наркотиків; 5) у кого і де придбав підозрюваний у вчиненні правопорушення наркотичні засоби; 6) де і протягом якого часу підозрюваний зберігав наркотичні засоби; 7) вид наркотиків; 8) яким видом транспорту, де і коли перевозив підозрюваний наркотичні засоби; 9) коли підозрюваний робив спробу пересилання наркотичних засобів та психотропних речовин; 10) через яке поштове відділення було здійснено пересилання наркотиків; 11) чи не було у поведінці підозрюваного намірів збуту наркотичних засобів тощо.

У випадках ухилення особи від медичного огляду чи медичного обстеження для отримання доказів саме ухилення і правильної кваліфікації в опитуваного свідка отримують такі дані: 1) про спосіб ухилення особи хворої на наркоманію від медичного обстеження на наявність наркотичного сп'яніння; 2) активні дії з метою ухилення від медичного обстеження; 3) хто надавав допомогу ухилятися від обстеження; 4) звідки свідку відомо, що дана особа зловживає наркотичними засобами.

Під час проведення попереднього адміністративного розслідування в справах про адміністративні проступки, що передбачені ч. 1 ст. 1061 КУпАП[5] "Невжиття заходів щодо забезпечення охорони посівів снотворного маку чи конопель, місць їх зберігання та переробки" опитування свідків має встановити такі дані: 1) місце дислокації посівів снотворного маку чи конопель, місце їх зберігання та переробки;

  • 2) як і якими силами здійснюється охорона об'єктів, де ростуть снотворний мак чи коноплі, де вони зберігаються та переробляються;
  • 3) де і яким чином знищуються післяжнивні залишки й відходи виробництва, що містять наркотичні речовини.

Приміром, як видно з ч. 1 ст. 106' КУпАП, правопорушення з об'єктивної сторони характеризується невжиттям заходів щодо забезпечення встановленого режиму охорони посівів снотворного маку чи конопель, місць зберігання й переробки врожаю цих культур. Тому слід зауважити, що такий режим характеризується вимогами до охорони об'єктів. Тому при опитуванні свідків, а ними можуть бути й працівники сільськогосподарських підприємств, треба отримати дані про забезпечення охорони об'єктів, які зазначені в ч. 1 ст. 1061 КУпАП України[6]. Ці об'єкти можуть бути класифіковані на два види: 1) місця посівів снотворного маку і конопель; 2) місця зберігання та переробки снотворного маку й конопель[7].

Під час опитування свідків із числа керівництва сільськогосподарського підприємства слід установити дані про наявну організацію охорони. Встановлюються дані про якість перевірки служби охорони, наявність планів дислокації посівів, погодинних графіків обходу або об'їзду площ посівів, службових книжок сторожа, графіків чергувань, інструкції з охорони об'єкта та іншої документації на об'єкті.

Працівник міліції також повинен з'ясувати стосунки між свідком і підозрюваним у вчиненні адміністративного проступку. Пояснення свідок може написати власноручно у довільній формі або дати усно. В останньому разі працівник міліції зобов'язаний записати зі слів свідка показання, а потім запропонувати прочитати пояснення та підписати його. Обов'язковими реквізитами пояснення повинні бути: прізвище, ім'я, по батькові свідка, його вік, громадянство, освіта, місце роботи, рід занять або посада, місце проживання, а також відомості про його стосунки з підозрюваним у вчиненні адміністративного правопорушення. Пояснення має бути підписане свідком.

Опитування правопорушника оформляється окремим документом або вносяться відповідні дані в протокол про адміністративне правопорушення. В разі складання окремого пояснення, у ньому зазначається дата і місце опитування, посада, прізвище особи, яка відібрала пояснення, й осіб, які були присутні під час опитування (прізвище, ім'я, по батькові правопорушника, рік і місяць, день і місце його народження).

У справах про адміністративні правопорушення, які пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин у сфері адміністрування наркоконтролю, або в окремому поясненні, слід зазначити також громадянство та національність опитуваного.

З'ясовують дані про те чи особа притягувалася до кримінальної відповідальності за злочини, що пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, або за адміністративні правопорушення у цій сфері. Отримані відомості фіксуються у поясненні.

У процесі встановлення факту адміністративного правопорушення у сфері адміністрування наркоконтролю і причетності осіб до його вчинення відповідне значення має адміністративне затримання особи, дослідження речових доказів, огляд речей та особистий огляд, вилучення речей і документів та їх дослідження.

Стаття 260 КУпАП[1] надає прямий дозвіл працівникам міліції здійснювати адміністративне затримування осіб, відносно яких є підозра у вчиненні правопорушення. Стаття 261 КУпАП[3] вказує, що про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.

Особливостями затримання осіб, які порушили правила адміністрування наркоконтролю, є те, що вони можуть бути затримані не лише на термін до трьох годин, як це зазначено в ч. 1 ст. 263 КУпАП, але, в необхідних випадках, для встановлення особи, проведення медичного огляду, з'ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів та їх дослідження – до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин із моменту затримання.

Щоправда, ч. З ст. 263 КУпАП[1] передбачає можливість більш тривалого строку затримання осіб, які порушили правила обігу наркотиків. Він сягає десяти діб. зі ст. 262 КУпАП, адміністративне затримання осіб, що порушують правила обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, мають право здійснювати лише компетентні органи внутрішніх справ, ст. 264 КУпАП регламентує порядок особистого огляду. Під час особистого огляду виявляються наркотичні засоби і психотропні речовини у невеликих розмірах, які можуть знаходиться в кишенях, складках одягу і навіть в отворах тіла особи, яку оглядають. Особистий огляд може проводитись уповноваженими на те посадовими особами однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.

Слід зазначити, що в справах про адміністративні правопорушення, які пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин адміністрування наркоконтролю існують особливості такого огляду. По-перше, виникає необхідність огляду органів тіла особи; по-друге, невеликий розмір наркотику може бути прихований у будь-якій частині одягу порушника; по-третє, для виявлення наркотичних засобів при огляді можуть використовуватися технічні засоби. До початку особистого огляду працівник міліції повинен запропонувати громадянину добровільно видати наркотичні засоби або психотропні речовини[11]. Під час особистого огляду[12]: 1) оглядають всі дрібні предмети, що є у громадянина (палиці, парасолі, запальнички, самописки, цигарниці та ін.), а також головні убори; 2) оглядають верхній одяг і взуття громадянина; 3) крізь білизну на дотик перевіряється наявність сторонніх предметів на тілі; 4) оглядають білизну, що знята громадянином; 5) оглядають волосся, руки, ноги та ін.

Під час особистого огляду необхідно уважно стежити за громадянином, беручи до уваги будь-які зміни в поведінці, зважувати проміжні наслідки огляду і демаскуючі ознаки (сліди ремонту одягу й взуття, бинти або пов'язки на окремих частинах тіла та ін.), використовуючи знання характерних способів приховування наркотичних засобів. Під час огляду одягу та взуття особливу увагу треба звертати на предмети кустарного виробництва, ортопедичне взуття, а також шви, латки, манжети, плечі, підкладки, пояси, халяви, устілки, каблуки, головні убори.

Особистий огляд відбувається в ізольованих приміщеннях міліції або в ізольованих приміщеннях транспортних засобів (каютах, купе і т. ін.), які відповідають вимогам санітарії та гігієни. Приміщення, в якому має проводитися особистий огляд, повинно до початку огляду бути обстежене працівником міліції. Працівники міліції, яким доручено здійснення особистого огляду, мають право застосовувати необхідний інструмент і технічні засоби для детального обстеження одягу, взуття і дрібних предметів (запальничок, самописок та ін.).

Особистий огляд незалежно від його наслідків оформляється протоколом. Протокол підписується посадовою особою органу внутрішніх справ, яка здійснювала особистий огляд, громадянином, щодо якого здійснювався такий огляд, понятими, а при обстеженні органів тіла – медичним працівником.

Стаття 264 КУпАП[1] передбачає також право посадових осіб цілого ряду органів на огляд речей. Серед них названі й органи внутрішніх справ, слід зазначити, що нерідко огляд підозрюваних осіб проводиться і працівниками митних установ та прикордонних військ.

Є також законодавчі вимоги (ч. 4 ст. 264 КУпАП) щодо огляду речей, ручної кладі і багажу, транспортних засобів та інших предметів, що здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. При кваліфікації, наприклад, за ч. 1 статті 44 КпАП України факт зберігання наркотичних засобів може бути встановлено саме при особистому огляді або огляді речей. Виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей наркотичні засоби та психотропні речовини вилучаються посадовими особами органів внутрішніх справ. Вони зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення, що передбачено ст. 44 КУпАП.

Вилучені наркотичні засоби направляються на експертизу в порядку, що встановлений законодавством. Носіями доказів у цьому випадку виступають протоколи особистого огляду, огляду та вилучення наркотичних засобів та психотропних речовин.

Чинний КУпАП у ст. 251 передбачає, що доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, вину даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На сьогоднішній день висновки експерта у справах про незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин серед інших доказів посідають важливе місце.

Згідно зі ст. 251 та ст. 273 КУпАП[1] експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні в справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання.

Предметом експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (судово-хімічної) є встановлені на основі застосування спеціальних хімічних знань фактичні дані, що стосуються ототожнення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів за їх слідами, визначення класифікаційної належності, встановлення їх походження (конкретного джерела), особливостей виготовлення, існування (зберігання, транспортування).

На дослідженій стадії розслідування проводиться дослідження з метою виявлення додаткових обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тобто обставин, які не встановлюються у повному обсязі при попередній перевірці. Це віднесення матеріалу, який є предметом адміністративного проступку, до наркотичного засобу чи психотропної речовини, визначення невеликих розмірів цих засобів і речовин, встановлення фактів виробництва, зберігання, придбання цих засобів або пересилання чи перевезення їх.

У справах про адміністративні правопорушення, що передбачені ст. 441 КУпАП України[15], важливе значення надається висновку медичної комісії про визнання особи хворою на наркоманію, матеріалам, які підтверджують зловживання особою наркотичними засобами.

У процесі розслідування вивчаються документи, що вилучені в адміністрації сільськогосподарського підприємства та свідчать про достатність чи недостатність охорони посівів снотворного маку або конопель. Під час дослідження доказів у справі підлягають доказуванню: 1) подія вчинення адміністративного проступку, що порушує правила обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, 2) час, місце, спосіб та інші обставини вчиненого правопорушення, 3) винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, 4) наявність пом'якшуючих чи обтяжуючих обставин.

Важливою стадією провадження в справах про адміністративні правопорушення, які пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин у сфері адміністрування наркоконтролю є розгляд цих справ та виконання постанов. Особливості даної стадії залежать від таких факторів: 1) виду справ про адміністративні правопорушення; 2) виду органу адміністративної юрисдикції, який розглядає справи про адміністративне правопорушення; 3) характеристик особи, яка притягається до адміністративної відповідальності[7].

Адміністративні проступки за складністю провадження в їх справах можна класифікувати на два види. По-перше, це складні проступки, де в обов'язкому порядку призначається експертиза. Наприклад, незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (ч. 1 ст. 44 КУпАП), або проводяться інші складні процесуальні дії. Ухилення від медичного огляду або обстеження (передбачені ч. 1-2 ст. 441 КУпАП України)[1]. Невжиття заходів щодо забезпечення охорони посівів снотворного маку чи конопель.

Ці проступки складні тому, що для отримання доказів може застосовуватись експертиза (наприклад, за ч. 1 ст. 44 КУпАП), або для підтвердження хвороби "наркоманія" потрібно, щоб у справі про адміністративне правопорушення був висновок наркологічної установи (ч. І ст. 441 КУпАП), або в матеріалах справи повинні бути матеріали, які свідчать про зловживання наркотиками, які досліджуються при розгляді справи. У справах, передбачених ч. 1 ст. 1061 КУпАП[1] можуть бути і висновки експерта, і матеріали з організації охорони, дослідження щодо яких потребують спеціальних знань. По-друге, це прості проступки, провадження в справах про які має нескладний характер. Наприклад, провадження в справах про невжиття заходів до знищення дикорослих конопель чи снотворного маку (ч. 2 ст. 1061 КУпАП), характерне тим, що докази в цих справах не потребують складних досліджень, необхідно лише через виконком сільської ради встановити, хто є власником земельної ділянки, або хто відповідальний за управління нею, а також відібрати зразки посівів снотворного маку та конопель і взяти пояснення свідків.

На цей час вирішення справ про адміністративні проступки (в тому числі ті, які передбачені ч. 1 ст. 44, ст. 441, ч. 1 ст. 1061 КУпАП України), віднесено до компетенції судів загальної юрисдикції.

Місце й строки розгляду справ. Справи про адміністративні проступки, що порушують правила обігу наркотиків, усі без виключення розглядаються за місцем вчинення правопорушення, оскільки ст. 276 КУпАП "місце розгляду справи про адміністративне правопорушення" не має конкретної вказівки щодо цих справ, а отже стосовно них застосовується загальне правило, яке передбачене в ч. 1 ст. 276 КУпАП[3] "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення".

Наступною особливістю розгляду справ є строки їх розгляду. Якщо у відповідності до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний термін, то справи про проступки, що порушують правила обігу наркотиків, розглядаються в строк до однієї доби. Строк протягом якого розглядається справа починається з моменту затримання особи, тобто з того моменту, коли вона доставлена до органу внутрішніх справ. Навіть коли справа розглядається судом, розгляд справ повинен відповідати визначеному в законі терміну.

Підготовка справи до розгляду. Перевіряється чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення, чи є висновок експерта, документ наркологічної установи з висновком про те, що особа хвора на наркоманію, матеріали, які свідчать про зловживання особою наркотиками, чи достатньо доказів про неналежну охорону посівів снотворного маку або конопель, інших доказів, необхідних для розгляду справи. Звичайно, перевіряються всі мате- ріли, що необхідні при вирішенні конкретних видів справ про адміністративні правопорушення. У випадку їх відсутності, орган адміністративної юрисдикції вживає заходів до витребування необхідних матеріалів.

Важливим елементом підготовки справи до розгляду є сповіщення осіб, які беруть участь у справі. Слід зазначити, що у відповідності до ст. 268 КУпАП[20] справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце й час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44 КУпАП, без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розглядати забороняється (ч. 2 ст. 228 КУпАП). У разі ухилення від явки цієї особи на виклик органу внутрішніх справ або судді, цю особу може бути піддано приводу міліцією. Справа може бути розглянутою і без присутності свідків, якщо від них при попередньому адміністративному розслідуванні було відібрано пояснення.

При вирішенні питання про витребування необхідних матеріалів, посадова особа органу адміністративної юрисдикції зобов'язана перевірити наявність у матеріалах справи необхідних для її вирішення процесуальних документів. Крім протоколу, який є обов'язковим процесуальним документом, у залежності від виду адміністративного правопорушення, в справі є необхідними й інші документи.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44 КУпАП, таким необхідним процесуальним документом є висновок експерта. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. І ст. 441 КУпАП, необхідні висновки наркологічної медустанови про те, що особа хвора на наркоманію. В справі про адміністративний проступок, передбачений ч. 2 ст. 441 КУпАП[6], необхідними матеріалами є документи, які підтверджують зловживання особою наркотичними засобами та психотропними речовинами (раніш це були матеріали медвитверезника, постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за появу в п'яному вигляді, що ображає людську гідність та громадську мораль, у громадському місті тощо).

Оскільки розгляд справ про адміністративні проступки у сфері обігу наркотиків розглядаються або начальником органу внутрішніх справ чи суддею районного або міського суду одноособово, до цих справ відносяться лише вимоги ст. 279 КУпАП[3], що стосуються посадової особи, яка розглядає справу і не стосуються до них ті вимоги, які ставляться до колективного органу адміністративної юрисдикції.

В цьому випадку розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає справу, тобто начальника органу внутрішніх справ або його заступника. Вони оголошують, яка справа розглядається, хто притягується до адміністративної відповідальності, роз'ясняють особам, які беруть участь у розгляді справи, їхні права й обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення.

Однак в ч. 2 ст. 279 КУпАП передбачається, що на засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У випадку участі у розгляді справи прокурора, заслуховується його висновок. Стаття 280 КУпАП України називає обставини, які підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Види постанов. Адміністративно-процесуальне законодавство передбачило складання протоколу засідання у справі про адміністративне правопорушення. У справі про адміністративне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин виноситься постанова.

У статті 284 КУпАП[6] називаються види цих постанов: про накладання адміністративного стягнення; про закриття справи (приміром у випадках, які передбачені статтею 247 КУпАП: за відсутності події і складу адміністративного правопорушення; недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; неосудності особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; учинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони); видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладання адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених ст. 241 КпАП України, тобто при застосуванні заходів впливу до неповнолітніх та постанова про накладення стягнення.

Постанова про закриття справи виноситься також при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадській організації через трудовому колективу або передачі їх прокурору, органу попереднього слідства чи дізнання. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. В ст. 285 КУпАП записано, що копія постанови протягом трьох днів вручається або висипається особі, щодо якої її винесено.

В справах про адміністративні правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 44 КУпАП як адміністративне стягнення може бути застосовано адміністративний арешт. Причому у відповідності до ст. 326 КУпАП постанова місцевого суду про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення.

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються місцевими судами, адміністративними комісіями, органами внутрішніх справ та іншими органами. Статті 287, 288 КУпАП[3] передбачають порядок оскарження постанови у справі про адміністративні правопорушення. І, якщо постанову начальника органу внутрішніх справ або його заступника можна оскаржити або у орган, вищий за рівнем компетенції по відношенню до того, який розглядав справу по суті, або у місцевому суді, то постанова місцевого суду про накладання адміністративного стягнення є остаточною і оскарженню в порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ч. 2 ст. 287 КУпАП не підлягає, за винятком випадків, передбачених законодавчими актами України.

Предметом оскарження до адміністративного суду є рішення, в тому числі нормативні акти Президента України, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян, їх дії або бездіяльність, щодо яких фізичні особи або суб'єкти адміністративно-правових відносин вважають, що порушені чи обмежені права і свободи людини й громадянина.

Закон України "Про звернення громадян", наприклад, забороняє подання скарги в той орган або тій посадовій особі, яка винесла початкове рішення. Це пояснюється тим, що вирішення справи про адміністративні правопорушення, особливо пов'язаної із незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, потребує нового аналізу доказів і інформації про обставини справи, яка досліджується в органі, до котрого вона оскаржується, в тому числі й показання свідків, і висновок експерта тощо.

Начальник органу внутрішніх справ або його заступник, який розглянув скаргу або припис прокурора на постанову у справі про адміністративне правопорушення, що посягає на порядок обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови та у відповідності до ст. 293 КУпАП приймає одне із таких рішень, послідовність, яких в ст. 293 КУпАП України є такою:

  • 1) залишає постанову без змін, а скаргу або припис без задоволення;
  • 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
  • 3) скасовує постанову і закриває справу;
  • 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, за умови, щоб стягнення не було посилено.

У відповідності до статті 290 КУпАП[1] постанову у справі про адміністративне правопорушення, яке посягає на порядок обігу наркотичних засобів і психотропних речовин та винесена начальником органу внутрішніх справ або суддею, може бути опротестовано прокурором. Постанову судді у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 44, ст. 441, ч. і ст. 1061, може бути скасовано або змінено самим суддею, а також незалежно від наявності припису прокурора – головою вищестоящого суду.

Подання у встановлений строк скарги на постанову про адміністративне правопорушення, які пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин у сфері адміністрування наркоконтролю, а також принесення припису прокурора зупиняє виконання постанови до розгляду скарги або припису. Про час і місце розгляду справи в суді доцільно повідомити заявника одразу ж у суді, а іншим учасникам провадження необхідно надіслати повістки. Якщо скарга оформлена без дотримання відповідних вимог, пропонується встановити, що суддя постановляє ухвалу про залишення скарги чи заяви без руху, про що повідомляє заявника, і надає йому строк для виправлення недоліків. Коли вказівки судді у встановлений строк будуть виконані, скарга вважається поданою в день початкового її подання до суду. У разі невиконання вимог скарга чи заява вважаються неподаними і повертаються заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Розгляд скарги в адміністративному суді повинен мати як мінімум підготовче провадження та провадження щодо слухання справи в судовому засіданні[26]. Ведеться протокол судового засідання, в якому зазначаються час і місце судового засідання, назва і склад суду, який розглядає справу; повна і точна назва учасників судового розгляду та інших осіб, які беруть участь у справі; яка справа розглядається, відомості про вручення повісток та причини неявки викликаних до суду осіб; роз'яснення прав особам, які беруть участь у розгляді справи; всі розпорядження головуючого, заяви й скарги, щодо осіб, які беруть участь у розгляді справи; винесені судом ухвали про вирішення цих клопотань (без виходу до нарадчої кімнати), а також відомості про оголошення ухвал, постановлених у парадній кімнаті; дії суду у тому порядку, в якому вони відбувалися; детальний зміст пояснень учасників судового розгляду та інших осіб, які беруть участь у розгляді справи; відповіді на запитання, а якщо запитання було знято головуючим – його зміст; відомості (перелік) про подані в судовому засіданні письмові і речові докази, а також звуко- і відеозапис"; хід дослідження доказів; у випадку, якщо ці докази не додаються до справи, – номер, дата, зміст письмових доказів, а також ознаки, властивості речових доказів, звуко- і відеозаписів; зміст судових дебатів; оголошення рішення; роз'яснення учасникам судового розгляду їхніх прав на оскарження рішення; час закінчення судового розгляду справи. Протокол має бути підготовлений і підписаний головуючим і секретарем судового засідання[27].

Окремою стадією провадження в справах про адміністративні правопорушення які пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин у сфері адміністрування наркоконтро- лю є виконання постанов. КУпАП має ряд статей, які зосереджені в п'ятому розділі і присвячені виконанню постанов про накладання адміністративних стягнень.

Аналізуючи Кодекс України про адміністративні правопорушення, можна зробити висновок про те, що стягненнями, які накладаються на осіб, що вчинили адміністративне правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 44, статті 441, 1061, 1062, 129, 130 та 164 КУпАП, є: 1) штраф; 2) оплатне вилучення транспортного засобу; 3) позбавлення права керування транспортними засобами; 4) конфіскація; 5) громадські роботи; 6) адміністративний арешт. При чому останній стосується виключно за ч. 1 ст. 44, ч. 1, 2, 5, 6 ст. 130 КУпАП.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови – не пізніше як через п'ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють (ст. 307 КУпАП). У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Оплатне вилучення транспортного засобу, який став знаряддям учинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета. Позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв'язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги працівника міліції про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог установлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Конфіскація застосовується за статтями 1062, 164 КУпАП як додатковий вид адміністративного стягнення.

Громадські роботи призначаються за ч. 1, 2, 5 ст. 30 КУпАП судом і полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне право порушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення.

Згідно зі ст. 327 КУпАП осіб, під даних адміністративному арешту, тримають під вартою в місцях, що їх визначають органи внутрішніх справ. При виконанні постанови про застосування адміністративного арешту арештовані піддаються особистому оглядові. Строк адміністративного затримання зараховується до строку адміністративного арешту. Відбування адміністративного арешту провадиться за правилами, встановленими законами України.

  • [1] Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1984. – №51. – Ст. 1122.
  • [2] Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1984. – №51. – Ст. 1122.
  • [3] Там само.
  • [4] Відом. Верх. Ради УРСР. – 1984. – №51. – Ст. 1122.
  • [5] Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1984. – №5І. – Ст. 1122.
  • [6] Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1984. – № 51. – Ст. 1122.
  • [7] Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушення у сфері обігу наркотиків): навч, посіб. / [за заг. ред. І. П. Голосніченко]; Київ. ін-т внутр. справ при НАВСУ. – Київ, 2002. – С. 88.
  • [8] Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1984. – №51. – Ст. 1122.
  • [9] Там само.
  • [10] Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1984. – №51. – Ст. 1122.
  • [11] Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушення у сфері обігу наркотиків): навч, посіб. / [за заг. ред. І. П. Голосніченко]; Київ. ін-т внутр. справ при НАВСУ. – Київ, 2002. – С. 89.
  • [12] Там само. – С.97.
  • [13] Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1984. – №51. – Ст. 1122.
  • [14] Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1984. – №51. – Ст. 1122.
  • [15] Відом. Верхов. Ради УРСР.-1984. – №51. – Ст. 1122.
  • [16] Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушення у сфері обігу наркотиків): навч, посіб. / [за заг. ред. І. П. Голосніченко]; Київ. ін-т внутр. справ при НАВСУ. – Київ, 2002. – С. 88.
  • [17] Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1984. – №51. – Ст. 1122.
  • [18] Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1984. – №51. – Ст. 1122.
  • [19] Там само.
  • [20] Відом. Верхов. Ради УРСР. -1984. -№51- Ст. 1122.
  • [21] Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1984. – № 51. – Ст. 1122.
  • [22] Там само.
  • [23] Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1984. – № 51. – Ст. 1122.
  • [24] Там само.
  • [25] Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1984. – №51. – Ст. 1122.
  • [26] Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушення у сфері обігу наркотиків): навч, посіб. / (за заг. ред. І. П. Голосиічснко); Київ, ін-т внутр. справ при НАВСУ. – Київ, 2002. – С. 88.
  • [27] Адміністративна відповідальність (загальні положення га правопорушення у сфері обігу наркотиків): навч, посіб. / [за заг. ред. I. II. Голоснічснко]; Київ, ін-т внутр. справ прн НАВСУ. – Київ, 2002. – С. 87.
 
< Попер   ЗМІСТ