< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Адміністративна відповідальність за адміністративні правопорушення, які пов'язані з незаконним обігом наркотиків у сфері адміністрування наркоконтролю

Антинаркотичне законодавство містить низку адміністративно-правових норм спрямованих на протидію зловживання наркотичними засобами та психотропними речовинами і прекурсорами. Одним із таких заходів є адміністративна відповідальність, яка є ефективним засобів запобігання та профілактики суспільно небезпечних правопорушень.

Адміністративна відповідальність за незаконні дії з наркотичними засобами і психотропними речовинами, має ознаки, властиві для адміністративної відповідальності взагалі й такі, що відрізняють її від інших видів, які відносяться: 1) щодо винних, які вчиняють правопорушення у даній сфері, застосовують тільки наступні адміністративні стягнення: штраф, конфіскація незаконно вирощуваних наркотиковмісних рослин та адміністративний арешт; 2) притягнення до адміністративної відповідальності можливе у результаті вчинення адміністративних проступків, передбачених статтями 44, 441, 1061, 1062, 130 КУпАП; 3) право притягнення до адміністративної відповідальності надано посадовим особам органів внутрішніх справ і суду (суддям); 4) порядок притягнення до адміністративної відповідальності встановлено законодавством і полягає в обов'язковому складанні протоколу, збиранні й оцінці доказів, винесенні постанови тощо.

В юридичній науці під адміністративною відповідальністю за незаконний обіг наркотиків розуміють специфічне реагування держави на адміністративне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин і прекурсорів, яке полягає у застосуванні органом (посадовою особою) адміністративної юрисдикції передбаченого законом стягнення до порушника.

Чинний КУпАП[1] містить низку примусових заходів спрямованих на попередження наркотизму, проте існують і норми, які звільняють від адміністративної діяльності. Вищевказаним питанням присвячено ст. 44,441, 1061, 1062, 130.

Стаття 44 КУпАП передбачає відповідальність за незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах.

Предметом правопорушень, що аналізується є наркотичні засоби і психотропні речовини. Безпосереднім об'єктом правопорушень є суспільні відносини, що виникають у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, в яких виражений, з одного боку, обов'язок громадян не вживати їх без призначення лікаря, а з іншого – їх право на придбання зберігання і перевезення таких засобів за наявності спеціального дозволу або рецепту виданого лікарем. Родовим об'єктом є здоров'я населення.

З об'єктивної сторони ці правопорушення виражаються у незаконному виробництві, придбанні, зберіганні, перевезенні, пересиланні наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах. З суб'єктивної сторони дані правопорушення характеризується прямим умислом.

Протиправність цих діянь полягає в тому, що вони вчиняються з порушенням положень Закону України "Про обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів"[2]. Так, відповідно цього Закону виробництво та інша діяльність з обігу наркотиків здійснюється юридичними особами всіх форм власності за наявності в них відповідної ліцензії. Пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин у поштових відправлень (у тому числі і міжнародних) забороняється. Відпуск фізичним особам цих засобів здійснюється за рецептом.

Умовою адміністративної відповідальності за цією статтею є встановлення: а) відсутності мети збуту при здійсненні вищезазначених дій; б) розміру наркотичних засобів і психотропних речовин, який повинен бути невеликим. Адміністративна відповідальність в даному випадку пов'язана тільки з невеликим розміром наркотичних засобів та психотропних речовин.

Відповідно із приміткою ст. 44 КУпАП невеликий розмір наркотичних засобів та психотропних речовин визначається МОЗ України, спільно з ДСКН України. На сьогодні діють невеликі розміри наркотичних засобів і психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу затверджені Наказом МОЗ України від 1 серпня 2000 року № 188[3].

Чинне законодавство передбачає три види розмірів наркотичних засобів і психотропних речовин: "невеликий розмір" (ст. 44 КУпАП), "великий розмір" (ч. 2. ст. 309 КК України) "особливо великий розмір" (ч. З ст. 309 КК України). В основу визначення невеликого розміру покладено наркологічний критерій, тобто добову дозу наркотику, зазвичай вживану особами, які ними зловживають, у тому числі й сировини, з якої може бути виготовлено відповідну кількість доз наркотичної або психотропної речовини. Невеликий розмір наркотичних засобів і психотропних речовин має значення для розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в учиненому діянні такої сукупності ознак, як:

1) виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів і психотропних речовин, вчинені з порушенням вимог ч. 2 ст. 6 Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів"; 2) предметом посягання були саме наркотичні засоби або психотропні речовини та їх кількість не перевищувала верхньої допустимої межі; 3) наркоправопорушення було вчинено без мети збуту наркотичних засобів і психотропних речовин; 4) особа до моменту вчинення проступків такого роду досягла шістнадцятирічного віку і була осудною (ст. 12 КУпАп). Відсутність хоча б однієї з перерахованих ознак виключає склад правопорушення, а отже, й притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 44 КУпАП.

На практиці для встановлення розміру наркотиків рекомендовано підхід, який передбачений постановою Пленуму Верховного Суду України[4] де зазначено, що при встановленні розміру наркотичних засобів і психотропних речовин треба виходити з кількості наркотичних засобів (обсяги, ваги) та з властивостей різних видів наркотичних засобів за ступенем їх впливу на організм. При використані наркотиків та психотпропів різних видів їхній розмір рекомендовано визначати виходячи із загальнох кількості. Частина друга ст. 44 КУпАП[1] містить заохочувальну норму, що передбачає звільнення особи, якщо вона добровільно здала наркотичні засоби або психотропні речовини, які були у неї в невеликих розмірах і які вона виробила, виготовила, придбала, зберігала, перевозила, пересилала без мети збуту, звільняється від адміністративної відповідальності за дії, передбачені цією статтею. При цьому важливо щоб особа зробила це самостійно без вимоги видати зазначені речовини або примусу. У разі встановлення таких обставин протокол стосовно цієї особи не складається.

Адміністративні протоколи у разі вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 44, складають органи внутрішніх справ (ст. 255 КУпАП). Протоколи мають право складати також органи управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, якщо правопорушення (ст. 44) вчинене військовослужбовцями, військовозобов'язаними під час проходження зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання службових обов'язків[6].

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 цієї статті, розглядаються органами внутрішніх справ (ст. 222) і судами (ст. 221). Її санкція є альтернативною, тобто передбачає штраф, а у виняткових випадках – адміністративний арешт, який призначається тільки судом (суддею) на термін до 15 діб. Відповідно до положень статей 32 та 15 КУпАП арешт не застосовують до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до 12 років, осіб, які не досягли 18 років, інвалідів 1-ї та 2-ї груп, а також військовослужбовців, призваних на збори військовозобов'язаних, осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ.

Ухилення від медичного огляду чи медичного обстеження ст. 441 КУпАП). Зазначена стаття містить два самостійні види адміністративних проступків. їх безпосереднім об'єктом є встановлений порядок проходження медичного огляду чи медичного обстеження особами, які вживають наркотики та психотропні речовини у немедичних цілях, а родовим – здоров'я населення. Об'єктивна сторона виражається в: а) ухиленні особи, хворої на наркоманію, від медичного огляду на наявність наркотичного сп'яніння; б) ухиленні особи, яка зловживає наркотичними засобами або психотропними речовинами, від медичного обстеження.

Суб'єкт цих правопорушень спеціальний: ч. 1 цієї статті – особа, хвора на наркоманію; ч. 2 цієї статті – особа, яка зловживає наркотичними засобами або психотропними речовинами. Суб'єктивна сторона: прямий умисел. До того ж метою здійснення таких дій є приховування незаконного вживання наркотиків або психотропних речовин Мотиви, якими керувався винний, для кваліфікації вчиненого значення не мають.

Як уже відомо, особи, щодо яких встановлено незаконне їх вживання, підлягають направленню на медичний огляд. Медичний огляд проводиться за направленням органів внутрішніх справ. Якщо особа ухиляється від медичного огляду, вона підлягає приводу до наркологічного закладу працівниками міліції. Медичним обстеженням особи, яка зловживає наркотичними засобами, вважається її обстеження в стаціонарних умовах за направленням лікаря-нарколога після проведеного медичного огляду з метою підтвердження (або непідтвердження) встановленого діагнозу "наркоманія" чи "токсикоманія".

Стаття 255 КУпАП1 містить перелік осіб, які уповноважені складати протоколи про адміністративні проступки. Відповідно до її положень протоколи про правопорушення, передбачені ст. 44і, складають уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ. Підвідомчість справ про адміністративні проступки визначена у ст. 213 КУпАП. Зазначена категорія адміністративних справ згідно зі ст. 221 підвідомча судам (районним, районним у місті, міським чи міськрайонним).

Невжиття заходів щодо забезпечення охорони посівів снотворного маку чи конопель, місць їх зберігання та переробки (ст. 106[7] КУпАП). У чинному адміністративному законодавстві не надано узагальнене визначення суб'єкта адміністративного правопорушення і такий термін не вжито. Аналіз відповідних статей КУпАП дає можливість дійти висновку, що ним є осудна особа, яка досягла певного віку і вчинила описаний у законі склад адміністративного проступку. Таким чином, суб'єктом адміністративного правопорушення є той, хто його вчинив.

Вживання в КУпАП[7] терміна "особа" дає підстави стверджувати, що суб'єктом адміністративного правопорушення може бути як фізична, так і юридична особа. Що ж до цієї статті, то суб'єктом ч. 1 можуть бути лише посадоєі особи, а ч. 2 – посадові особи і громадяни. Конкретно це можуть бути керівники господарств, що вирощують коноплі чи мак, директори коноплезаводів, особи, які очолюють окремі виробничі підрозділи, землево-лодільці та землекористувачі.

Суб'єктивна сторона цих правопорушень може проявлятися у формі умислу або необережності. Об'єктом зазначених правопорушень є суспільні відносини у сферах охорони здоров'я населення та обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у бездіяльності посадових осіб та громадян щодо забезпечення встановленого режиму охорони посівів снотворного маку чи конопель, місць зберігання і переробки врожаю цих культур, знищення післяжнивних залишків чи відходів виробництва, що містять наркотичні речовини, невжиття землекористувачами або землевласниками на закріплених за ними земельних ділянках заходів щодо знищення дикорослих конопель чи снотворного маку[9].

Чинне законодавство покладає на юридичних осіб, які отримали ліцензії на здійснення діяльності з культивування та використання рослин, включених до списку №3 таблиці І Переліку, обов'язок із забезпечення встановленого нормативно-правовими актами режиму охорони посівів, місць зберігання і переробки цих рослин. Невжиття заходів у даному разі характеризується відсутністю охорони взагалі або наявністю такої охорони, яка не могла забезпечити схоронність посівів зазначених культур, а також їх врожаю в місцях вирощування, складування і переробки. Невиконання ліцензійних умов із забезпечення режиму охорони посівів створює обстановку, сприятливу для розкрадання і поширення незаконного вироблення наркосировини, надходження її у нелегальний обіг.

Правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 106і КУпАП[7], вважається закінченим з моменту невжиття заходів до забезпечення схоронності цих рослин в період їх цвітіння і достигання, збирання врожаю та його зберігання в місцях складування й перероблення. А згідно з ч. 2 цієї статті правопорушення вважається закінченим з моменту невжиття землеволодільцем або землекористувачем заходів щодо знищення виявлених дикорослих рослин або в строк, встановлений посадовою особою органу внутрішніх справ. Адміністративні протоколи за проступки, передбачені ч. 1 цієї статті, складають органи внутрішніх справ та посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад.

Незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку чи конопель (ст. 1062 КУпАП). У чинній редакції статті більш чітко проведено розмежування підстав для притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності за незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку чи конопель. Відповідно до диспозиції статті адміністративна відповідальність настає у випадках, коли кількість рослин снотворного маку менша ніж сто, а конопель – менша ніж десять. У ст. 1062 КУпАП[7] йдеться про незаконний посів та вирощування снотворного маку чи конопель. Цей вид діяльності згідно зі ст. 15 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори"[2] здійснюється юридичними особами всіх форм власності за наявності в них відповідної ліцензії в межах визначених КМ України квот. Усі інші випадки посіву і вирощування цих рослин, крім зазначених вище, будуть незаконними.

Правопорушення, що розглядається, визнається закінченим з моменту посіву або вирощування зазначених культур незалежно від того, чи вирощено й зібрано врожай із засіяних і тих, що обробляються, ділянок та чи була вироблена з них наркосировина. Суспільна небезпека цього правопорушення полягає в тому, що воно є однією з криміногенних умов, які сприяють створенню наркотичної сировинної бази, на якій розвивається незаконний обіг наркотичних засобів, надходженню наркосировини в канали нелегального розподілу, а виготовлених із неї макової соломи, опію-сирцю, марихуани – у сферу підпільної торгівлі для використання в немедичних цілях.

Предметом цього правопорушення є снотворний мак та будь-які сорти конопель незалежно від їх ботанічної назви (в природі розрізняють: індійську, південну манжурську, південну чуйську, південну архонську, південну Краснодарську коноплю). Його безпосереднім об'єктом є правові відносини з приводу культивування зазначених рослин, у яких чітко виражено юридичний обов'язок посадових осіб і громадян не займатися такого роду діяльністю, а родовим об'єктом – охорона здоров'я населення. Об'єктивна сторона правопорушення полягає у незаконному посіві та вирощуванні снотворного маку чи конопель.

Суб'єктом правопорушення може бути будь-яка осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку, в тому числі й посадова. Із суб'єктивної сторони дане правопорушення характеризується прямим умислом. Для кваліфікації вчиненого за цією статтею важливе значення мають: а) мета та мотив незаконного культивування таких рослин; б) встановлення кількості рослин та їх найменувань; в) здійснення зазначених дій з порушенням законодавчих вимог; г) строки давності; д) характеристика особи. Лише після з'ясування усіх цих фактичних обставин можна вирішувати питання по суті. Відповідно до ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 1062, протоколи складають уповноважені на те, посадові особи органів внутрішніх справ, а розглядають справи судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів (ст. 221 КУпАП)[13].

Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ст. 130 КУпАП).

До стану сп'яніння віднесено стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Крім того, доповнено і перелік діянь, що містять склад адміністративного правопорушення. До зазначених діянь віднесено, поряд із наявними раніше, такі: 1) керування транспортним засобом під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; 2) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; 3) керування річковими та маломірними суднами судноводіями в стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими або маломірними суднами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об'єктом правопорушень є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і на річковому транспорті та маломірних судах. Об'єктивною стороною правопорушення передбаченого ч. 1 статті є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп'яніння[14].

Залежно від речовини вживанням якої викликає сп'яніння розрізняють: алкогольне, наркотичне, токсичне. Алкогольне сп'яніння – це психічний стан людини який виникає внаслідок вживання алкогольних напоїв. Наркотичне сп'яніння – це психічний стан людини, викликаний вживанням наркотичних засобів. Постійне вживання цих засобів розвиває фізичну залежність людського організму від наркотику, в основі якої лежить абстинентний синдром – комплекс розладів, що виникають у наркоманів. Залежно від виду наркоманії абстиненція проявляється по-різному, але завжди пов'язана з відхиленням у психіці людини. Токсичне сп'яніння – психічний стан людини, викликаний вживанням психотропних та інших одурманюючих речовин.

Встановлення у правопорушника стану сп'яніння здійснюється відповідно до Інструкції[15]. Огляд особи на стан сп'яніння може проводитись: а) безпосередньо на місці події; б) у закладах охорони здоров'я. Підставою для огляду є наявність ознак сп'яніння (запах алкоголю з рота; нестійкість пози; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; заява громадян про вживання водієм спиртних напоїв, зізнання в цьому самого водія).

Наявність ознак наркотичного чи іншого сп'яніння: наведені вище ознаки алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з рота), а також звужені чи дуже широкі зіниці, які майже не реагують на світло; сповільненість рухів чи відповідей на запитання. Специфічною ознакою можуть бути численні сліди від ін'єкцій на руках чи тілі. На місці події огляд на стан сп'яніння здійснюється з використанням індикаторних трубок "Контроль тверезості" або інших спеціальних технічних засобів. До проведення такого огляду допускаються уповноважені працівники органів внутрішніх справ, які мають спеціальні знання пройшли відповідну підготовку в системі службового навчання. Огляд проводиться у присутності двох свідків. При цьому необхідна згода особи на її огляд. У разі відсутності такої згоди огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. При отриманні згоди на огляд трубку перевіряють на її придатність для використання у присутності особи і свідків. Результати огляду оформляються протоколом огляду особи на стан сп'яніння. Якщо оглянута особа не погоджується з результатами проби, її направляють на огляд до закладу охорони здоров'я.

Огляд у закладах охорони здоров'я для встановлення стану сп'яніння особи проводиться у будь-який час доби. Безпосередньо його здійснюють у спеціалізованих кабінетах наркологічних диспансерів, у визначених органами охорони здоров'я лікувально-профілактичних установах чи пересувних спеціалізованих медичних лабораторіях. Огляд проводиться лікарями-психіатрами, наркологами, психіатрами-наркологами, невропатологами, спеціально підготовленими лікарями інших спеціальностей. Допускається проведення огляду фельдшерами фельдшерсько-акушерських пунктів, значно віддалених від лікувальних закладів, які пройшли спеціальну підготовку. Проведення огляду на стан сп'яніння в інших закладах забороняється.

При передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, огляду підлягає й особа, якій передано керування транспортним засобом. Вважаємо, що адміністративній відповідальності підлягають як особа, яка передала керування транспортним засобом (за передачу), так і та, яка керувала ним, перебуваючи у стані сп'яніння.

Ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження медичного огляду є порушенням п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідно до яких водій повинен на вимогу працівника міліції пройти медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Об'єктивна сторона правопорушень, визначених у ч. 2 цієї статті, передбачає повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, наведених у ч. 1, а в ч: 3 – дії, передбачені ч. 1 цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, а так само за відмову від проходження огляду.

Об'єктивна сторона правопорушень, передбачених частинами 4-6, викладена у їх змісті і стосується вживання водієм транспортного засобу алкоголю, наркотиків чи лікарських препаратів, виготовлених на їх основі, після дорожньо-транспортної пригоди за його участю або після зупинення транспортного засобу на вимогу працівника міліції до проведення медичного огляду чи звільнення від його проведення; керування річковими або маломірними суднами судноводіями у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, передачі керування судном особі у такому ж стані та відмови цих осіб від проходження огляду; дій, передбачених частиною п'ятою цієї статті, вчинених особами, які не мають права на керування зазначеними суднами.

Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених цією статтею, характеризується наявністю прямого умислу. Суб'єктам правопорушень, передбачених частинами 1-4 цієї статті, є водії транспортних засобів, ч. 5 – судноводії, ч. 6 – особи, які не мають права керування річковими та маломірними суднами. Протоколи про правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП[13], складають працівники органів внутрішніх справ (ст. 255), а адміністративні справи розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Відповідно до ст. 255 КУпАП протоколи мають право складати посадові особи військової інспекції безпеки дорожнього руху, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про правопорушення, передбачені ч. 1, 2 ст. 130, вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними, призваними на збори. Конкретні санкції, які можуть бути застосовані до правопорушників, передбачені до кожної частини цієї статті, зокрема: штраф, позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого, громадські роботи, адміністративний арешт.

  • [1] Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1984. – № 51. – Ст. 1122.
  • [2] Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – № 10. – Ст. 60.
  • [3] Офіц. вісн. України. – 2000. – №34. – Ст. 1468.
  • [4] Zakon4.rada.gov.ua
  • [5] Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1984. – № 51. – Ст. 1122.
  • [6] Кодекс України про адміністративні правопорушення: наук. – практ. коментар/ Р. А. Калюжний, Μ. І. Іншин, І. М. Шопіната ін.-2011. -Алерта. – С. 606.
  • [7] Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – № 10. – Ст. 62.
  • [8] Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – № 10. – Ст. 62.
  • [9] Кодекс України про адміністративні правопорушення: наук. – практ. коментар/ Р. А. Калюжний, М. І. Іншин, І. М. Шопіната ін. – 2011. – Алерта. – С. 183.
  • [10] Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – № 10. – Ст. 62.
  • [11] Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – № 10. – Ст. 62.
  • [12] Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – № 10. – Ст. 60.
  • [13] Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1984. – №51. – Ст. 1122.
  • [14] Кодекс України про адміністративні правопорушення: наук. – практ. коментар/ Р. А. Калюжний, Μ. І. Іншин, І. М. Шопіната ін. -2011. – Алерта. – С. 263.
  • [15] Офіц. вісн. України. – 2009. – № 79. – Ст. 2696.
  • [16] Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1984. – №51. – Ст. 1122.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >