< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Румініт

Етіологія. Частіше хворіє ВРХ на інтенсивній відгодівлі, за швидкої зміни раціону з грубих кормів на раціон із високою питомою вагою концентрованих кормів, у разі тривалого згодовування цукрового буряку, кукурудзи, силосу, барди, жому тощо.

Клінічні прояви. Запалення слизової оболонки рубця, що протікає переважно хронічно. Захворювання характеризується розладом травлення, зниженням поїдання кормів, зіпсутістю апетиту, зниженням доважку, схудненням тварини. Тварини мляві, пригноблені, шерсть тьмяна, скуйовджена. Знижується pH вмісту рубця до 4,5–6,0 і сечі (менше за 8,0).

Лікування. Дієтичне годування з нормалізацією складу раціону (зменшення або виключення концентратів, введення у раціон м'якого вітамінного сіна, нарізаних коренеплодів), промивання порожнини рубця хворих через зонд з подальшим введенням у нього вмісту рубця від здорових тварин, давання антисептичних засобів (розчину марганцевокислого калію, фурациліну, іхтіолу тощо), антибіотиків (хлортетрацикліну), гідрокарбонату натрію сприяють лікуванню і профілактиці захворювання.

Профілактика. Тваринам на відгодівлі треба мати постійний доступ до розсипної кам'яної солі та води.

Стоматит

Етіологія. Запалення слизової оболонки ротової порожнини, що відбувається під впливом механічних, термічних, хімічних і біологічних факторів, а також у разі інфекційних та інвазійних захворювань.

Клінічні прояви. Клінічно проявляється в порушенні жування, відмові від корму, гіпереміюванні (почервонінні) слизової оболонки, на якій можуть бути ерозії, виразках на яснах, щоках, спинці язика. З'являється своєрідний гнильний запах з ротової порожнини, слинотеча. Тварина чавкає, треться мордою об грудні кінцівки.

Лікування. Важливо уникати подразнення слизової, для чого вводять рідкі корми (киселі, слизові відвари, бовтанки). Ротову порожнину зрошують розчином перекису водню, розчинами питної соди або борної кислоти, люголю, риванолом, фурациліном, настоянкою квіток ромашки, листя шавлії, череди, вдувають пудру сульфаніламідів тощо. Під час діагностування стоматиту необхідно виключити сказ!

Профілактика. Не допускати факторів, що спричиняють захворювання.

Тимпанія, або здуття рубця

Етіологія. Надмірне розтягнення стінки рубця, спричинене швидкоутворюваними газами після поїдання кормів, що легко піддаються бродінню (люцерна, конюшина, вика, кукурудза в стадії молочно-воскової зрілості, листя капусти і буряку) за недостатньої кількості води. Також може бути під час закупорювання стравоходу, гострих інфекційних захворювань, у разі отруєння рослинами, травматичного ретикуліту, закупорювання книжки, хвороб печінки та з інших причин.

Клінічні прояви. Частіше спостерігається у дорослих тварин на пасовищі й має масовий характер, а в телят – під час переходу з молочного раціону на рослинний.

У разі гострого перебігу хвороби клінічні ознаки розвиваються протягом 1 год: тварина відмовляється від корму, озирається на живіт, обмахується хвостом, частіше лягає і тут же встає, б'є тазовими кінцівками по животі, іноді мукає та стогне. Об'єм живота збільшується. Надалі, у міру посилення здуття, спостерігається ціаноз (посиніння) слизових оболонок, сильне наповнення вен, дихання з відкритою порожниною рота, випадання язика.

За хронічної тимпанії здуття рубця спостерігають періодично (під час порушення прийому корму), при цьому симптоми помітно слабші.

Лікування. За гострої тимпанії лікування має бути негайним: із рубця видаляють гази шляхом введення зонду великого калібру з одночасним масажем рубця. При цьому тварину ставлять так, щоб передня частина тулуба була розташована вище від задньої, а після виходу газів рубець промивають водою. Для ослаблення бродіння в рубець через зонд вводять іхтіол, формалін або лізол у суміші з водою. Якщо цих заходів недостатньо, то в ділянку лівої голодної ямки вводять спеціальний троакар і через нього дуже повільно випускають гази з рубця з подальшим введенням рідких лікарських засобів (тимпанол, дьоготь, креолін тощо).

Телятам у разі хронічної тимпанії протягом 10–14 днів раз на добу дають всередину розчин соляної кислоти, натурального шлункового соку, промивають рубець із подальшим підсадженням мікрофлори від здорової тварини.

Профілактика. Дотримання правил згодовування кормів, що піддаються легкому бродінню. Перед вигоном тварин на пасовища з рясним травостоєм, особливо після дощу, попередньо підгодовують сіном, силосом.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >