Принципи кредитування

Принципи кредитування - основні, вихідні положення, на які спирається теорія і практика кредитного процесу.

Ці положення обумовлені цілями і завданнями, які стоять перед банками і іншими кредитними установами у використанні об'єктивних закономірностей розвитку кредитних відносин. Кредитний процес без виконання принципів кредитування неможливий.

В той же час слід розрізняти принципи і правила кредитування. Правила витікають з принципів і відбивають окремі положення і сторони, механізми реалізації того або іншого принципу. Вони втілюють практичну діяльність по використанню принципів. І принципи і правила є системою, тому реалізуються і конкретизуються в кредитній діяльності, яка також носить системний характер.

Слід виділити три основні рівні системності принципів кредитування:

• 1) загальноекономічні принципи кредитування (відповідність ринковим відносинам, раціональності і ефективності господарювання, комплексності і розвитку);
• 2) особливі принципи кредитування, поза якими кредит втрачає свій економічний зміст (зворотність, забезпеченість, терміновість, платність, цільовий характер);
• 3) часткові, одиничні принципи кредитування або правила кредитування, які витікають з окремого принципу і можуть по-різному проявлятися в конкретних умовах.

Усі рівні кредитування між собою тісно взаємозв'язані і переплітаються між собою; їх не можна розривати і відособлювати відділяючи один від одного.

Так, принцип відповідності змісту кредиту ринковим відносинам відбиває умови конкуренції, суперництва, боротьби кредитних установ за клієнта. Він також означає комерціалізацію кредиту, бажання кредитора отримати максимальний прибуток а також самостійність і автономність власних його дій.

Принцип раціональності і ефективності кредитування характеризує економічність використання позик як з боку інтересів банку, так і з боку інтересів клієнта. Він заснований на здоровому практицизмі, спрямованості на збільшення прибутків. Раціональність кредитування здійснюється на основі оцінки кредитоспроможності позичальника, упевненості банку або кредитної установи в готовності повернути позику в обумовлений час.

Принцип комплексності припускає побудову кредитного механізму на основі обліку усього комплексу умов, що впливають на реалізацію кредитних операцій. Головними з цих умов є економічні умови.

Принцип розвитку кредитування відбиває постійний рух і динаміку кредитного процесу і кредитного механізму. Зміна економічних відносин веде до зміни кредитних. Разом з ними змінюється організація кредитування. Принцип розвитку вимагає гнучкості методів кредитування, оперативної перебудови, зміни порядку кредитування, форм і методів роботи з клієнтами, зміни способів контролю за рухом кредитних ресурсів.

Особливі принципи кредитування займають центральне місце, саме вони відображають економічну сутність кредиту. Розглянемо їх.

Принцип зворотності означає, що кредит мас бути повернений позикодавцеві. Позичальник може надавати відстрочення від повернення позики, знімати відсотки за ні послуги, але не можна кредитувати без повернення вартості, що позичається. Принцип зворотності є початковим, вихідним в кредитній системі, бо без цього втрачається його сутність.

Принцип забезпеченості означає, що у кредитора є права для захисту своїх інтересів і недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника. Мета цього принципу полягає в зменшенні ризику від проведення кредитних операцій. Майнові стосунки кредитора повністю захищаються у разі можливого порушення позичальником узятих на себе зобов'язань. Кредит не видається просто так. Завжди присутнє реальне його забезпечення - застава, поручительство, гарантія, страхове свідоцтво тощо. Кредит, не забезпечений реальними цінностями, видається як виняток позичальникам, що мають давні ділові зв'язки з кредитором, а головне високу платоспроможність.

Принцип терміновості пов'язаний з визначенням кредитором терміну повернення позики. Фіксується цей термін в кредитному договорі, де вказується також раніше обумовлений термін повернення. У разі порушення терміну кредитор до позичальника фінансові вимоги. Термін кредиту — це період користування позикою позичальником. Він починається з моменту отримання позики (зарахування на розрахунковий рахунок позичальника або сплати платіжних документів з позикового рахунку позичальника) і закінчується терміном кінцевого погашення позики.

Принцип платності полягає в тому, що кредит має бути повернений позичальником кредиторові з відповідною платою за користування. Кредит як комерційна операція тут проявляє себе якнайповніше; кредит має приносити кредиторові певний дохід у формі відсотків. Відсоток - плата позичальника в системі кредитних стосунків. Тому кредитний договір фіксує вимоги до позичальника: не лише повернути отриману позику, але і сплатити відсоток за користування нею.

Принцип цільової спрямованості кредиту передбачає вкладення отриманих у вигляді позики грошей на конкретні цілі. Ці цілі стають предметом кредитного договору. Не можна витрачати отримані в позику гроші на інші цілі, не обумовлені кредитним договором. Тут слід підкреслити, що перехід до кредитування господарюючих суб'єктів, який прийшов на зміну кредитуванню господарських об'єктів, не можна розуміти спрощено і абсолютизувати. Цільова спрямованість кредиту не припускає ситуацію, коли позика передана позичальникові (госпсуб'єкту) і він робить з нею усе, що йому заманеться. Банк або інші кредитори повинні завжди розрізняти об'єкти кредитування, особливо ті з них, які означають капіталовкладення, основну виробничу діяльність.

Нарешті, важливу роль в кредитуванні займають правила кредитування.

Чіткість їх побудови і формулювання виводять кредитні операції на ефективний алгоритм (послідовність) рішення поточних і перспективних, комерційних і некомерційних проблем. Правила кредитування в головному означають стандартні вимоги і орієнтири для кредитних працівників банку. Помилкою було б вважати, що ці вимоги постійні і ніколи не змінюються. Структуризація, систематизація, програмування, алгоритмізація, стандартизація способів і прийомів проведення кредитних операцій має відбивати не лише сталі і перевірені практикою банківські орієнтири, але і закономірності розвитку кредитного процесу в нових умовах, що змінилися. До того ж. здійснення правил кредитування в сучасних умовах неможливе без використання новітніх засобів обчислювальної, інформаційної техніки, засобів зв'язку, що дозволяють в мінімально короткий час зв'язатися з клієнтом, позичальником, перерахувати і отримати грошові суми.