< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Еволюція форм грошей

Історизм походження грошей відноситься і до форм, які вони можуть приймати. Спочатку гроші виступають як повноцінні, тобто мають внутрішню реальну вартість, адекватну вартості товару, який виконує функцію грошей, або вартості того матеріалу з якого гроші були виготовлені (наприклад, золота або срібла). Потім вони поступово перетворюються на неповноцінні, тобто гроші, які внутрішньої вартості не мають, а підтверджують свою вартість в обміні. Але час, за який гроші проходять відстань від пункту "А" до пункту "Б", тобто стають неповноцінними, - величезний. 1 в цьому бігу часу, а також в економічних просторах (територіях, країнах), де гроші застосовуються, виникають різного роду змішані форми. При цьому бувало так, що в одних країнах використовувалися повноцінні (товарні) гроші, в інших — неповноцінні; але що ще цікавіше, — в одних і тих же країнах застосовувалися разом з повноцінними і неповноцінні монети (білонні), золоті і паперові гроші (наприклад, білети державних скарбниць). У змішані форми потрапляють паперові гроші, які виступають у формах:

  • а) розмінних банкнот;
  • б) білетів державних скарбниць;
  • в) білонної монети;
  • г) нерозмінних банкнот.

Групу неповноцінних грошей представляють кредитні гроші, які виступають у формі депозитних грошей (традиційні або чекові депозити і електронні депозити, а також квазігроші (векселя, чеки, довгострокові депозити), тобто специфічні грошові форми, в яких грошова суть значно ослаблена і відхиляється від загальноприйнятих, стандартних форм. Ці форми будуть розглянуті поступово, у наступних темах курсу.

Функції грошей та їх розвиток

Сутність грошей проявляється в їх функціях. Серед економістів склався далеко неоднозначний підхід до визначення функцій грошей. Одні приділяли головну увагу такій функції грошей як міра вартості,інші звертали увагу на функцію грошей як засобу обігу. К. Маркс, як і інші представники класичної економічної теорії, виділяли п'ять грошових функцій - міри вартості, засобу обігу, засобу накопичення, засобу платежу і функцію світових грошей. Дж. Хікс виділяє три функції грошей: засобу обігу, їх функцію як рахункової одиниці, а також функцію грошей як засобу збереження вартості. Таким чином, історичний етап розвитку теорії грошей супроводжується своїм підходом до визначення функцій грошей, механізму їх взаємодії, зміни і характеру. Вважаємо недоречним дискутування на сторінках підручника, хто з учених правий більше інших. Дотримуватимуся класичної схеми, що гроші виконують п'ять функцій і розглянемо їх з урахуванням того, що базові положення теорії функцій вже були розглянуті в курсах політичної економії і економічної теорії.

Гроші як міра вартості

Вартість товарів знаходить загальне вираження в грошах. Величина вартості визначається в результаті прирівнювання її до певної кількості грошей. Гроші служать загальним втіленням і мірилом товарних вартостей. Були пропозиції (і теоретиків, і практиків) вимірювати вартість товарів в годинах робочого часу і у вартості інших товарів (бартер). Але витрати праці, виміряні в одиницях робочого часу дуже різні, а бартер задавлений суб'єктивною оцінкою корисності цього блага. Тому тільки кількісне визначення в одиницях товару-еквіваленту вимірює вартість товарів.

Особливість функції грошей як міри вартості полягає в тому, що її виконують ідеальні гроші, тобто гроші, що подумки представляються. Товари подумки прирівнюються до грошей ще до їх обміну. Можна не мати грошей в кишені, але виміряти вартість товару. В той же час цю функцію виконують не умовні знаки, а повноцінні гроші, тобто ті. що мають самостійну вартість. Вартість товару, що отримала грошове вираження, проявляється у вигляді ціни. Від ціни товару слід відрізняти масштаб цін - фіксована вага грошового металу в грошовій одиниці цієї країни. Дивно і те, що гроші, як міра вартості, використовуються дуже широко як рахункова одиниця, за допомогою якої можна надати кількісний образ усім процесам. Наприклад, за допомогою грошей як рахункової одиниці можна вирахувати такі показники, як обсяг ВНП, національного доходу, кредитних ресурсів, інвестицій, без яких неможливе регулювання економічної життєдіяльності.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >