Закони грошового обігу та швидкість обігу грошей

Наявність різних форм грошей (металеві, паперові, кредитні) ставить питання про підпорядкування їх руху відповідним законам. Загальний закон формулюється досить просто: для обігу потрібна не будь-яка кількість грошей, а тільки певна, що об'єктивно обумовлена їх масою як купівельних, так і платіжних засобів. Кількість грошей, необхідних для обігу встановлюється як відношення добутку маси товарів та послуг на їх ціни до швидкості обігу грошей. Однак, треба врахувати, що частина товарів продасться у кредит і для їх реалізації гроші в даний час не потрібні. Це зменшує необхідну кількість грошей. У цьому ж напрямку діє погашення боргових зобов'язань зустрічним зарахуванням взаємних вимог. Це також зменшує необхідну кількість грошей. Збільшує необхідну кількість грошей погашення різних боргових зобов'язань, термін сплати по яких настав і гроші тут мають виконати функцію платіжного засобу. Враховуючи ці обставини, необхідну масу грошей можна виразити наступною формулою:

де Кн — необхідна кількість грошей у обігу;

£Р*(3 — сума цін товарів та послуг, що реалізуються у даний час; £К - сума товарів та послуг, що реалізуються у кредит; £П — сума платежів по обумовлених термінах; £ВП - платежі, що погашаються взаємним заліком; V - швидкість обігу грошей.

Разом з цим, важливо виявити, як саме встановлюється ця потрібна маса грошей, який механізм її регулювання та досягнення відповідності. В таблиці 4.2.наведено різницю в дії законів обігу грошей. Однак, треба зауважити, що у ринковій економіці діють ринкові закони встановлення відповідності грошової маси потребам обігу. Тому так важливо аналізувати грошовий попит і грошову пропозицію. Грошовий попит маг конкретне визначення і завжди пов'язаний з мотивами поведінки суб'єктів господарювання, їх цільовою орієнтацією, очікуваннями.

Таблиця 4.2. Закони грошового обігу

Форми грошей

Закони обігу грошей

металічна, золотий стандарт

відповідність забезпечується автоматично: при перевищенні необхідної суми грошей їх частина тезаврується, потрапляє у скарби і навпаки

паперова

відповідність знаходиться у сфері зовнішнього впливу: хронічне переповнення грошима необхідної їх кількості веде до знецінення грошової маси

кредитна

відповідність забезпечується в економіці автоматизмом кредитного механізму через зворотний рух грошей з обігу при поверненні позик: грошова маса пристосовується до потреб обігу на об'єктивно необхідному рівні

Важливий показник впливу попиту та пропозиції на масу грошей — швидкість їх обігу. Це явище об'єктивне, формується під впливом багатьох чинників, тому важко прогнозоване та регульоване і надзвичайно складне. Історія теорії грошей свідчить, що деякі представники навіть абстрагувались від вивчення цього поняття, вважаючи швидкість обігу грошей незмінною величиною. Саме так вчиняли представники кількісної теорії грошей. Однак, подальші дослідження (кейнсіанство, монетарним) довели, що це не так. Розглянемо, що таке швидкість обігу грошей (V).

Швидкість обігу грошей — це показник інтенсивності руху грошових знаків при функціонуванні їх у якості засобу обігу та засобу платежу, частота, з якою грошова одиниця використовується для реалізації товарів та послуг

Виражається або числом обертів однойменної грошової одиниці, або довжиною (тривалістю) одного обороту, який вираховується на базі співвідношення обороту до залишку грошей у обігу. Розрізняють показники швидкості обігу готівкової маси та загальної грошової маси (М). В останню включають швидкість обігу окремих грошових елементів у грошових агрегатах та визначають їх узагальнюючий, середній показник:

Повнота охоплення готівкового обігу розрізняє:

  • 1) швидкість повернення грошей у каси банків (вираховується як відношення сум грошових надходжень у каси банків до середньорічної маси грошей у обігу);
  • 2) швидкість обігу грошей у готівковому обігу у цілому (розраховується як відношення суми надходжень та видатків готівки, включаючи поштові перекази та Ощадбанківський рух готівки);
  • 3) швидкість обігу грошей у товарному обороті при розрахунках враховує не загальну кількість переходів грошових знаків у обігу, а тільки їх число при обслуговуванні актів купівлі-продажу товарів.

Що стосується нетоварних переходів грошей (кредитних, фіскально-бюджетних спекулятивних), то тут вони тільки збільшують період часу між товарними трансакціями, не відміняючи їх у цілому. Тому важливо знати середню тривалість одного обороту гривні.

Ця тривалість формується за рахунок:

  • а) часу зберігання грошей у покупців товарів та послуг;
  • б) часу перебування грошей у розпорядженні фіскально-бюджетних установ, кредитних установ, органів Державного казначейства та фінансово-кредитних установ, які беруть участь у розподілі та перерозподілі національного доходу — головного джерела формування платіжного попиту.

Зрозуміло, якщо ця група установ затримує рух грошей або несвоєчасно виконує свої платіжні зобов'язання, то вона автоматично збільшує тривалість цієї частини обігу грошей і одночасно зменшує швидкість їх обігу.

З іншого боку попит суб'єктів на запас грошей як високоліквідних активів зменшує інтенсивність їх використання і також веде до уповільнення швидкості їх обігу. Зворотний рух бажання суб'єктів веде до прискорення швидкості обігу грошей. Звідси видно, що попит на гроші (включаючи спекулятивний) та швидкість їх обігу пов'язані між собою обернено пропорціонально.

До чинників, які впливають на швидкість обігу грошей з боку попиту на них, слід віднести (крім спекулятивного попиту):

  • - розвиток структури споживання;
  • - розвиток культурних потреб населення;
  • - організацію колективних форм споживання:
  • - величину процентної ставки тощо.

До чинників впливу на швидкість обігу грошей з боку пропозиції слід віднести:

  • - зміни обсягів виробництва;
  • - зміни структури виробництва:
  • - зміни ефективності виробництва:
  • - зміни величини товарних потоків на стадії реалізації;
  • - швидкість доставки товарних потоків у місце обміну;
  • - розвиток ринкових зв'язків, ринковий маркетинг;
  • - ринкову інфраструктуру та організованість ринкових відносин;
  • - ринкову збалансованість попиту та пропозиції тощо.

Прискорення обігу грошей компенсує їх масу в економіці країни. Це має велике позитивне значення, особливо коли збільшується товарооборот і зростаюча потреба у грошах задовольняється без їх додаткового випуску. Можна вважати, що у цьому випадку зміна швидкості відображає нарощування інтенсивності та ефективності суспільного відтворення.

Однак, прискорення грошового обігу не можна розглядати як самоціль грошово-кредитної політики. При умові, коли економіка розбалансована і платоспроможний попит випереджає товарну пропозицію, прискорення грошового обігу стає додатковим чинником інфляції. В умовах вільного ціноутворення споживачі починають прискорювати купівлю, ставлячи перед собою мету - обігнати зростання цін та запобігти знеціненню грошей. "Втеча від грошей" є втеча від їх знецінення і має негативні наслідки - від купівлі товарів "на всякий випадок" до ажіотажного попиту, коли з прилавків магазинів "змітається все". Проти такого підвищення швидкості обігу грошей треба вживати заходи, причетні до його сповільнення. Тому:

  • - заходи щодо уповільнення швидкості обігу грошей є складовою антиінфляційної програми уряду;
  • - ці заходи використовуються часто для створення умов для реформування грошової системи;
  • - швидкість обігу грошей, як і їх маса, впливає на відтворення не своєю абсолютною величиною, а своєю динамікою, зміною у часі, трендом прискорення чи уповільнення.

У зв'язку з цим, у практиці розрахунків швидкості обігу грошей, найчастіше використовують відношення ВВП до маси грошей у обороті за певний час (по агрегату М3). Так, якщо обсяг ВВП, наприклад, становить 103,9 млрд. грн., середньорічний обсяг М3 - 14,1 млрд. грн., то У=7,3 разів, а середня тривалість одного обороту гривні — 49,3 днів. Показник швидкості обігу можна визначити за середньою частотою грошової одиниці в оплаті доходів населення або формуванні національного доходу (для цього показник обсягу національного доходу треба розділити на масу грошей в обороті). Кількісно цей показник майже збігається з першим. Другий показник швидкості визначається діленням загального обсягу грошового обороту на показник маси грошей - М. Однак, оскільки статистика загальний обсяг грошового обороту не визначає, розрахувати його можливо лише гіпотетично. Третій показник визначається діленням загального обсягу касових оборотів комерційних банків на середньорічну суму готівки у обороті. Про це сказано вище.