< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Планування роботи школи

Невдале плануванняце планування невдачі

Брайан Трейсі

Функція планування відіграє неабияку роль у діяльності закладу освіти, тому що складання плану завжди розглядають як початковий процес етапу управління. Планування передбачає вибір мети, розробляння шляху її досягнення та просування ним. Діяльність будь-якої системи без планування неможлива. Його основне призначення – стати засобом інтеграції зусиль людей, які діють в інтересах тієї системи, до якої їх включено.

Планування в управлінні – це конкретизація цілей та розробка стратегії і тактики дій. З точки зору управління планування полягає в розробці переліку послідовних дій для досягнення поставлених цілей. Це один із способів, за допомогою якого керівник формує єдиний напрямок зусиль трудового колективу на досягнення загальних цілей діяльності навчального закладу. Планування – це опис діяльності педагогічної системи, програма її функціонування. Тому планування є найважливішою умовою ефективного управління навчальним закладом.

Передумовою планування є прогнозування: виявлення об'єктивних тенденцій, стану й розвитку закладу в майбутньому, а також альтернативних шляхів розвитку та кроків їх здійснення. Прогноз повинен дати керівнику уявлення про напрямки розвитку, про способи досягнення мети, про результати дій. Прогноз – це органічна частина планування.

Цінність і важливість планування полягає в тому, що воно

  • – дозволяє надати осмисленості будь-якій діяльності;
  • – змушує постійно мислити перспективно (прищеплює працівникам здатність погоджувати щоденні дії з перспективами розвитку);
  • – веде до чіткого формулювання задач і координації прийнятих рішень;
  • – дозволяє виробити критерії контролю досягнутих результатів (установлює конкретні показники діяльності);
  • – наочно демонструє взаємозв'язок функцій усіх підрозділів і виконавців;
  • – робить школу більш підготовленою до різних змін.

Функція планування повинна базуватися на принципах:

  • об'єктивності, реалістичності, оптимальності: базування плану роботи школи на діагностичних даних і конкретних результатах роботи;
  • науковості: запровадження наукових досягнень сучасного шкільного управління та психолого-педагогічної науки у діяльності педагогічного колективу, урахування суспільних вимог у системі освіти;
  • принцип постановки мети та завдань: визначення мети діяльності школи й кінцевого результату;
  • послідовності: дотримання певної лінії діяльності з урахуванням результатів діяльності за попередні роки, із опертям на вже досягнуті результати;
  • демократизму: залучення до процесу планування всіх членів педагогічного колективу, батьків, учнівське самоврядування, всіх зацікавлених у роботі школи;
  • диференціації: полягає у ранжуванні й визначенні ключових моментів, головних суттєвих завдань щодо їхнього виконання;
  • педагогічної доцільності: обов'язкове врахування соціального замовлення на рівень підготовки й особистість випускника як члена суспільства;
  • координації: питання узгодження всіх видів планування в школі, підпорядкованість усієї діяльності досягненню єдиної мети;
  • повноти: план охоплює всі області діяльності й всі етапи дій і операцій;
  • точності: прагнення до максимальної точності параметрів, кількісних і якісних характеристик дій;
  • економічності: витрати на планування не повинні перевищувати очікуваний ефект від планованих дій;
  • безперервності: планування ефективне, коли воно ведеться безупинно як у часі, так і в просторі;
  • гнучкості: якщо плани виявилися недостатньо обґрунтованими, їх варто змінити;
  • єдності інтересів школи, її персоналу, учнів, батьків і суспільства;
  • масовості: обґрунтованими плани можуть бути тільки при участі в їхній розробці співробітників і виконавців, це стимулює осмислене виконання планів, а також дає можливість керівнику врахувати обставини, що йому не відомі.

Кінцева мета планування полягає в тому, щоб змоделювати бажаний майбутній стан школи, а також шляхи й засоби досягнення цього стану.

Усю різноманітність розроблюваних різними навчальними закладами планів можна класифікувати за такими ознаками:

  • за предметом планування: цілі, засоби, процеси;
  • за термінами: стратегічне (довгострокове) планування – 10 і більше (15-20) років, середньострокове – 1-5 років, короткострокове – до 1 року, поточне – квартал, місяць, тиждень, день, зміна;
  • за масштабами: держава, область, район, організація, структурний підрозділ тощо;
  • за сферами діяльності: виробнича, фінансова, трудові ресурси, освіта, охорона здоров'я.

У діяльності навчального закладу використовуються такі види планування:

  • – перспективний план розвитку школи на 5 років;
  • – перспективний план викладання навчальних предметів;
  • – план навчально-виховної роботи на рік;
  • – план перевірки викладання навчальних предметів на рік;
  • – графічний план організаційної, методичної і позакласної роботи;
  • – план-графік внутрішноьшкільного контролю;
  • – план роботи над науково-методичною проблемою;
  • – плани роботи з охорони праці й безпеки життєдіяльності;
  • – плани роботи різних шкільних об'єднань;
  • – план роботи органів учнівського самоврядування.

У залежності від характеру й спрямованості вирішуваних задач розрізняють три види планування: стратегічне, тактичне (середньострокове) й оперативне (поточне).

Стратегічне планування являє собою процес створення і підтримки відповідності між цілями школи, її потенційними можливостями й навколишнім середовищем. Воно охоплює період 10-15 років, має віддалені наслідки, впливає на функціонування всієї системи управління і базується на величезних ресурсах. Планування на такий тривалий період в умовах ринку відрізняється великим ступенем невизначеності й не може орієнтуватися на досягнення кількісних показників, тому в стратегічних планах обмежуються лише найважливішими якісними показниками.

Загальний стратегічний план варто розглядати як програму, яка направляє діяльність навчального закладу протягом тривалого періоду часу, усвідомлюючи, що постійно мінлива й конфліктна ділова та соціальна обстановка робить коригування неминучим.

Середньострокові (тактичні) плани звичайно складаються на п'ятирічний період, що збігається з періодом відновлення технологій.

Поточне (оперативне) планування полягає в детальній розробці оперативних планів як для навчального закладу в цілому, так і для окремих підрозділів. Як правило, це календарні плани, що являють собою детальну конкретизацію цілей і задач, визначених стратегічними й тактичними планами.

Чітке, конкретне планування навчально-виховної роботи школи – важлива умова її успішної діяльності. Воно забезпечує цілеспрямованість у роботі всіх підрозділів, створює умови для організованої роботи педагогічного та учнівського колективів, раціонального використання часу й інших можливостей і резервів.

Розрізняють перспективне, річне й поточне планування діяльності школи. В усіх видах планування враховують зовнішню і внутрішню інформацію. До зовнішньої належать вказівки державних і відомчих органів щодо завдань сучасної школи, про зміст навчання і виховання підростаючого покоління. Внутрішня інформація містить необхідні відомості про попередню діяльність школи, досягнення, недоліки й труднощі в роботі педагогічного колективу та ін.

  • 1. Перспективний план розробляється, як правило, на п'ять років на основі глибокого аналізу роботи школи за останні роки. Мета плану – визначити найважливіші орієнтири, головні напрями розвитку навчального закладу на наступні роки. Важливо мати перспективний план розвитку школи, який би охоплював:
    • – аналіз роботи школи за попередній період;
    • – визначення важливих завдань на новий період;
    • – зміни контингенту учнів і класів-комплектів;
    • – організаційно-педагогічні проблеми розвитку школи;
    • – головні напрями вдосконалення навчально-виховної роботи;
    • – роботу з педагогічними кадрами;
    • – адміністративно-господарську діяльність і зміцнення матеріально-технічної бази.

Воно забезпечує цілеспрямовану діяльність керівництва школи й педагогічного колективу, допомагає раціонально розподілити сили, уникнути повторення в річних планах тих самих заходів. Його структура може бути довільною.

У перспективному плані визначаються такі аспекти роботи:

  • – попереднє комплектування класів на підставі обліку учнів у мікрорайоні (контингент учнів за роками і необхідна кількість класів);
  • – добір педагогічних кадрів (орієнтовна потреба в учителях різного профілю);
  • – зміцнення навчально-матеріальної бази з метою поліпшення умов праці вчителів і дітей (ремонтні роботи, обладнання кабінетів, придбання наочних посібників, технічні засоби навчання, літератури, спортивного обладнання, господарчих матеріалів, шкільних меблів, благоустрій території);
  • – графік підвищення кваліфікації вчителів шляхом курсової перепідготовки;
  • – атестація вчителів;
  • – робота з батьками (єдиний батьківський день по закладу, університет педагогічних знань, психолого- педагогічний консультаційний пункт, загальні й класні збори, засідання батьківського комітету, відвідування учнів уроку, індивідуальна робота з батьками за регламентом).
  • 2. Річний план. Єдиним документом у плануванні роботи загальноосвітнього навчального закладу є річний план. Він складається за участю всього педагогічного колективу закладу. До складання річного плану приступають у кінці навчального року. На серпневому засіданні педагогічної ради обговорюється і затверджується річний план роботи школи.

Форма складання річного плану роботи школи довільна. Розділи річного плану доцільно привести у відповідність до структури Закону України "Про загальну середню освіту". У плані дається глибокий аналіз навчально-виховної роботи за минулий і визначаються основні завдання на новий навчальний рік.

Річний план роботи школи може мати такий зміст:

  • 1. Вступ. Аналіз виконання плану за минулий навчальний рік. Головні завдання і проблеми, над вирішенням яких працюють педагогічний і учнівський колективи.
  • 2. Забезпечення прав особистості на освіту. Оперативний облік дітей шкільного віку. Охоплення їх навчанням. Охоплення навчанням випускників основної середньої школи. Виявлення і влаштування дітей з психофізичними вадами, робота педагогічного колективу щодо захисту прав та інтересів неповнолітніх, допомога відстаючим. Створення умов для систематичного відвідування школи й запобігання відсіву учнів. Організація медичного нагляду та роботи груп подовженого дня. Раціональне використання фонду загального навчання. Ведення шкільної документації.
  • 3. Управління підвищенням професійної кваліфікації вчителів. Внутрішньошкільна методична робота. Координація її змісту з підготовкою на курсах, самоосвітою. Загальношкільні, колективні й індивідуальні форми роботи з педагогічними кадрами. Організація роботи методичних об'єднань, психолого-педагогічних семінарів. Створення творчих груп, упровадження в практику роботи педагогічного колективу досягнень психолого-педагогічної науки й передового педагогічного досвіду. Організація шкіл передового педагогічного досвіду, дискусій, семінарів, консиліумів, творчих звітів. Проведення оглядів-конкурсів, методичних виставок, місячників методичної роботи, предметних місячників. Підготовка методичних розробок. Стажування молодих спеціалістів, наставництво. Творчі зв'язки з райметодкабінетом. Організація проведення відкритих уроків. Проведення конференцій і педчитань. Узагальнення і поширення досвіду роботи вчителів. Забезпечення проходження курсової підготовки. Атестація педагогічних кадрів. Лекції з проблем філософії, психології, педагогіки, культури, етики, естетики.
  • 4. Керівництво педагогічним процесом. Заходи щодо організації початку і закінчення навчального року. Комплектування класів, призначення класних керівників, вихователів груп подовженого дня, керівників гуртків, завідувачів кабінетами. Розподіл педагогічного навантаження, складання розкладу уроків, факультативних і гурткових занять, графіків навчальних екскурсій, контрольних робіт. Організація планування навчально-виховної роботи школи. Використання методів навчання, які активізують пізнавальну діяльність учнів. Організація і проведення випускних і перевідних екзаменів. Позаурочна робота. Робота факультативів, предметних гуртків, олімпіади, тематичні вечори, екскурсії. Проведення додаткових занять, консультацій. Запровадження комп'ютеризації навчання.
  • 5. Організація підвищення якості виховного процесу. Заходи щодо забезпечення спільної роботи школи, сім'ї, громадськості й трудових колективів з виховання учнів. Спільна робота школи зі Службою у справах неповнолітніх і кримінальною міліцією у справах неповнолітніх. Організація медичних оглядів учнів, їх медичного обслуговування і профілактичної роботи із запобігання захворюванням. Санітарно-гігієнічна пропаганда. Заходи з проти нікотинової, проти алкогольної і проти наркотичної пропаганди. Заходи з фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи. Організація індивідуальної виховної роботи з учнями. Вивчення індивідуальних особливостей учнів, їх нахилів, здібностей, уподобань. Перелік загальношкільних виховних заходів з відзначення дат календаря, важливих суспільно- політичних подій. Діяльність учнівських організацій, класних колективів.
  • 6. Соціально-економічна діяльність школи. Зміцнення і раціональне використання навчально-матеріальної оази, заходи з дотримання техніки безпеки, санітарії, гігієни. Заходи з допризовної підготовки й військово-патріотичного виховання. Заходи з професійної орієнтації. Спільна робота школи та позашкільних установ щодо організації дозвілля учнів. Трудове навчання і виховання. Суспільне й сімейне виховання. Підготовка й проведення капітального (поточного) ремонту шкільного комплексу, складання проектно-кошторисної документації. Визначення з відділом освіти розмірів асигнувань, позабюджетних надходжень. Встановлення термінів завершення ремонту й порядку прийому відремонтованих приміщень. Здійснення забудов різного призначення. Інвентаризація майна й проведення заходів, спрямованих на вдосконалення матеріальної бази. Поповнення, зміцнення і розширення навчально-матеріальної бази школи. Забезпечення санітарно-гігієнічного режиму в приміщеннях школи, озеленення шкільної садиби, дотримання температурного режиму. Організаційні заходи з вивчення учнями, педагогами й технічними працівниками нормативних документів щодо збереження життя і здоров'я учнів. Створення умов для однозмінного навчання, для роботи груп подовженого дня. Оснащення навчальних кабінетів новим устаткуванням, навчальними посібниками, обчислювальною технікою, комп'ютерами. Розробка заходів щодо дотримання чистоти й зразкового порядку в навчальних приміщеннях. Підготовка їдальні до нового навчального року, оновлення її технологічного обладнання. Облаштування території школи (озеленення, впорядкування спортивного комплексу, ігрових майданчиків та ін.). Забезпечення протипожежної безпеки й інші заходи, пов'язані з охороною праці. Заходи, пов'язані з удосконаленням роботи за новим господарським механізмом. Дотримання техніки безпеки в майстернях, кабінетах, на спортивних майданчиках.
  • 7. Демократизація і координація внутрішньошкільного контролю. Контроль за станом навчально-матеріальної бази. Контроль за рівнем знань, умінь і навичок учнів, за рівнем їх вихованості. Контроль за станом планувальної та облікової документації. Організація контролю за виконанням державних законодавчих актів, наказів і розпоряджень Міністерства освіти і науки України, місцевих органів влади, пропозицій інспекторських перевірок, рішень педагогічної ради, власних наказів і розпоряджень. Виконання різних форм контролю з метою підвищення його ефективності, впливу на рівень і результативність навчально-виховного процесу. Перевірка й затвердження планів навчально-виховної роботи вчителів, усіх ланок діяльності школи, аналіз виконання навчальних планів і програм, викладання окремих предметів, ефективності уроків. Запровадження системи роботи вчителів, класних керівників. Здійснення оперативного контролю за станом техніки безпеки й охорони праці, пожежної безпеки, запобігання травматизму та нещасним випадкам з дітьми. Шдсумки й результативність внутрішньошкільного контролю. Тематика й терміни проведення педагогічних рад і наказів по школі.

Наведена структурна схема є орієнтовною. Школи набули чималого досвіду планування роботи на рік, і багато з них виробили власні схеми структури плану. Форми річного плану також довільні. Найпоширенішою є така:

№ п/п

Завдання і зміст роботи

Термін виконання

Відповідальні за завдання

Відмітка про виконання

Існує декілька етапів підготовки річного плану.

На першому етапі (перша навчальна чверть поточного навчального року) директор школи, його заступники, керівники шкільних служб розпочинають збір інформації про хід і результати педагогічного процесу, проводять її аналіз.

На другому етапі (друга навчальна чверть) під керівництвом директора школи створюється ініціативна група по розробці й коректуванню структури проекту плану, визначаються джерела та форми збору необхідної інформації.

На третьому етапі (третя навчальна чверть) аналізується одержана інформація, виявляються причини труднощів і шляхи їх подолання в перспективі.

На четвертому етапі (кінець четвертої чверті) проект плану обговорюється на спільному засіданні педагогічної ради й ради школи. Остаточно план коректується і затверджується на першому засіданні педагогічної ради у новому навчальному році.

У кінцевому результаті підготовча робота забезпечує: 1) достовірні знання про рівень, на якому знаходиться школа до початку планування, 2) чітке уявлення про той рівень, до якого необхідно піднімати роботу протягом запланованого періоду, 3) вибір ефективних шляхів і засобів запланованої діяльності.

Після закінчення навчального року, врахувавши його підсумки, на основі зібраного матеріалу складають план роботи школи на наступний навчальний рік.

  • 3. Поточне планування. Воно визначає програму діяльності окремих підрозділів і виконавців на певні терміни упродовж навчального року. Передбачає складання:
  • 1. Розкладу уроків, шкільних гуртків, спортивних секцій.
  • 2. Календарних і поурочних планів учителів, планів виховної роботи класних керівників, вихователів груп подовженого дня.
  • 3. Планів роботи методичних об'єднань, інших форм методичної роботи, які працюють на базі школи.
  • 4. Плану роботи шкільної бібліотеки.
  • 5. Плану роботи батьківського комітету.
  • 6. Плану-календаря навчально-виховного процесу, в якому зазначаються загальношкільні заходи.

Розклад уроків. Розклад занять в школі є одним із найважливіших і діючих видів планування навчально-виховної роботи, основним організаційним документом, що визначає роботу учнівського й учительського колективів, адміністрації і всієї школи загалом. Правильно складений розклад занять значною мірою визначає організацію навчально-виховного процесу в школі, зайнятість педагогів і учнів. Складає розклад занять заступник директора школи з навчально-виховної роботи. Він повинен добре вивчити навчальний план, за яким працює школа, знати відомості про навчальне навантаження вчителів. Раціональна складений розклад занять сприяє ефективності навчально-виховного процесу, зниженню і ліквідації перевантажень учнів, підвищенню працездатності учнів і вчителів.

Поурочний план є робочим документом учителя і може бути складений у вигляді конспекту, тез, таблиці тощо. В ньому відображають мету, завдання і головні положення змісту уроку, його етапи, відповідні їм методи й прийоми організації навчальної діяльності учнів. Багато вчителів мають розгорнуті конспекти або тематичні розробки уроків, складені в попередні роки, можуть з дозволу директора школи користуватися ними як поурочним планом, вносячи за необхідності доповнення й корективи.

Плани роботи класних керівників, вихователів груп подовженого дня, педагогів-організаторів, бібліотекарів, а також керівників методичних об'єднань, гуртків, спортивних секцій складають на період, визначений педагогічним колективом, у довільній формі, вони не підлягають обов'язковому затвердженню директором школи.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >