ВАЖКІ МЕТАЛИ (ВМ) В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ
Джерела важких металів у довкіллі та форми існування
Умовно до групи важких металів зараховують метали з питомою вагою понад 4,5 г/см3. Це свинець, кадмій, ртуть, хром, мідь. Метали, а з-поміж них важкі метали, широко розповсюджені в природі, де перебувають звичайно у вигляді руд, рідше – елементів. Метали у вигляді чистих елементів скоріше за все не зумовлюють токсичної дії, оскільки є практично нерозчинними. Виняток становлять леткі метали, наприклад, випарування ртуті, які можуть проникати до організму через дихальний апарат або шкіру. Токсичні властивості виявляють сполуки металів, які є легко розчинними і сильно дисоціюють. Розчинення і дисоціація полегшують проникнення токсинів через тканні оболонки до організму.
Подібно до діоксинів, мова про які піде нижче, майже 70 % токсичних металів потрапляє до організму разом із їжею, а оскільки сьогодні саме продукти харчування є предметом інтенсивної міжнародної торгівлі, то об'єднана комісія ФАО (продовольчої організації) і Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я (ВОЗ) із Харчового Кодексу (Codex Alimentarius) включила до складу харчових компонен
тів, які зазнають контролю під час міжнародної торгівлі, вісім найбільш небезпечних токсичних елементів: ртуть, кадмій, свинець, миш'як, мідь, олово, цинк, залізо. У Росії до них додали ще сім: сурма, нікель, хром, алюміній, селен, фтор, йод (хоча три останні взагалі не є металами) [14].
Важкі метали та їхні сполуки розпорошені природним способом у навколишньому середовищі. Говоримо тоді про наявність так званого фону (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Значення фону для окремих металів
Метал |
Ґрунт [ppm] |
Морські води [μг/дм3] |
Прибрежні води [μг/дм3] |
Атмосфера [нг/дм3] |
Рослини [ppm s.m.] |
Fe |
0,2-0,3* |
0,3 |
10,0 |
– |
– |
Mn |
150,0-500,0Δ |
0,2 |
0,02 |
– |
30,0-300,0 |
Zn |
10,0-125,0 |
0,03-0,14 |
5,0-70,0 |
10,0 |
25,0-150,0 |
Cu |
5,0-15,0 |
0,01-0,02 |
0,003 |
до 4,0 |
5,0-30,0 |
Co |
3,0-8,0 |
0,01 |
! 0,04 |
– |
0,02-1,0 |
Ni |
8,0-10,0 |
0,02 |
3,0 |
– |
0,1-5,0 |
Cr |
15,0-60,0 |
0,02 |
0,1-10,0 |
0,10-1,05 |
0,02-1,0 |
Cd |
0,05-0,7 |
0,01 . |
0,02-0,1 |
0,003-0,6 |
0,05-0,5 |
Pb |
20,0-40,0 |
0,01-0,04 |
0,1-0,2 |
0,1-1,0 |
0,5-7,0 |
Hg |
0,005-0,2 |
0,005 |
0,002 |
– |
– |
Примітки:
* – вміст подано у вагових відсотках;
Δ – залежно від типу ґрунту (піщаний, глинистий, органічний).
Значення концентрацій, які є вищими від фонових, свідчать про забруднення навколишнього середовища. Головним джерелом забруднення навколишнього середовища важкими металами є різні галузі промисловості. Так, хімічна промисловість (виробництво барвників, засобів захисту рослин, пластмаси, красильна справа) є джерелом забруднень As, Ва, Cd, Cr, Cu, Fe, Hg,
Pb, Se, Sr, Sn, Ті, Zn. Целюлозно-паперова промисловість постачає до навколишнього середовища такі метали, як Cr, Cu, Hg, Ni, Zn, Pb; електрохімічна промисловість – Cd, Co, Cr, Cu, Hg, Mo, Ni, Se, Ті, V, W, Zn; металургійна промисловість – Fe, Cd, Cr, Cu, Hg, Ni, Pb, Zn, Zr; керамічна промисловість – Cr, Ni, Cu, Со, Pb, Sr. Значним джерелом важких металів є електро- і теплоелектростанції. В останньому випадку комплекс важких металів, що потрапляють до навколишнього середовища зі стоками, із виділенням газів і пилу, з твердими відходами, залежить значною мірою від виду палива, що переробляється, тобто вугілля, нафти, газу і т. ін. На рис. 2.1 подано вміст слідових елементів у попелі кам'яного вугілля на фоні їхнього середнього вмісту в земній корі.