Характеристики токсичних металів
Перед тим як почати опис властивостей обраних нами токсичних металів, корисно дати для всіх них загальну картину. Розглянемо два списки, які наведені в книзі К. Рейлі [16].
Середнє споживання мікроелементів зїжею, мг/день
|
Необхідні |
Хром |
0,05-0,1 |
Токсичні |
Кадмій |
0,215 |
|
Цинк |
8-15 |
Берилій |
0,013 |
||
|
Марганець |
2,2-8,8 |
Свинець |
0,450 |
||
|
Селен |
0,068 |
Миш'як |
1,0 |
||
|
Залізо |
15 |
Ртуть |
0,02 |
||
|
Молібден |
0,3 |
Барій |
1,25 |
||
|
Кобальт |
0,3 |
Сурма |
0,15 |
||
|
Нікель |
0,4 |
Малотоксичні |
Олово |
4,0 |
|
|
Мідь |
3,2 |
Титан |
0,85 |
||
|
Можливо необхідні |
Ванадій |
2,0 |
Рубідій |
1,5 |
|
|
Цирконій |
4,2 |
||||
|
Алюміній |
4,5 |
||||
|
Бор |
1,3 |

Рис. 2.1. Слідові елементи в попелі кам'яного вугілля на фоні їхнього усередненого вкладу до земної кори за А. Кабатою-Пендіас [15]
Класифікація металів, що містяться в організмі
|
Мікроелементи, необхідні для функціонування організму |
Залізо |
Макроелементи, необхідні для функціонування організму |
Кальцій |
|
Кобальт |
Натрій |
||
|
Цинк |
Калій |
||
|
Хром |
Магній |
||
|
Селен |
Метали, метаболічні функцп яких невідомі |
Свинець |
|
|
Кремній |
Бор |
||
|
Марганець |
Ртуть |
||
|
Нікель |
Берилій |
||
|
Мідь |
Золото |
||
|
Олово |
Литій |
||
|
Молібден |
Срібло |
||
|
Метали, механізм дії яких ще не встановлено, але існують докази їх участі |
Барій |
Галій |
|
|
Кадмій |
Вісмут |
||
|
Миш'як |
Титан |
||
|
Ванадій |
Сурма |
||
|
Стронцій |
Інші метали |
Варто мати на увазі, що метали в організмі взаємодіють один з одним, тим самим посилюючи або послаблюючи свій вплив на процеси життєдіяльності. Так, фізіологічні функції кадмію, у тому числі й його токсичність, залежать від кількості присутнього цинку, а функції заліза в клітинах визначаються присутністю міді, кобальту та, певною мірою, молібдену. Зв'язків таких велика кількість, і тому під час обговорення токсичності металів треба мати на увазі їхні можливі взаємні впливи.
Міграція і геохімічні цикли
Тяжкі метали переміщуються (зазнають міграції) між різними сферами Землі. Річні води уносять з поверхні Землі до океанів і морів розчинені або суспендовані сполуки металів. Переміщення прошарків атмосфери спричиняє винесення на поверхню Землі мулу і формування нової маси суши. Деякі сполуки металів випаровуються і разом з пилом уносяться до атмосфери. Елементи, а з-поміж них і метали, кружляють між сушею, океанами й атмосферою. Кругово-
рот хімічного елементу з використанням різноманітних шляхів переміщення між вищезазначеними сферами (резервуарами) визначається терміном геохімічний цикл (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Загальна схема геохімічного циклу за Р. О'Неілом [17]
На перебіг геохімічних циклів (циркуляцій) впливають різноманітні геохімічні процеси (рис. 2.3), що призводять до зміни типу скальних порід, а внаслідок цього їхньої стійкості й опірності впливу високих тисків і температури. Окрім того, присутність кисню, діоксиду вуглецю і мікроорганізмів значно впливає на процеси, які відбуваються на поверхні Землі, що знаходить конкретний прояв в окремих етапах геохімічних циклів.
Антропогенна діяльність людини порушує природну циркуляцію елементів у геохімічному циклі. Змінюється, наприклад, кількість матерії і швидкість її переміщення між окремими резервуарами. Зокрема, легко змінюються умови переміщення матерії з суши до водного простору. Знищення рослинного покрову, наявність якого запобігає ерозії ґрунту, полегшує вимивання до водних басейнів мінеральних складових і перегнійних ґрунтів. Антропогенні забруднення водних басейнів призводять до виникнення

Рис. 2.3. Геохімічні процеси, що відбуваються під час геохімічних циклів за Р. О'Неілом [17]
нових речовин і чинників, що впливають на певний геохімічний цикл. Вищезазначені залежності схематично представлено на рис. 2.4.
![Схема впливу діяльності людини на природну циркуляцію слідових елементів в природному навколишньому середовищі за А. Кабатою-Пендіас [15]](/imag/ecolog/bezmaz_trptd/image013.jpg)
Рис. 2.4. Схема впливу діяльності людини на природну циркуляцію слідових елементів в природному навколишньому середовищі за А. Кабатою-Пендіас [15]