Галогеновуглеводні в навколишньому середовищі

Галогеновуглеводні, зважаючи на свої фізичні властивості (леткість) і діапазон застосування, є досить частими мікрозабруднювачами атмосферного повітря. Ті з них, які містять в молекулі атоми водню, дуже легко зазнають деградації фотохімічним способом у нижчих прошарках атмосфери. Повністю галогенопохідні вступають до фотохімічних реакцій тільки у стратосфері. Галогенрадікали, що тоді виникають, зокрема хлору, а меншою мірою – брому, беруть участь у реакціях розкладу озону. Частина галогеновуглеводнів разом з нелеткими забруднювачами переноситься у вигляді сухих і мокрих опадів до ґрунтів і вод. Другим і останнім джерелом забруднення водно-ґрунтового і водного середовища розгляданими сполуками є промислові стоки, зокрема хімічної промисловості. Джерелом певної кількості хлорованих органічних сполук у воді є процес виробництва води придатною до уживання шляхом хлорування. У процесі хлорування з нешкідливих присутніх у воді фульво- і гумінових сполук, так званих прекурсорів ТГМ, утворюються шкідливі для здоров'я людини хлоровані органічні сполуки. Найчастіше в процесі хлорування виникають такі сполуки, як тригалогенметани, хлоретени і хлоретани. Реакція їхнього отримання протікає в декілька етапів, що охоплюють іонізацію, гідроліз і галогенування. Швидкість процесу значно збільшує лужність навколишнього середовища, дуже часто у водах, що є забрудненими комунальними стоками, і зростання температури. У табл. 4.2 наведено діапазон концентрацій деяких галогеновуглеводнів у водах.

Таблиця 4.2

Діапазон концентрацій галогеновуглеводнів у водах за Дж. Дойлідо [18]

У водному середовищі існують біопродуценти хлорованих органічних сполук: морські макроводорості, губки та ін., які виробляють близько 250 різноманітних сполук. Вважається, що макроводорості виділяють до водного середовища галогенові сполуки в кількості від 10 до кілька сотень нанограмів у перерахунку на грам сухої маси щодня.

Галогеновуглеводні виступають у відносно значних концентраціях у мулі. їхній вміст у мулі перебуває в діапазоні 0,001-0,02 мг/кг.

Із вод і ґрунтів органічні забруднення можуть безпосередньо потрапляти до живих організмів або також через ланцюжок харчування. Зазначений факт є небезпечним для організмів, що перебувають наприкінці ланцюжка харчування, тобто для хижаків і для людини, які отримують разом із харчуванням значну концентрацію забруднень. Зростання концентрацій вуглеводнів у ланцюжку харчування ілюструють дані, що їх подано в табл. 4.3.

Таблиця 4.3

Концентрації галогеновуглеводнів в організмах [(г/кг мокрої тканини]