Гігієна жінок

До підліткового віку дівчинка повинна мати повну уяву про загальні правила особистої гігієни, володіти всіма необхідними навичками догляду за собою. її потрібно завчасно підготувати до появи менструації.

Під час менструації статеві органи сприйнятливіші до інфекції у зв'язку зі зниженням захисних сил організму. При нормальному перебігу менструації спосіб життя не змінюється. Заняття фізкультурою дозволяються; виключені тільки стрибки, піднімання важностей, їзда на велосипеді, плавання, а також участь у змаганнях. Потрібно остерігатися охолодження тіла, особливо ніг і нижньої частини живота. Митися краще під душем. Ванна і лазня протипоказані.

Зовнішні статеві органи потрібно обмивати не рідше як двічі на день теплою перекип'яченою водою з милом, попередньо ретельно вимивши з милом руки. Спочатку обмивають зовнішні статеві органи, потім – між стегнами і насамкінець – ділянку заднього проходу. Виконувати підмивання у тазу неприпустимо.

При менструації рекомендується користуватися спеціальними гігієнічними прокладками, їх міняють декілька разів на добу.

Від статевих контактів у дні менструації потрібно утримуватися, щоб у статеві шляхи не потрапили збудники інфекції й не виникла кровотеча. Під час вагітності протягом перших 2-3 місяців статеве життя обмежують, а в останні 2 місяці перед пологами – повністю виключають; заборонене воно і впродовж 6-8 місяців після пологів.

У період клімаксу, окрім загальногігієнічних заходів і ретельного догляду за статевими органами, рекомендуються щоденне обтирання всього тіла водою (температурою +16-22 °С), заняття фізичною культурою, перебування на свіжому повітрі, правильне харчування, які сприятимуть послабленню деяких порушень, пов'язаних із віковою перебудовою ендокринної системи.

Гігієна сну

Сон – життєва необхідність людини, третина життя проходить у стані періодичного щодобового сну. Основна функція сну – це відновлення фізичних і психічних сил, що дозволяє максимально адаптуватися до зміни умов зовнішнього і внутрішнього середовищ. Сон становить чергування різних функціональних станів головного мозку, а не припинення чи зменшення його діяльності ("відпочинок", як вважали раніше). Активність нейронів у різних відділах кори головного мозку і глибинних його структурах під час сну залишається такою самою, як і при неспанні, про що свідчить його біоелектрична активність. Мозкова діяльність під час сну перебудовується для необхідних перероблення і консолідації інформації, що потрапила в період неспання, переведення її з проміжної в довготривалу пам'ять.

Під час сну відзначаються фазові зміни м'язового тонусу (більшість м'язів розслаблюються), різко знижуються всі види чутливості – шкіри, зору, слуху, смаку, нюху. Зменшується надходження крові до тканин, знижуються інтенсивність обміну речовин (на 8-10 %), артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, температура тіла. Природний сон включає два різні стани (фази): повільний (ортодоксальний, повільноколивний, синхронізований, спокійний, теленцефалічний) без сновидінь і активний – швидкий (парадоксальний, десинхронізований, активований, ромбенцефалічний) зі сновидіннями.

При засинанні людина занурюється в повільний сон, послідовно проходячи чотири стадії: дрімоту (1), поверхневий сон (2), сон помірної глибини (3) і глибокий сон (4).

Особливостями повільного сну є зменшення частоти дихання І ритму серця, сповільнення руху очних яблук. Психічна активність у фазі повілього сну характеризується уривчастими неемоційними думками, а час, проведений у сні, зазвичай недооцінюється. У молодих здорових людей повільний сон частіше займає 75–80 % від загальної тривалості нічного сну, з них на поверхневий сон припадає близько половини часу всього сну, а на глибокий – 20-25 %.

Повільний сон завершується зміною пози, після чого слідує різкий перехід у фазу швидкого сну (відзначається десинхронізація електроенцефалограми, розслаблюються всі гладкі м'язи тіла, з'являються швидкі рухи очей, спостерігаються нерівномірність пульсу і дихання, сіпання м'язів обличчя, пальців, кінцівок, у чоловіків будь-якого віку виникає ерекція, а при пробудженні у значної більшості фіксуються емоційно забарвлені сновидіння). Фаза швидкого сну займає близько 20 % від усієї тривалості часу сну.

Повільний і наступний за ним швидкий сон формують цикл із періодом близько 1,5 години. Нормальний нічний сон складається з неоднакових 4–6 циклів. Швидкий сон глибший у порівнянні з повільним (заснулого важче розбудити, його м'язи максимально розслаблені).

У другу половину ночі глибокий повільний сон майже відсутній, зате інтенсивні і довгі (30-40 хв) періоди парадоксального сну. Цей феномен – наслідок адаптації людини до умов цивілізації, фактично кожна доба відображає 16-годинний період позбавлення сну, за яким іде 8-годинний період сну відновлювального.

Чергування повільного і швидкого сну характерне для здорової людини. Після такого сну людина відчуває себе бадьорою.

Відповідно до природного біоритму, дорослій людині потрібно 1-2 періоди денного сну. Свідченням цьому є напади денної сонливості, неуважності, розслаблення, особливо небезпечні при виконанні певних професійних обов'язків, що вимагають уваги і зібраності, наприклад, при водінні автомобіля чи роботі на конвеєрі.

Гарний сон – це ознака здоров'я. Проте серед сучасних людей, емоційно переобтяжених, абсолютно здорова людина – рідкість. Фахівці налічують понад ста різних форм порушення сну. Головний наслідок поганого сну протягом ночі- непереборне бажання спати, тимчасове зникнення цікавості до всього, що не стосується відпочинку, зниження увага, швидкості реакцій. Постійне недосипання, навіть незначне, призводить до сонливості, зниження уваги, сповільнення мислення, порушення пам'яті, підвищеної дратівливості, нестійкої поведінки.

До порушення сну ведуть стрес, порушення звичного циклу (нічна робота, відрядження), зміни часових поясів, депресія, занепокоєння, порушення гормонального тла, біль, порушення травлення, наслідки застосування ліків, різні алергії, куріння, вживання алкоголю тощо.

Для нормалізації сну потрібно, щоб спальна кімната була добре провітрена, ліжко – зручним. Нічна білизна має бути вільною й не утруднювати кровообіг. Не слід закриватися ковдрою з головою, спати вниз головою – це перешкоджає нормальному диханню. Спати потрібно у спокійній обстановці – без шуму, світла та інших факторів, що порушують сон. Перед сном не рекомендують перегляд телевізійних передач і музики, які викликають посилення емоцій, особливо дітям і підліткам. Не варто на ніч наїдатися (останнє вживання їжі повинно бути за 2-4 години до сну), вживати алкоголь, курити. Бажано спати в один і той самий час.

Визначити універсальну тривалість сну для всіх людей не можна. Потреба у сні в кожного різна. У середньому ця норма складає близько 6-8 годин на добу, але можливі зміни в достатньо широких межах: від 4 до 19 годин. Дітям потрібно спати більше для нормального розвитку. Наприклад, дошкільнятам і школярам слід спати від 10 до 11 годин на добу залежно від віку (новонародженим – до 18 год).