Гігієнічний (оздоровчий) масаж

Масаж (від гр. masser – "розтирання") – сукупність прийомів механічної й рефлекторної дії на органи і тканини у вигляді розтирання, тиску, вібрації, що проводяться безпосередньо на поверхні тіла людини як руками, так і спеціальними приладами через повітряне, водне чи інше середовище з метою досягнення лікувального (профілактичного) або іншого (зняття втоми) ефекту.

Додатково до механічної дії, для підсилення ефекту, застосовують, у першу чергу, масажні і різні ароматичні масла, гелі, лікувальні мазі. На загальний гігієнічний масаж відводиться 15-25 хв, при цьому тривалість масажу окремої частини тіла складає: шия, спина – 5-8 хв, ноги – 4-7 хв, груди – 3-4 хв, живіт -1–2 хв, руки – 2–4 хв.

Час на окремі прийоми масажу розподіляється наступним чином: прогладжування –10%, розтирання – 20 %, розминання – 65 %, ударні прийоми – 2 %, вібрація – 3 %.

Переважання тих чи інших прийомів залежить від часу масажу (вранці – збуджувальні: розтирання, вібрація, ударні прийоми; увечері – погладжування, неглибоке розминання). Гігієнічний масаж виконується в ванні, під душем. Загальний гігієнічний масаж проводиться 2-3 рази на тиждень, частковий – щоденно.

Техніка і методика гігієнічного масажу залежить від характеру діяльності людини, побутових умов, віку і статі, а масаж спортсмена – від виду спорту, частоти тренувань, інтенсивності виконуваного навантаження, сезонності та ін.

Схема проведення загального гігієнічного масажу: спочатку масуються комірцева ділянка, спина, потім – нижні кінцівки, груди, живіт, руки.

Тривалість локального гігієнічного масажу залежить від масованої ділянки і складає від 3 до 10 хв.

Дотримуються наступних правил:

– загальний гігієнічний масаж проводять уранці або за 1-2 год до сну;
– масаж можна здійснювати й через легкий одяг (тренувальний костюм);
– кількість прийомів, їх інтенсивність і час часто змінюють для уникнення звикання;
– ураховують вік, стать, стан здоров'я масованого;
– перші процедури повинні бути щадними і нетривалими;
– після проведеної процедури масована людина повинна відпочити протягом 20-30 хв.

Самомасаж використовується при різних недугах, болях, забоях або для зняття втоми, підвищення працездатності. Під час процедури руки і тіло повинні бути чистими; рухи мають іти за ходом лімфатичних судин від периферії до центру, лімфатичні вузли масажувати не можна. При масажі м'язи розслаблюються, приймають зручне положення.

Упродовж виконання самомасажу використовують мінімум масажних прийомів; шию, стегно, гомілку, стопу і поперек масують двома руками. При травмах і захворюваннях, після сильної втоми ударні прийоми не застосовують. Прийоми самомасажу проводять у наступній послідовності: погладжування, розтирання, розминання і вібрація; самомасаж може бути локальним (місцевим) і загальним. Тривалість самомасажу – 5–20 хв, залежить від поставленої мети. Послідовність самомасажу окремих частин тіла така: волосяна частина голови, обличчя, шия, спина, поперек, груди, живіт, верхні кінцівки, нижні кінцівки.

Самомасаж проводять і під час відвідувань лазні (після парної), сауни, прийому ванни.

Гігієнічний самомасаж виконується вранці для підвищення тонусу (після ранкової гігієнічної гімнастики), а також увечері – для заспокоєння (після вечірньої прогулянки, перед сном); завершується водними процедурами (душ, ванна). Якщо вранці гімнастика не проводиться, ретельніше масуються суглоби з подальшими активними рухами в них.

Відновний самомасаж проводиться, як правило, після тренувань, фізичних навантажень, робочого дня, туристичних походів тощо. Завдання масажу – зняти втому, хвилювання, підвищити працездатність.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 6

Тема: Особиста гігієна спортсмена і фізкультурника

Мета заняття: перевірка знань студентами основних засад особистої гігієни, її фізіологічного, профілактичного й оздоровчого значення для збереження і зміцнення здоров'я

Місце заняття: навчальний клас.

Тривалість заняття: 2 години.

Матеріальне забезпечення заняття: навчальні таблиці, діапозитиви за темою.

Обсяг роботи студентів на занятті:

Теоретична частина. Перевіряється засвоєння студентами теоретичних засад основних положень особистої гігієни спортсмена і фізкультурника. Студенти обгрунтовують фізіологічне, профілактичне й оздоровче значення особистої гігієни для збереження і зміцнення здоров'я людини.

Практична частина. Після розгляду теоретичних питань за темою студенти складають режим дня для школяра, який займається у спортивній секції.

Питання професійної орієнтації:

Звертається увага на роль тренера-педагога в переконанні підлеглих дотримуватись правил особистої гігієни.