Здійснення паспортної та реєстраційної діяльності для забезпечення виїзду і в'їзду громадян України

Громадяни України мають право виїхати з України, крім випадків, передбачених законодавством, та в'їхати в Україну.

У праві на в'їзд в Україну громадяни нашої країни не можуть бути обмежені жодною особою, за жодних підстав^[1] .

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначення випадків тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлення порядку вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 р. та положеннями Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення" від 24 березня 2004 р. № 380^[2].

Перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

До таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, належать:

1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
2) проїзний документ дитини;
3) дипломатичний паспорт;
4) службовий паспорт;
5) посвідчення особи моряка.

Зазначені документи є власністю України і за умови їх належного оформлення є дійсними для виїзду в усі держави світу^[3].

Право на оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон мають громадяни України, які постійно проживають в Україні і досягли 18-річного віку, за особистим клопотанням про отримання паспорта або через своїх законних представників до органу виконавчої влади, що реалізує: державну політику у сфері громадянства та міграції. У виняткових випадках (наприклад, у разі виїзду на постійне проживання за кордом усиновленої іноземцями дитини – громадянина України) паспорт може бути оформлено до досягнення громадянином 18-річного віку.

Натомість громадяни України, які постійно або тимчасово проживають за кордоном, мають право на оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон після досягнення 16-річного віку, за їх особистим клопотанням про отримання паспорта або через їх законних представників до закордонних дипломатичних установ України або безпосередньо до Міністерства закордонних справ України.

Особи, які звертаються за отриманням паспорта, сповіщають дані про себе, відомості про сімейний стан і наявність неповнолітніх дітей та утриманців, про відсутність обставин, що обмежують право на виїзд за кордон^[4].

Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон не є обов'язковим і здійснюється за бажанням особи.

Для отримання паспорту громадянина України для виїзду за кордон потрібно подати до підрозділу ДМС України необхідні документи, а саме:

– заяву, у якій зазначаються відомості про заявника: прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), телефон. Заява оформлюється під час подачі документів працівником підрозділу ДМС України;
– платіжні документи (квитанції) про оплату вартості бланка паспорта, про сплату вартості адміністративної плуги ДМС України, про сплату державного мита (або документ, що підтверджує повне чи часткове звільнення від його сплати);
– паспорт громадянина України, а для особи, яка не досягла 16 років, – свідоцтво про народження (після прийняття документів оригінали повертаються);
– копія реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті;
– військовий квиток або документ, що його замінює (для чоловіків від 18 до 25 років, які відслужили строкову військову службу), або довідка відповідного військового комісаріату щодо можливості виїзду з України (для чоловіків віком від 18 до 25 років, які підлягають призову на строкову військову службу)^[5].

На стадії подання документів важливою є перевірка правильності внесення персональних даних про себе до заяви- анкети, водночас особливо беручи до уваги правильність написання транслітерації свого прізвища та імені, та засвідчення власним підписом у заяві-анкеті правильність таких даних.

Сучасне законодавство допускає оформлення другого паспорта/ проїзного документа чи навіть одночасне оформлення двох паспортів/ проїзних документів громадянину за додатковою заявою, у якій обґрунтовується необхідність здійснення регулярних поїздок за кордон (наприклад, здійснення пасажирських чи вантажних перевезень, участь у спортивних змаганнях чи концертно-театральних гастролях, підприємницька, туристична чи журналістська діяльність тощо).

Для осіб, які постійно або тимчасово проживають за кордоном, подання зазначених документів здійснюється не до органів ДМС України, а до відповідної дипломатичної установи у іноземній країні.

Оформлення проїзного документа дитини провадиться у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон.

Подання заяви про отримання проїзного документа до органів ДМС України дітьми у віці від 16 до 18 років здійснюється особисто (або через законного представника), для дітей до 16 років – батьками або законними представниками. У заяві зазначаються такі відомості:

– прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), телефон;
– платіжні документи (квитанції) про оплату вартості адміністративної послуги ДМС України та вартості бланка;
– нотаріально засвідчене клопотання батьків (або законних представників батьків чи дітей) у разі потреби самостійного виїзду таких осіб за кордон. Для дітей віком від 14 до 18 років у заяві зазначається відсутність обставин, що обмежують згідно із законодавством право їх виїзду за кордон;
– паспорт громадянина України, а на дітей, які не досягли 16-річного віку, свідоцтво про їх народження (після прийняття оригінали документів повертаються);
– три фотокартки розміром 35x45 мм;
– згода дитини, оформлена письмово і нотаріально засвідчена (у разі виїзду з України на постійне проживання дітей віком від 14 до 18 років)^[6].

За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Проїзний документ на дитину оформляється терміном на три роки або до досягнення нею 18-річного віку і видається територіальним органом ДМС України.

Оформлення дипломатичного або службового паспорта громадянину України здійснюється консульською службою Міністерства закордонних справ України у встановленому порядку. За видачу дипломатичного або службового паспорта державне мито і консульський збір не справляються.

Оформлення посвідчення особи моряка здійснюється у встановленому законодавством порядку. За видачу посвідчення особи моряка державне мито не справляється.

Термін розгляду заяви про оформлення паспорта – не більше 1-го місяця з дня подання документів, за винятком таких випадків:

а) у разі термінового оформлення (за заявою особи) із сплатою підвищеного розміру держмита, вартості послуг та бланку – до 10 робочих днів;
б) якщо поїздка пов'язана з терміновим лікуванням від'їжджаючого, від'їздом особи, яка супроводжує тяжкохворого, чи смертю родича, який проживав за кордоном – упродовж 3-х робочих днів без збільшення розміру держмита, вартості послуг, бланку;
в) у разі виїзду на постійне місце проживання (еміграція) – 3 місяці;
г) у разі виїзду на постійне проживання за кордон усиновленої іноземцями дитини – громадянина України паспорт оформляється у строк до 10 робочих днів^[7].

Після розгляду заяви про оформлення паспорта для виїзду за кордон у територіальному органі, підрозділі ДМС України (консульській установі), заявники отримують паспорт громадянина України для виїзду за кордон, надавши особистий паспорт громадянина України для внесення відповідної відмітки, або відмову в оформленні та видачі паспорта.

Підставами для відмови у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон є:

1) обізнаність з відомостями, що становлять державну таємницю, до закінчення строку, встановленого Законом України "Про державну таємницю"^[8] (у разі виїзду за кордон на постійне проживання);
2) дія неврегульованих аліментів, договірних чи інші невиконаних зобов'язань (до виконання зобов'язань або вирішення спору);
3) порушення кримінальної справи (до закінчення провадження у справі);
4) засудження за вчинення злочину (до відбуття покарання або звільнення від покарання);
5) ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу, посадової особи (до виконання зобов'язань);
6) свідоме сповіщення про себе неправдивих відомостей (до з'ясування причин і наслідків подання неправдивих відомостей);
7) особа підлягає призову на строкову військову службу (до вирішення питання про відстрочку від призову);
8) щодо громадянина подано цивільний позов до суду (до закінчення провадження у справі);
9) особа за вироком суду визнана особливо небезпечним рецидивістом чи перебуває під адміністративним наглядом міліції (до погашення (зняття) судимості чи припинення нагляду)^[2]^[10].

Громадянин України, який має паспорт, у разі, коли існують обставини, що обмежують його виїзд за кордон, зобов'язаний здати свій паспорт на зберігання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, за місцем проживання у місячний термін після виникнення таких обставин. За наявності достатніх підстав паспорт, що був зданий на зберігання, повертається у 10-денний термін з моменту звернення громадянина або його законного представника.

Паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено з перелічених причин або в разі використання паспорта для вчинення злочину, або виявлення у ньому підробки, а також за припинення громадянства України. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами, уповноваженими на те посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, та консульською службою України.

Спори, що виникають під час оформлення документів, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, а також у разі перетину державного кордону України вирішуються в судовому порядку,

У разі виникнення в будь-якій іноземній державі надзвичайної ситуації, що унеможливлює створення в ній умов для безпеки громадян України, Кабінет Міністрів України ухвалює рішення про особливий порядок виїзду громадян України до цієї держави. Рішення та інформація про це доводяться до відома громадян, які мають намір виїхати до цієї держави. Громадяни України, які мають намір виїхати до держави, щодо якої ухвалено рішення про обмеження виїзду, і які мають візу на в'їзд до цієї держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, попереджаються про неможливість з боку України забезпечити громадянину необхідну безпеку у зв'язку з виникненням надзвичайної ситуації. Це попередження не є забороною для виїзду^[11].

У разі втрати громадянином України документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, документом, що дає право на в'їзд в Україну, буде слугувати посвідчення особи на повернення в Україну, яке видається закордонними дипломатичними установами.

[1] Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ: підручник / Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький, Л. П. Коваленко та ін.; за заг. ред. В. Я. Настюка. -X.: Право, 2013. – С. 363.
[2] Правила оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення чинні у новій редакції згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 380 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 12. – Ст. 752.
[3] Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ: підручник / Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький, Л. П. Коваленко та ін.; за заг. ред. В. Я. Настюка. – X.: Право, 2013. – С. 364.
[4] Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ: підручник / Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький, Л. П. Коваленко та ін.; за заг. ред. В. Я. На- стюка. – X.: Право, 2013. – С. 364.
[5] Там же. – С. 365.
[6] Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ: підручник / Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький, Л. П. Коваленко та ін.; за заг. ред. В. Я. Настюка. – X.: Право, 2013. – С. 366.
[7] Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ: підручник / Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький, Л. П. Коваленко та ін.; за заг. ред. В. Я. На- стюка. – X.: Право, 2013. – С. 367.
[8] Про державну таємницю: Закон України від 21 січня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – Ст. 93.
[9] Правила оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення чинні у новій редакції згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 380 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 12. – Ст. 752.
[10] Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ: підручник / Ю. П. Битяк, В. В. Богуцысий, Л. П. Коваленко та ін.; за заг. ред. В. Я. На- стюка. – X.: Право, 2013. – С. 367.
[11] Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ: підручник / Ю. П. Битяк, В В. Богуцький, Л. П. Коваленко та ін.; за заг. ред. В. Я. На- сттока. – X.: Право, 2013. – С. 367.