Надання позик місцевим бюджетам за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку

Перевагою казначейської системи обслуговування місцевих бюджетів для органів місцевого самоврядування є можливість отримання ними безвідсоткових позичок з єдиного казначейського рахунку. Ці позички можуть бути короткостроковими або середньостроковими.

Органи казначейства надають короткотермінові безвідсоткові позички в обов'язковому порядку в разі виникнення тимчасового касового розриву загального фонду місцевого бюджету. Механізм покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, пов'язаних із забезпеченням здійснення захищених видатків загального фонду, шляхом надання територіальними органами казначейства на договірних умовах позик місцевим бюджетам за рахунок коштів єдиного казначейського рахунка регламентується "Порядком покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів".

Тимчасовий касовий розрив – недостатня спроможність місцевого бюджету на конкретну дату погасити за рахунок наявних та очікуваних грошових активів загального фонду (в т. ч. залишків бюджетних коштів), крім субвенцій, додаткових дотацій, трансфертів іншим бюджетам та коштів резервного фонду, бюджетні фінансові зобов'язання за захищеними видатками^[1].

Такі позички надаються, в першу чергу, для забезпечення витрат, пов'язаних з оплатою праці працівників бюджетних установ, придбанням продуктів харчування, медикаментів, оплатою комунальних послуг та енергоносіїв.

Голова казначейства з урахуванням платоспроможності, результатів оцінки ризиків її втрати та обсягів коштів місцевих бюджетів, що акумулюються на єдиному казначейському рахунку, затверджує щомісяця до 25 числа позиковий ліміт (максимальна сума, у межах якої територіальний орган казначейства може використовувати кошти єдиного казначейського рахунка для надання позик) на наступний місяць, який доводиться до відома зазначеного органу з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку в регламентованому режимі.

Позика надається в межах граничного обсягу, визначеного територіальним органом казначейства, що не перевищує однієї дванадцятої затвердженого на поточний бюджетний період обсягу доходів загального фонду місцевого бюджету, за вирахуванням обсягу цільових міжбюджетних трансфертів та з урахуванням позикового ліміту. Право встановлювати інший норматив, з урахуванням якого визначається граничний обсяг позики має Міністр фінансів.

Надання таких позик територіальними органами казначейства в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення здійснюється за погодженням з відповідним територіальним органом казначейства в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі.

Короткотермінові позички місцевим бюджетам надаються територіальними органами казначейства за таких умов:

– наявності тимчасового касового розриву місцевого бюджету, обсяг якого визначається за такою формулою:

R = Z+D-V,

де: R – обсяг тимчасового касового розриву; Z – залишок бюджетних коштів на рахунках місцевого бюджету та розпорядників коштів такого бюджету (крім цільових міжбюджетних трансфертів та коштів резервного фонду) на дату подання заяви; D – обсяг усіх очікуваних надходжень до загального фонду місцевого бюджету (крім цільових міжбюджетних трансфертів) у період з дати подання заяви до дати отримання позики; V- залишок непогашених бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників коштів місцевого бюджету за видатками, що зареєстровані в органах казначейства на дату подання заяви;

• – відсутності простроченої кредиторської заборгованості місцевого бюджету за позиками, отриманими у фінансових установах;
• – відсутності заборгованості місцевого бюджету за коштами, що передаються до державного бюджету, обчисленої виходячи з фактичного обсягу доходів, що враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів, з урахуванням нормативу щоденних відрахувань, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період. При цьому відсоток виконання річного розпису державного бюджету за коштами, що передаються до державного бюджету з відповідного місцевого бюджету, не може бути нижчим, ніж відсоток фактичного виконання річного розпису кошика доходів місцевого бюджету;
• – відсутності в місцевому бюджеті коштів загального фонду на вкладних (депозитних) рахунках у банках, крім банків, у яких уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів та щодо яких відповідним місцевим фінансовим органом ведеться претензійнопозовна робота з повернення бюджетних коштів з вкладів (депозитів).

Для отримання короткотермінової позики з Єдиного казначейського рахунку відповідний місцевий фінансовий орган за наявності вище зазначених умов повинен звернутися до територіального органу казначейства з заявою на отримання позики. Територіальний орган казначейства протягом двох робочих днів з дати отримання заяви приймає рішення про надання позики, про що письмово інформує заявника, або відмову в наданні позики, про що також письмово інформує заявника з обгрунтуванням причин відмови.

За умов прийняття рішення органом казначейства про надання позики укладається договір про надання такої позики між територіальним органом казначейства і відповідним місцевим фінансовим органом. Форма примірного договору про надання позики та журналу реєстрації таких договорів встановлюється Мінфіном. Для укладення зазначеного договору заявник подає територіальному органові казначейства:

• – завірену в установленому порядку копію рішення відповідної місцевої ради щодо надання позики;
• – картку із зразками підписів осіб, яким надано в установленому порядку повноваження щодо укладення від імені відповідного місцевого фінансового органу договору, та відбитком печатки за формою, встановленою Мінфіном;
• – довідку про відсутність простроченої кредиторської заборгованості місцевого бюджету за позиками, отриманими у фінансових установах;
• – довідку про відсутність у місцевому бюджеті коштів загального фонду на вкладних (депозитних) рахунках у банках, крім банків, у яких уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів та щодо яких відповідним місцевим фінансовим органом ведеться претензійно-позовна робота з повернення бюджетних коштів з вкладів (депозитів).

Укладені договори реєструються територіальним органом казначейства в журналі реєстрації договорів про надання позик.

Отримані позики спрямовуються виключно на погашення бюджетних фінансових зобов'язань за видатками на:

• – оплату праці (код економічної класифікації видатків бюджету 2110);
• – нарахування на оплату праці (код економічної класифікації видатків бюджету 2120);
• – придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів (код економічної класифікації видатків бюджету 2220);
• – забезпечення продуктами харчування (код економічної класифікації видатків бюджету 2230);
• – оплату комунальних послуг та енергоносіїв (код економічної класифікації видатків бюджету 2270);
• – здійснення окремих заходів щодо реалізації державних (регіональних) програм, не віднесених до заходів розвитку (код економічної класифікації видатків бюджету 2282);
• – обслуговування боргових зобов'язань (код економічної класифікації видатків бюджету 2400);
• – надання субсидій та поточних трансфертів підприємствам, установам, організаціям (код економічної класифікації видатків бюджету 2610) у частині видатків комунальних закладів охорони здоров'я, які є одержувачами бюджетних коштів, на оплату праці та нарахування на оплату праці, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв;
• – надання поточних трансфертів органам державного управління інших рівнів (код економічної класифікації видатків бюджету 2620) у частині видатків бюджетних установ на оплату праці та нарахування на оплату праці, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв;
• – виплату стипендій (код економічної класифікації видатків бюджету 2720).

Так, у 2013 р. місцевим бюджетам було надано 31054 позики на загальну суму понад 43 млрд. грн. (табл. 7.4).

Таблиця 7.4

Позики на покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів за рахунок коштів ЄКР станом на 23.12.2013^[2]

Значна кількість позик на покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів певною мірою обумовлена недосконалістю порядку повернення цих позик. Погашення позики здійснюється за рахунок не менш як 80% усіх надходжень загального фонду місцевого бюджету. Строк погашення позики не може перевищувати 60 днів з дня ліквідації тимчасового касового розриву. Зазначений строк може бути продовжено в установленому порядку за згодою сторін договору про надання позики. Однак взявши позику на почату року, місцевий бюджет фактично приречений звертатись за такою позикою у всіх подальших місяцях, оскільки 80% усіх надходжень загального фонду місцевого бюджету у наступному місяці спрямовується на погашення позики, а 20% коштів що залишаються зазвичай не хватає на покриття поточних видатків. Кінцевим строком погашення позики є 1 грудня поточного бюджетного періоду. Міністр фінансів має право встановлювати інший кінцевий строк погашення позик у межах поточного бюджетного періоду.

За рахунок єдиного казначейського рахунку місцевим органам державної виконавчої влади та органам місцевого самоврядування можуть надаватися також середньострокові безвідсоткові позички, які в найкоротший термін забезпечують збалансування місцевого бюджету. Порядок надання і погашення середньострокових позичок регламентується постановою Кабінету міністрів України "Про затвердження Порядку надання Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям і виконавчим органам відповідних місцевих рад середньострокових позик та їх погашення".

Позики надаються щомісяця на договірних умовах за результатами виконання місцевих бюджетів на суми невиконання у звітному періоді розрахункових обсягів кошика доходів місцевих бюджетів, визначених у законі про Державний бюджет України. Помісячний розпис зазначених доходів затверджується Мінфіном на відповідний бюджетний період та доводиться до місцевих органів. Обсяг позики визначається наростаючим підсумком з початку року із зменшенням на суму раніше наданих у поточному році, але не погашених позик. При цьому загальний обсяг позики, наданої місцевому органові, не може перевищувати розмір невиконання доходів місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України подає казначейству затверджений і доведений до місцевих органів помісячний розпис доходів місцевих бюджетів на відповідний бюджетний період. Казначейство затверджує в установленому порядку з урахуванням платоспроможності, оцінки ризиків ii втрати та обсягу коштів, що акумулюються на єдиному казначейському рахунку, щомісяця не пізніше 27 числа позиковий ліміт на наступний місяць, про що повідомляє Мінфіну. Загальний обсяг позик не може перевищувати встановлений законом про Державний бюджет України розмір оборотної касової готівки державного бюджету.

Мінфін, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, департаменти фінансів облдержадміністрацій (стосовно місцевих бюджетів, що входять до складу зведеного бюджету області), департаменти фінансів виконавчого органу Київської міськради та фінансове управління Севастопольської міськдержадміністрації проводять щомісяця аналіз стану виконання кошика доходів на основі оперативних даних. Ці органи складають за результатами аналізу стану виконання кошика доходів перелік місцевих бюджетів, до яких у разі потреби може бути перерахована позика, і надсилають щомісяця до 7 числа Мінфіну за допомогою засобів електронного зв'язку необхідні розрахунки разом з копією рішення відповідної місцевої ради про надання місцевому органові права на отримання позики та аналітичною довідкою про причини невиконання дохідної частини місцевих бюджетів і про заходи, що вживаються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування до мобілізації доходів бюджету. До 16 числа щомісяця подається Мінфіну заява про надання позики в обсязі, попередньо узгодженому з Міністерством, разом з реєстром сум у розрізі місцевих бюджетів, а також засвідчену в установленому порядку копію таких рішення та довідки.

Рішення про надання позики приймається Мінфіном протягом п'яти робочих днів після надходження заяви про надання позики. Якщо прогнозований обсяг позик перевищує позиковий ліміт, він зменшується пропорційно визначеному для кожного місцевого бюджету обсягу позики. При цьому враховуються наявність заяв про надання позик місцевим бюджетам за рахунок коштів єдиного казначейського рахунка для покриття тимчасових касових розривів та динаміка надходження платежів до місцевих бюджетів, збалансовані з передачею коштів до державного бюджету. Не менш як третина позикового ліміту спрямовується місцевим бюджетам, яким передбачено дотацію вирівнювання. Надання позики в обсязі, що перевищує затверджений позиковий ліміт, може здійснюватись за окремим рішенням Кабінету Міністрів України.

Після прийняття рішення про надання позики Мінфін протягом двох робочих днів дає казначейству відповідне доручення, на підставі якого територіальні органи казначейства з одного боку, та Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласних, Київської та Севастопольської міських, районних держадміністрацій, голови виконавчих органів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) або уповноважені в установленому порядку особи, з іншого боку, укладають договори про надання позики. Після укладення договорів територіальні органи казначейства зараховують протягом двох робочих днів суми позик на відповідні рахунки місцевих бюджетів.

У разі надання місцевими фінансовими органами розрахунків щодо необхідності спрямування додаткових коштів для забезпечення своєчасної виплати заробітної плати з нарахуваннями працівникам бюджетних установ, які повністю утримуються за рахунок місцевих бюджетів, Мінфін може погодити продовження погашення заборгованості минулих років за позиками, у т. ч. безвідсотковими, до 1 грудня року, що настає за звітним, в межах суми перевиконання річного розрахункового обсягу кошика доходів. Погашення такої заборгованості в межах суми перевиконання в наступному бюджетному періоді здійснюється у строк до одинадцяти календарних місяців шляхом зарахування на єдиний казначейський рахунок доходів загального фонду відповідного місцевого бюджету згідно з графіком погашення, узгодженим територіальним органом казначейства та місцевим фінансовим органом. Обсяг щомісячних платежів з погашення заборгованості не повинен перевищувати 5% обсягу доходів загального фонду місцевого бюджету на відповідний місяць. Під час формування місцевих бюджетів на плановий бюджетний період у таких бюджетах передбачаються кошти на виконання зобов'язань за непогашеними позиками минулих років.

• [1] Постанова Кабінету Міністрів України "Про Порядок покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів" від 29.12.2010 № 1204 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1204-2010-%D0%B F/paran 10#nl0.
• [2] Про обсяги позик на покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів за рахунок коштів ЄКР (станом на 25.11.2013) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: treasury.gov.ua/main/uk/publish/category?cat_id=23608&page=0.