< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Показники використання основного капіталу підприємства та напрями його поліпшення

Ефективність використання основного капіталу передбачає постійне підтримання належного технічного рівня підприємства, що дає змогу збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, підвищувати капіталовіддачу і прибутковість.

Для аналізу і оцінювання використання основних засобів доцільно застосовувати систему показників, які б комплексно характеризували усі аспекти їхнього функціонування у підприємстві. Ці показники можна поділити на такі групи: показники, які характеризують технічний стан та рух виробничих засобів; показники, які характеризують технічне оснащення підприємства; показники, які характеризують ефективність використання основного капіталу.

Показники, які характеризують технічний стан та рух основних засобів:

Коефіцієнт зносу відображає частку вартості основних засобів, уже перенесену на вартість виготовленої продукції, і водночас, характеризує ступінь зносу основних засобів підприємства станом на певну дату. Коефіцієнт зносу () розраховується за формулою і виражається у процентах:

де – знос основних засобів;

– початкова вартість основних засобів.

Коефіцієнт придатності – () характеризує незношену частку основних засобів підприємства станом на певну дату.

де – залишкова вартість основних засобів;

– початкова вартість основних засобів.

Між коефіцієнтом зносу та придатності існує такий зв'язок, разом вони становлять 1, або 100%.

Коефіцієнт оновлення – () характеризує ступінь інтенсивності

оновлення основних засобів підприємства:

де – вартість основних засобів, які надійшли протягом року;

– початкова вартість основних засобів на кінець року.

Коефіцієнт вибуття характеризує інтенсивність вибуття основних засобів протягом звітного періоду

де – вартість основних засобів, які вибули протягом року;

– початкова вартість основних засобів на початок року.

Показники, які характеризують технічне оснащення підприємства: Капіталооснащеність характеризує вартість основного капіталу з розрахунку на одиницю головного устаткування ()

К – середньорічна вартість основного капіталу;

– облікова кількість устаткування на підприємстві. Капіталоозброєність праці характеризує ступінь озброєності одного працівника основним капіталом, визначається діленням середньорічної вартості основного капіталу на середньорічну чисельність працівників.

К – середньорічна вартість основного капіталу;

– середньорічна чисельність робітників.

Показники, які характеризують ефективність використання основного капіталу підприємства:

Капіталовіддача показує, яка сума вартості валової продукції припадає на 1 грн вартості основного капіталу. Цей показник характеризує загальну віддачу від використання основного капіталу, тобто ефективність вкладення коштів в основний капітал. Капіталовіддача (Кв) визначається відношенням вартості валової продукції до основного капіталу і визначається за формулою:

ВП – вартість валової продукції за розрахунковий період;

– середньорічна вартість основного капіталу.

Капіталомісткість продукції – показує, яка частина вартості основного виробничого капіталу припадає на 1 грн вартості валової продукції. Цей показник обернений до капіталовіддачі. Він характеризує обсяг основного капіталу, що необхідний для виробництва валової продукції вартістю в 1 грн. За нормальних умов господарювання капіталовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а капіталомісткість продукції до зменшення. Капіталомісткість продукції визначається за формулою:

Норма прибутку () – визначається як відношення чистого прибутку до середньорічної вартості основного і оборотного капіталу і виражається у процентах:

– чистий прибуток підприємства за звітний період;

– середньорічна вартість основного капіталу;

– середньорічна вартість оборотного капіталу.

Рівень рентабельності (прибутковості) основного капіталу () відображає величину прибутку підприємства, що припадає на одиницю вартості основного капіталу суб'єкта господарювання. Визначається відношенням чистого прибутку до середньорічної вартості основного капіталу і визначається у процентах:

Показник рівня рентабельності основного капіталу можна визначити за валовим та чистим прибутком. У першому випадку рентабельність характеризує ефективність використання основного капіталу у виробничій діяльності підприємства, у другому – в звичайній та надзвичайній діяльності підприємства.

Ефективне використання основних засобів і виробничих потужностей дозволяє збільшити виробництво необхідної суспільству продукції, підвищити віддачу створеного виробничого потенціалу, знизити собівартість продукції, підвищити рентабельність виробництва. Поліпшення використання основних засобів призводить також до зменшення потреб у введенні нових виробничих потужностей під час зміни обсягу виробництва, сприяє вирішенню проблеми скорочення розриву в термінах фізичного та морального зносу, прискорення темпів оновлення основних засобів.

Успішне функціонування основних засобів залежить від екстенсивних та інтенсивних факторів поліпшення їхнього використання. Екстенсивні означають, що, з одного боку, буде збільшений час роботи діючого обладнання за календарний період, а, з іншого – підвищена його питома вага в загальному складі обладнання, що використовується на підприємстві.

Для збільшення часу роботи обладнання необхідно: скоротити та ліквідувати внутрішньозмінні простої обладнання шляхом підвищення якості ремонтного обслуговування, своєчасного забезпечення виробництва робочою силою, сировиною, паливом; скоротити цілодобові простої обладнання, що підвищить змінність його роботи.

Інтенсивний напрямок підвищення ефективності використання основних засобів припускає підвищення ступеня завантаження обладнання в одиницю часу (шляхом модернізації обладнання, встановлення оптимальних режимів його завантаження).

Протягом останніх років на багатьох підприємствах різних галузей України спостерігається низький рівень ефективності відтворювальних процесів. Коефіцієнти оновлення машин і устаткування, тобто найактивнішої частий основних засобів на промислових підприємствах, коливаються в межах від 2-3 % загального їхнього обсягу, а коефіцієнт економічного спрацювання досягає 50-55 % загальної вартості. Парк діючого виробничого устаткування майже на третину фізично спрацьований і технічно застарілий. Саме цим передовсім пояснюється невідкладне завдання прискорення й підвищення ефективності відтворення основних засобів, зростання технічного рівня підприємств. За сучасних умов слід запровадити і реалізувати такі головні напрями інтенсифікації відтворення основних засобів:

  • – прискорення розвитку машинобудівного комплексу України, радикальна перебудова його структури з метою максимально можливого задоволення попиту на достатньо широку номенклатуру різних видів машин та устаткування, забезпечення виготовлення нових поколінь техніки і закінчених (технологічно зв'язаних) систем машин, розроблення та організація виробництва тих знарядь праці, які раніше взагалі не виготовлялись або імпортувались з інших країн;
  • – зосередження зусиль різних галузей науки на пріоритетних напрямах науково-технічного прогресу, розвитку передусім наукомістких виробництв, істотному підвищенні техніко-організаційного рівня та соціально- економічної ефективності виробництва на підприємствах;
  • – дотримання кожним підприємством власної стратегії технічного, організаційного та економічного розвитку; переорієнтація інвестиційної політики на максимальне технічне переозброєння й реконструкцію діючих виробничих об'єктів; збільшення масштабів вилучення з виробництва технічно застарілих і економічно малоефективних машин та устаткування, перехід до комплексного оновлення техніко-технологічної бази підприємств;
  • – створення ринкового економічного механізму, спроможного забезпечити заінтересованість усіх ланок управління у здійсненні ефективних відтворювальних процесів і сприйнятті науково-технічних та організаційних новацій (нововведень).

Практична реалізація зазначених напрямів інтенсифікації відтворювальних процесів потребує не лише активної інженерно-виробничої діяльності, а також мобілізації вагомих фінансових ресурсів. У повному обсязі вона можлива за умови передусім постійної державної підтримки, безпосередньої участі багатьох інститутів ринкової інфраструктури та іноземного капіталу.

В умовах ринку система господарювання в цілому повинна передбачати достатні економічні стимули для забезпечення ефективного використання основних засобів, усього майна підприємств. Дійова система таких економічних стимулів на підприємствах різних галузей економіки України поки що перебуває лише на стадії розроблення і розвитку. Швидкому її запровадженню сприятимуть: удосконалення податкового законодавства; побудова механізму оплати праці залежно від кінцевих результатів виробництва; гнучкіша амортизаційна та інвестиційна політика; державна підтримка реалізації великих інвестиційних проектів, інтенсифікація зовнішньо-економічної діяльності; розвиток фінансового ринку та здешевлення вартості кредитних ресурсів.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >