Показники фінансової стійкості підприємства

Фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності і залежить від багатьох факторів. Тому оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити на основі використання системи показників. Показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб партнери, які пов'язані із підприємством економічними взаємовідносинами, могли зробити висновок про його фінансову надійність. У кожного з партнерів підприємства – акціонерів, банків, податкових адміністрацій – свій критерій економічної ефективності господарювання. Тому система показників має дати всебічну оцінку фінансового стану підприємства.

Фінансовий стан формується в процесі взаємовідносин підприємства з постачальниками, покупцями, акціонерами, банками та іншими юридичними особами. Однак, безпосередньо від підприємства залежить міра його економічної привабливості для всіх юридичних осіб, котрі мають можливість вибору між багатьма підприємствами, спроможними задовольнити їхній економічний інтерес.

Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є його фінансова стійкість (стабільність). Фінансова стійкість – це гарантована платоспроможність, рівновага між власними та залученими засобами, незалежність від випадковостей ринкової кон'юнктури і партнерів, одержання відповідної маси прибутку в результаті господарювання.

Фінансова стійкість – це стан майна підприємства, що гарантує йому платоспроможність. Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів.

Фінансова стійкість передбачає здатність підприємства зберігати заданий режим функціонування за найважливішими фінансово-економічними показниками. Вона може розглядатися як результативна категорія, що характеризує рівень стійкості роботи підприємства, його здатність забезпечити стабільні техніко-економічні показники й ефективно адаптуватися до змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі.

Рівень фінансової стійкості впливає на можливості розвитку підприємства. Визначення меж фінансової стійкості належить до найбільш важливих економічних проблем, тому що недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності підприємства й відсутності засобів для його розвитку, а надлишкова буде перешкоджати розвитку, формуючи на підприємстві зайві запаси і резерви. Фінансова стійкість характеризується таким станом фінансових ресурсів, який відповідає вимогам ринку, а їхній розподіл і використання забезпечує розвиток підприємства на основі зростання прибутку й капіталу при збереженні платоспроможності.

За умови нестабільного фінансового стану багатьох підприємств, можливості їхнього банкрутства, особливого значення набуває систематична оцінка їхньої фінансової стійкості та стабільності. Фінансову стійкість підприємства характеризують такі чинники: фінансова забезпеченість діяльності; фінансова незалежність від зовнішніх джерел фінансування; здатність вільно маневрувати грошовими коштами; забезпечення покриття витрат на розширення та оновлення виробництва; стабільне перевищення доходів над витратами.

За рівнем покриття запасів і витрат різними джерелами розрізняють такі види фінансової стійкості фінансового стану підприємств: абсолютна стійкість фінансового стану; стійкий фінансовий стан; нестійкий фінансовий стан; кризовий фінансовий стан.

Абсолютна стійкість фінансового стану проявляється тоді, коли власні джерела формування оборотних активів покривають запаси і витрати.

Стійкий фінансовий стан проявляється тоді, коли вартість запасів і витрат покривається сумою власних джерел формування оборотних активів і довготерміновими позиченими джерелами.

Нестійкий фінансовий стан проявляється тоді, коли вартість запасів і витрат не покривається сумою власних джерел формування оборотних активів і довготерміновими та короткотерміновими позиченими джерелами.

Кризовий фінансовий стан проявляється тоді, коли вартість запасів і витрат не покриваються всіма видами можливих джерел їхнього забезпечення. Такий стан підприємства називається банкрутством.

Фінансову стійкість підприємства тісно пов'язують з перспективною його платоспроможністю. Її аналіз дає змогу визначити фінансові можливості підприємства на відповідну перспективу. Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Деталізований аналіз в динаміці фінансової стійкості і стабільності підприємств за сукупністю показників уможливить всебічну оцінку стану і тенденцій зміни фінансової стійкості підприємства будь-якої сфери діяльності, форми власності та визначення наявних потенційних можливостей (резервів) підвищення фінансової стійкості та стабільності.

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства – забезпечення стабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів.

Для оцінки фінансової стійкості та стабільності підприємства доцільно використовувати систему показників, які розраховуються за даними форми № 1 "Баланс" річного звіту.

1. Коефіцієнт автономії (концентрації власного капіталу) – це відношення загальної суми власного капіталу до валюти балансу. Чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Цей показник характеризує частку власності підприємства в загальній сумі коштів, інвестованих у його діяльність.

Оптимальний рівень коефіцієнта, що забезпечує фінансову стійкість і незалежність підприємства від кредиторів є ≥ 0,5.

• 2. Коефіцієнт фінансової стійкості – визначається співвідношенням власного і залученого капіталу підприємства. Зростання цього показника в динаміці свідчить про посилення незалежності підприємства від кредиторів, тобто про підвищення його фінансової стійкості. Оптимальний рівень коефіцієнта < 1.
• 3. Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу – це відношення суми довгострокових кредитів і довгострокових позик до суми власного капіталу та довгострокових зобов'язань. Цей показник характеризує структуру капіталу. Зростання цього показника – це негативна тенденція, яка означає, що підприємство починає все сильніше залежати від зовнішніх інвесторів.
• 4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу – це відношення суми власного капіталу і довгострокових зобов'язань за мінусом необоротних активів до суми власного капіталу. Цей показник показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано. Оптимальний рівень коефіцієнта > 0,3.
• 5. Коефіцієнт фінансової залежності – визначається діленням валюти балансу на суму власного капіталу. Цей показник є оберненим до показника автономії. Він показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн власного капіталу. Коли його значення наближається до 1 (чи 100 %) це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство. Оптимальний рівень коефіцієнта < 1.

Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватися за своїми зобов'язаннями.

За допомогою аналізу коефіцієнтів фінансової стійкості та стабільності підприємства можна виявити сильні й слабкі позиції підприємства. Менеджери використовують ці дані для забезпечення ефективної діяльності підприємства. Важливим є те, що аналіз коефіцієнтів дає змогу виявити взаємозв'язок між балансом і звітом про доходи. Наприклад, щоб розрахувати дохідність інвестицій, необхідно взяти загальну суму активів з балансу та чистий дохід із звіту про доходи. Деякі коефіцієнти також свідчать про ефективність поєднання у підприємстві різних активів і пасивів та як це впливає на масу прибутку.

Кредитори уважно стежать за показниками фінансової стійкості, щоб пересвідчитись, що підприємство може оплатити свої короткострокові боргові зобов'язання, а також покрити фіксовані платежі доходами. Банки значною мірою будують свою кредитну політику на підставі відповідних коефіцієнтів фінансової стійкості.

Фінансову стійкість суб'єктів господарювання слід розглядати як комплексну категорію, що відображає рівень фінансового стану та фінансових результатів підприємства, здатність виконувати свої зобов'язання та забезпечувати розвиток діяльності при збережені кредито- та платоспроможності. Фінансова стійкість підприємства є передумовою його економічного розвитку.

В основі досягнення внутрішньої стійкості підприємства лежить своєчасне та гнучке управління внутрішніми факторами його діяльності, тобто головна роль в системі антикризового управління повинна належати широкому застосуванню внутрішніх механізмів фінансової стабілізації.

Забезпечення фінансової стійкості підприємств та зміцнення його конкурентоспроможності доцільним є використання комплексу заходів щодо вдосконалення управління фінансами, основною спрямованістю якого є у короткостроковій перспективі – усунення проявів неплатоспроможності у разі втрати конкурентних переваг; у середньостроковій – усунення причин, що генерують неплатоспроможність та адаптація до умов діяльності в конкурентному середовищі; у довгостроковій – забезпечення фінансової стійкості підприємства до впливу зовнішніх факторів конкурентного середовища.