Поняття адміністративного правопорушення

Стаття 19 Конституції України підтверджує значущість правового порядку в Україні.

Правопорядок – це режим (стан) упорядкованості, організованості суспільних відносин, що формується на засадах законності.

Відповідно до ст. 68 Основного Закону України, кожна людина зобов'язана неухильно дотримуватися Конституції України і законів України, не посягати на права, свободи, честь і гідність інших людей. Однак складності перехідного періоду зумовили виникнення складної криміногенної обстановки, збільшення кількості правопорушень, передусім адміністративних.

Адміністративні правопорушення – антигромадські діяння, що посягають на суспільні відносини у сфері публічного управління, права та законні інтереси громадян, встановлені нормами різних галузей права. Це найбільш поширені акти суспільних протиправних діянь, які мають високу латентність (скритість).

Адміністративним правопорушенням (проступком, деліктом) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на державний або громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП України).

Адміністративному правопорушенню притаманні такі загальноправові ознаки:

• – дія чи бездіяльність, тобто діяння, а не думки, бажання чи інші аналогічні прояви психічної діяльності людей;
• – антигромадська спрямованість (цю ознаку дехто ототожнює із суспільною небезпекою або суспільною шкідливістю);
• – протиправність (зазначене діяння завжди посягає на загальнообов'язкові правила, встановлені певним нормативним актом);
• – винуватість (таке діяння, як прояв волі та свідомості особи, повинно бути завжди винним, тобто вчиненим умисно або з необережності);
• – адміністративна караність (протиправне, винне діяння буде визнано адміністративним правопорушенням лише тоді, коли за його вчинення законодавством передбачено адміністративну відповідальність).

Зрештою, адміністративним правопорушенням притаманна низка інших ознак, що становлять їх юридичні склади.

Залежно від юридичних властивостей розрізняють ознаки, які мають юридичне значення, і такі, що його не мають (наприклад, зріст або творче захоплення особи, яка вчинила дрібне хуліганство). Відповідно, юридично значущі ознаки можуть належати до юридичного складу правопорушення (так звані конструктивні ознаки), або ж ні (обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність).

Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час учинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати власні дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.