Невибухові загородження
За призначенням невибухові загородження поділяють на протитанкові та протипіхотні.
До протитанкових належать протитанкові рови, ескарпи, контр-ескарпи, надовби (дерев'яні, металеві, залізобетонні, кам'яні), бар'єри в лісі з колод, загородження з металевих їжаків, барикади в населених пунктах, снігові вали, ожеледь на гірських крутосхилах, ополонки на водоймах, затоплення місцевості, а також лісові й кам'яні завали та завали в населених пунктах.
Протипіхотні загородження бувають переносні й стаціонарні. Переносні дротяні загородження застосовують найчастіше для швидкого закриття проходів, зруйнованих ділянок загороджень, а також у випадках, коли улаштування інших загороджень ускладнене.
До стаціонарних загороджень належать дротяні сітки на високих і низьких кілках, дротяні паркани, дріт внакид, петлі, засіки в лісі, обплетення колючим дротом пеньків, кущів тощо.
Невибухові загородження можна застосовувати окремо або, що с найбільш ефективним, у поєднанні з мінно-вибуховими загородженнями. Для забезпечення пропуску своїх військ у невибухових загородженнях мають бути залишені проходи, а для швидкого їх закриття передбачено належну кількість засобів (дротяні спіралі, рогатки, їжаки тощо).
Подолання невибухових загороджень здійснюють проходами й переходами, які обладнують інженерні підрозділи, а також підрозділи родів військ із використанням інженерної техніки, навісного бульдозерного обладнання й вибухових речовин.
Для влаштування переходу через протитанковий рів вибуховим способом необхідно підірвати чотири заряди по 25 кг кожний, які укладають на грунт, або чотири заряди по 6-8 кг кожний, що встановлюються у ґрунт на глибину 1 м.
Проходи в надовбах проробляють підриванням зосереджених зарядів. Маса заряду для кожного надовбу залежить від матеріалу виготовлення й може складати: для рейки - 0,2-1 кг; для швелера й двотавру - 3-5 кг; для труб - 5-10 кг; для колод - 0,8-1,2 кг; для залізобетону - 3-5 кг.
Рис. 132. Обладнання проходу в протитанковому рові вибуховим способом:
а - зарядами, що укладеш на ґрунт; 6 - заряди, що встановлені в ґрунт на глибину їм; 1 - заряди по 25 кг; 2 - заряди по 6-8 кг
Для пророблення проходів у лісових завалах призначають групу розгороджень у складі не менше відділення, посилену шляхопрокладачем БАТ-2 або інженерною машиною розгородження ИМР-2, а також двома-трьома мотопилами. Для прискорення розчищення завалу рекомендується використовувати заряди ВР. Ширина проходу в лісовому завалі має бути не менше 4 м.
Для розчищення завалів у населених пунктах залучаються бульдозери й шляхопрокладачі. Напівзруйновані споруди поблизу проходу залишати не можна, їх слід зруйнувати вибуховим або механічним способом. Великі уламки й монолітні елементи дроблять вибухами накладних зарядів масою по 2-5 кг. Якщо завал має велику глибину й висоту, його не розчищають, а роблять через нього прохід, вирівнюючи поверхні й облаштовуючи вхідні та вихідні апарелі. Аналогічно долають завали на гірських дорогах.
Проходи в дротяних загородженнях проробляють танками (окрім малопомітних перешкод), вибуховим способом або вручну ножицями та шанцевим інструментом. Для пророблення проходів у дротяних загородженнях вибуховим способом застосовують подовжені заряди, які укладають під дріт кілків або на дріт. Довжина зарядів має бути не менше ширини загородження. У результаті вибуху подовженого заряду масою 4-6 кг у загородженні утворюється прохід шириною 4-5 м.
Дротяні загородження також долають, облаштовуючи переходи шляхом накидання на дріт матів з хмизу, соломи, дощок, жердин, одягу.
