Марокко
Указом від 8 жовтня 1977 р. № 1-76-395 поняття "турагентство" визначено як: будь-яка фізична чи юридична особа, що на комерційній основі провадить діяльність, спрямовану винятково на надання таких послуг:
- 1) послуг засобів розміщення, харчування, транспорту, замовлення машин;
- 2) з організації індивідуальних або групових турів як самостійно, так і на комісійних основах, а також на продаж чи постачання відповідних послуг;
- 3) з організації відвідувань міст, населених пунктів і пам'ятників;
- 4) з організації будь-якої іншої діяльності - полювання, рибальства, культурно-масових заходів, конгресів, якщо вона є доповненням до основної діяльності, передбаченої в попередніх пунктах.
Провадити турагентську діяльністю можна за наявності відповідної ліцензії. Законом передбачені два типи ліцензії:
- а) ліцензію типу "А" зобов'язані одержати особи, які бажають провадити один з видів діяльності, перелічених у пунктах 1, 2, або всі ці види діяльності;
- б) ліцензію типу "В" зобов'язані одержати особи, які бажають надавати послуги, перелічені в пункті 1.
Ліцензії видає міністр туризму після того, як технічний консультативний комітет туристичних агентств ухвалить позитивне рішення з цього питання.
Кандидати на одержання ліцензії повинні мати:
- - необхідну матеріальну базу, яка дає змогу виконувати функції, пов'язані з турагентською діяльністю;
- - достатні фінансові засоби;
- - рахунок на покриття можливих витрат;
- - марокканське громадянство й бути старшими 21 року;
- - відповідну професійну підготовку.
Крім того, кандидати не повинні бути оголошені банкрутами й мати судимість.
Доповнення до названого указу визначають процедуру розгляду звернень з проханням про надання ліцензії, розмір ліцензійного збору, склад і порядок роботи технічного консультативного комітету.
Португалія
Базовим документом, який регламентує діяльність туристичних агентств, є постанова від 3 вересня 1986 р. № 264/86 з внесеними постановою від 19 березня 1987 р. № 22/87 доповненнями, які стосуються передусім організації групових поїздок.
Відповідно до португальського законодавства. діяльність туристичних агентств зводиться до такого:
- - одержання паспортів та інших документів на подорож;
- - купівля й продаж квитків на транспорт, забезпечення трансферу клієнтам;
- - прийом і супровід туристів у поїздці країною;
- - представлення своїх та іноземних партнерів;
- - організація й продаж турів і туристичних послуг.
Ліцензії на туристичну діяльність видає генеральний директор з туризму. Щоб одержати ліцензію, кандидат повинен виконати такі вимоги:
- - туристичне підприємство повинно представити підтвердження про наявність мінімального необхідного капіталу;
- - туристичне підприємство повинне представити підтвердження професійності пропонованих послуг;
- - керівником туристичного підприємства повинен бути директор, який має професійну освіту;
- - туристичне підприємство повинне мати страховий рахунок, який гарантує виплату можливих штрафних сум.
Швейцарія
Ця країна не має законодавства, яке регулює туристичну діяльність. Існує лише закон про продаж турів ( набув чинності у липні 1994 року), в якому враховані директиви ЄС з даного питання.
Професіонали-практики, об'єднуючись в асоціації, самі контролюють туристичну діяльність, заповнюючи прогалини законодавства в цій сфері.
Швейцарська федерація туристичних агентств створила гарантійний фонд, у який може вступити будь-яке туристичне агентство.
Європейське Співтовариство
Директива ЄЄ від 13 червня 1990 р. № 90/314 покликана гармонізувати законодавчі й нормативні акти держав - членів ЄС у сфері, яка стосується організації й продажу турів для подорожі й відпочинку в складі комплексного туристичного продукту. Необхідність такої гармонізації викликана не тільки тим, що розбіжності порушують права споживача турпродукта й створюють додаткові труднощі для постачальників послуг, а й тим, що ці розбіжності ставлять у нерівні конкурентні умови операторів різних країн. Вирівнювання законодавчих вимог до продажу турпродукту допоможе споживачам різних країн ЄС отримувати його на рівних умовах.
