Збиток. Структура повного збитку

У термінах теорії ризику прийнято проводити аналіз подій, імовірність яких дорівнює 1 (наприклад, забруднення навколишнього середовища). У такому разі величина ризику кількісно дорівнює величині збитку.

Збиток – це фактичні або можливі економічні й соціальні втрати (погіршення здоров'я людини, тобто її хвороба або смерть; порушення процесу нормальної господарської діяльності; втрата того чи іншого виду майна тощо) і (або) погіршення якості навколишнього природного середовища внаслідок аварії [3].

Збитки від аварії – це втрати (збитки) у виробничій і невиробничій сферах життєдіяльності людини, шкода довкіллю, заподіяні в результаті аварії на об'єкті підвищеної небезпеки й обчислювальні у грошовому еквіваленті [3].

Оскільки збиток є випадковою величиною, то за такого визначення конкретний рівень ризику залежить від того, що розуміють під прогнозованим збитком, тобто під оцінкою цієї випадкової величини. Інакше кажучи, оцінка рівня ризику залежить від надійності прогнозу, тобто від імовірності того, що збиток буде меншим за прогнозовану величину. Якщо надійність прогнозу невисока, то заходів, передбачених програмою зниження ризику, виявиться недостатньо, що призведе до зростання збитків.

Під час розгляду економічних, соціальних та екологічних аспектів тяжкої аварії чи катастрофи доцільно оперувати поняттями прямого, непрямого (опосередкованого) і повного збитку [22] (рис. 2.10).

Рис. 2.10. Структура формування повного збитку

Під прямим збитком у результаті аварії або НС розуміють втрати і збитки в усіх структурах економіки, що потрапили в зону її впливу. Прямі збитки складаються з: невідновних втрат основних фондів; оцінених природних ресурсів і збитків, зумовлених цими втратами; витрат, пов'язаних з обмеженням розвитку НС та ліквідацією її наслідків.

До непрямих (опосередкованих) збитків від аварії належать втрати, збитки і додаткові витрати, завдані (або які можуть бути завдані) об'єктам народного господарства, що не потрапили в зону прямого впливу, і спричинені насамперед порушеннями і змінами у сформованій структурі господарських зв'язків, інфраструктурі. Непрямим збитком можна також вважати і негативні соціальні ефекти, наприклад падіння продуктивності праці робітників, які залишилися невідселеними, через їх пригнічений психічний стан. Прямий і непрямий (опосередкований) збиток у сукупності створюють повний збиток.