< Попер   ЗМІСТ   Наст >

РОЗУМОВЕ ВИХОВАННЯ

Яке місце займає розумове виховання у системі всебічного гармонійного розвитку особистості?

Людина належить до виду homo sapiens. їй властиво активно пізнавати довкілля, оволодівати інтелектуальним досвідом попередніх поколінь, систематизувати його і на цій основі підніматися по сходинках соціального прогресу. Розумова діяльність е провідною в житті людини. Це найважливіша передумова соціального становлення особистості та її морально-духовного збагачення.

Розумове виховання спрямоване на розв'язання низки завдань:

  • 1) оволодіння системою знань про наукові засади розвитку природи й суспільства;
  • 2) розвиток потенційних інтелектуальних сил особистості;
  • 3) формування культури розумової праці.

При вирішенні цих завдань треба виходити з постулату, що основним багатством окремої людини і людської спільноти взагалі є інтелектуальне багатство. Якраз цим критерієм визначається престижність тої чи тої держави у світовому співтоваристві. Тому провідне завдання розумового виховання — це створення оптимальних умов для розумового розвитку особистості, максимальне використання потенцій людини для зростання ЇЇ інтелектуальних сил.

Інтелект (від лат. іntellektus — пізнання, розуміння, розум) — це суб'єктивна здатність живих істот здійснювати доцільно орієнтовану діяльність, що дає змогу особистості забезпечувати активну діяльність у природному й соціальному середовищі.

У системі розумового розвитку людини важливе місце займає мислення.

Мислення — це процес опосередкованого відображення об'єктивної дійсності в зіставленнях, взаємозв'язках її структурних компонентів. Школа має закласти основи для формування різних видів мислення: діалектичного, логічного, абстрактного, узагальненого, категоріального, теоретичного, індуктивного, дедуктивного, алгоритмічного, репродуктивного, продуктивного, системного.

Розумове виховання передбачає оволодіння людиною низкою важливих розумових операцій: аналізом, синтезом, порівнянням, систематизацією.

Важливе завдання — формування інтелектуальних умінь, до яких відносять загальні вміння (читати, слухати, усно висловлювати свої думки, писати, працювати з книгою, іншими джерелами інформації) та спеціальні вміння (читати ноти, карти, схеми, слухати музичні твори, користуватися довідковою літературою). Усі ці вміння виступають основною передумовою становлення культури розумової праці.

Якими шляхами й засобами розв'язуються завдання розумового виховання?

Процес розумового виховання людини супроводжує її впродовж усього життя. Можна виділити такі шляхи (напрями) розумового виховання:

  • 1) стихійне сприйняття явищ і процесів навколишньої природної та соціальної дійсності людиною з раннього віку;
  • 2) навчання в загальноосвітніх навчально-виховних закладах, де відбувається оволодіння основами наук;
  • 3) навчання у професійних навчальних закладах;
  • 4) користування джерелами засобів масової інформації (книги, газети, журнали, радіо, телебачення);
  • 5) участь людини у продуктивній праці;
  • 6) залучення учнів до позакласної та позашкільної виховної роботи;
  • 7) організація досвіду поведінки особистості в соціальній діяльності;
  • 8) включення людини до системи самоосвіти.

Засоби розумового виховання — це широкий спектр предметів, які використовують у системі пізнавальної діяльності людини: книги, комп'ютерна техніка, лабораторне обладнання, письмове приладдя та ін.

У системі розумового виховання широко застосовують різноманітні методи пізнавальної діяльності людини. У виборі методів треба виходити з головного завдання — забезпечення інтелектуального розвитку вихованців. Тому варто надавати перевагу тим методам, які сприяють включенню особистості до активної самостійної пізнавальної діяльності.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >