Які педагогічні умови сприяють ефективності спілкування?

Видалять такі загальні умови, що сприяють ефективності педагогічного спілкування (рис. 58).

Умови, що сприяють ефективності педагогічного спілкування

Рис. 58. Умови, що сприяють ефективності педагогічного спілкування

Для забезпечення у процесі педагогічного спілкування оптимального психологічного контакту особистість учителя-вихователя повинна мати в собі велику кількість "вільних валентностей", тобто здатність "приворожувати" значну кількість дитячих сердець. Наявність такої здатності залежить передусім від гуманістичної спрямованості педагога, його любові до дітей.

У процесі спілкування потрібно дотримуватися внутрішньої психологічної схеми протікання цього процесу; посилаю думку; стежу за сприйняттям її партнером (цікавлюсь його оцінкою); сприймаю зворотну думку партнера; оцінюю її; посилаю у відповідь нову думку.

Яких правил треба дотримуватись у процесі педагогічного спілкування?

У процесі розвитку людства слово дало можливість конкретній особистості спілкуватися з собі подібними. Тому люди акумулювали в соціальному досвіді певні правила спілкування. Педагогу доцільно дотримуватися таких правил педагогічного спілкування, що дасть змогу уникнути багатьох помилок:

1. Пам'ятайте: успіх педагогічної діяльності насамперед залежить від культури спілкування.
2. Моделюйте спілкування не "від себе", а від вихованців, від їх потреб та інтересів.
3. Орієнтуйте своє педагогічне мовлення на конкретного учня, а не на абстрактну групу.
4. Використовуйте різні види спілкування.
5. Вступайте у спілкування з вихованцями, організовуйте його не "по вертикалі", зверху вниз, а на взаємних інтересах.

в. Постійно враховуйте психологічний стан окремих вихованців і колективу в цілому.

7. Вчіться дивитися на себе ніби збоку, постійно аналізуйте свої вчинки та дії.
8. Умійте слухати дітей, зважайте на їхню думку.
9. Організовуючи спілкування, намагайтесь зрозуміти настрій вихованців і на цій основі моделюйте спілкування з ними.
10. Спілкування має приводити не до конфліктів, а попереджувати їх.
11. Не принижуйте людську гідність вихованців.
12. Спілкування має бути систематичним. Не залишайте "незручних" для вас вихованців поза увагою.
13. Ініціативу спілкування з учнями тримайте у власних руках.
14. У процесі спілкування враховуйте стать вихованців.
15. Уникайте штампів у спілкуванні, постійно шукайте нові форми, засоби, методи та прийоми.
16. Долайте негативні установки стосовно конкретного учня.
17. У процесі спілкування уникайте абстрактної критики вихованця, оскільки це породжує опір у ставленні до вихователя.
18. Якомога частіше посміхайтесь до вихованців: це породжує позитивні емоції, спонукає до продуктивного спілкування.
19. Прагніть, щоб у процесі вашого спілкування з дітьми часті* ше було чути схвалення, заохочення.
20. Відкрито виявляйте в дитячому колективі своє ставлення до вихованців.
21. Постійно розвивайте свою комунікативну пам'ять, тримайте в голові педагогічні ситуації, їх хід.
22. Якщо назріває потреба в індивідуальній бесіді з вихованцями, завчасно розробіть план і хід бесіди.
23. У процесі спілкування в центрі уваги має бути особистість вихованця, його гідність.
24. Враховуйте соціально-психологічне зростання вихованців за період їх навчання у школі.
25. Систематично аналізуйте процес спілкування.
26. Технологія і тактика спілкування мають бути спрямовані на упередження психологічних бар'єрів між вихователем і вихованцем.
27. Враховуйте у процесі спілкування індивідуальні особливості прояву темпераменту, характеру.
28. Особливо уважно продумуйте хід і особливості спілкування з важковиховуваними учнями.
29. У процесі спілкування з учнями не зловживайте владою, яка належить вам як учителеві.
30. Постійно удосконалюйте інструмент спілкування — власне мовлення.