Вибір джерела водопостачання.

Вода на рибоводне підприємство може поступати з поверхневих і підземних джерел. Рибоводним вимогам відповідає середня по жорсткості вода - 100-150 мг/л. При виборі джерела водопостачання слід враховувати температурний режим і газовий склад води, їх добові і сезонні зміни відповідно до умов вирощування тих або інших риб. Також важливо вибирати джерела водопостачання, що вимагають мінімальної корекції температури і газового складу. Джерела водопостачання можуть бути поверхневі і підземні. Для підземних вод характерна постійна температура, зазвичай вони вільні від забруднень, але можуть нести токсичні речовини, наприклад метан або сірководень. Склад води визначається ґрунтами. Вапнякові води характерні жорсткістю, великою кількістю кальцію, що осідає на стінках трубопроводів. Води гранітних ґрунтів м'якші, але часто містять багато вільної вуглекислоти. У джерелах неглибокого залягання температура води близька до середньорічної температури повітря для даного району. При глибині більше 15 м температура води зростає приблизно на 1⁰С кожні 32 м.

Існують такі види підземних джерел:

а) джерела - володіють всіма перевагами, властивим ґрунтовим джерелам і дають воду високої якості з відносно постійною температурою, але кількість розчиненого кисню в них і дебіт невисокий;
б) ґрунтові води - містять мало кисню, для подачі необхідні насоси, для отримання необхідно розкривати ґрунт в місцях концентрації недалеко від поверхні, дебіт невисокий;
в) свердловини - діляться на напірні (артезіанські) і колодязі, для отримання необхідні насоси, містять зазвичай мало кисню і можуть містити сірководень (тому необхідно передбачати пристрої для поліпшення газового складу води), дебіт колодязя зазвичай невисокий, температура води низька.
г) поверхневі джерела (водосховища, річки, озера, струмки і т. п.) зазвичай мають збалансований сольовий склад, але часто насичені сторонніми забруднюючими речовинами: добривами, що змиваються з полів, хімікатами, промисловими і комунальними стоками, тому часто потребує очищення і фільтрації. Поверхневі джерела відрізняються добовими і сезонними коливаннями температури. Дебіт води зазвичай необмежений.

Найпривабливішим джерелом водопостачання є відпрацьована вода теплових і атомних станцій, що має температуру 10-12⁰С. Така вода придатна для будь-якого виду культивованих видів риб і може використовуватися цілий рік.

Водообмін при вирощуванні риб в індустріальних умовах може бути пасивним або створюватися примусово. Наприклад, в добре проникних садках з делі водообмін здійснюється пасивно, за рахунок руху риб, хвилювання води, вітрових течій, водообміну у водоймищі і інших чинників. Якщо стінки садків слабо проникні для води, наприклад виготовлені з капронових сит, водообмін відбувається лише в чистих садках без обростань. У замулених садках необхідний примусовий водообмін, який може здійснюватися, зокрема, за рахунок застосування ерліфтних установок. У басейнах водообмін створюється примусово. Економічно вигіднішими є рибоводні ємкості з пасивним водообмінном.

Невеликі швидкості течії води сприятливі для вирощування в садках різних видів риб. Оптимальною вважається швидкість течії 0,2-0,5 м/с, при якій щільність посадки риби може досягати 100-200 кг/м³. Нижча швидкість течії уповільнює процес видалення продуктів життєдіяльності риб і надходження достатньої кількості кисню з водою. При вищій швидкості течії води збільшуються витрати риб на обмін і сповільнюється темп їх росту.

У басейнових і садкових господарствах залежно від водообміну обчислюють щільність посадки риб.

Забруднення садків.

Комбікорми, що вносяться, є основним джерелом забруднення рибоводних ємкостей. Вода в садках навіть з хорошим водообмінном містить більше органічних речовин, ніж в довколишніх ділянках водоймища. При тривалій експлуатації, особливо в жарку пору року, садки піддаються замулюванню. На дні садків при цьому іноді утворюється осад, багатий органічною речовиною. Крім того, появу на стінках садків біологічних обростань затруднює водообмін, приводить до погіршення самоочищення садків.