Методичні підходи до аналізу та оцінювання зовнішнього середовища підприємств

Світовою наукою запропоновано здійснювати аналіз й оцінку зовнішнього середовища за допомогою PEST (ЗТЕР)-аналізу, яким передбачається системний стратегічний аналіз таких його основних факторів, як політичних (Р – political), економічних (Е–economic), соціальних (S–social) і технологічних (Т– technological).

Існують також пропозиції щодо доцільності здійснення поглибленого аналізу зовнішнього середовища (за необхідності) шляхом розширення кола досліджуваних факторів. Якщо, скажімо, для аналізу береться і правовий фактор (L – Legal), то абревіатура набуває вигляду: SLEPT-аналіз, якщо ж добавляється і фактор навколишнього середовища (Е – environmental) – то отримуємо абревіатуру PESTLE. У разі потреби охоплення соціально-демографічного, технологічного, економічного, природного (навколишнього середовища), політичного, правового та етнічного факторів, тоді здійснюється STEEPLE- аналіз.

Загальний підхід до здійснення PEST-аналізу передбачає виокремлення з кожної із чотирьох (п'яти і т. д.) груп факторів найбільш важливих з точки зору створення умов для діяльності підприємства. Кожний із таких часткових факторів оцінюється відповідним чином: за напрямом дії на підприємство (позитивний вплив "+", негативний "-"), а також за силою їх впливу. Тоді оцінка здійснюється в балах, рангах тощо.

Результати такого аналізу оформлюються в спеціальну таблицю-матрицю (табл. 4.1), підметом якої є фактори макросередовища, а присудком – сила їх впливу чи напрям впливу (позитивний, негативний). Якщо вибраний лише

останній спосіб оцінки, то далі за кожною групою факторів підраховують кількість позитивних і негативних оцінок. Більша кількість, скажімо, позитивних оцінок в цілому свідчитиме про позитивний вплив певної групи факторів на діяльність підприємств, а домінування від'ємних оцінок – про їх негативний вплив.

Таблиця 4.1

ОРІЄНТОВНИЙ PEST-АНАЛІЗ ЧОТИРЬОХ ГРУП ФАКТОРІВ МАКРОСЕРЕДОВИЩА ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

Але оскільки кожний із часткових факторів може мати не лише протилежний вплив (позитивний чи негативний), а й відрізнятися ступенем такого впливу, то бажано експертним шляхом кількісно визначити його, наприклад, у балах, і в кінцевому підсумку одержати сумарні оцінки за напрямами впливу з можливим наступним визначенням єдиної алгебраїчної суми оцінок.

Причому кількісну оцінку факторів доцільно здійснювати як з позицій важливості того чи іншого фактора для галузі, так і з позиції ступеня впливу таких факторів на підприємство. Ці оцінки можуть збігатись або відрізнятися, причому істотно, залежно від характеру впливу фактора.

Наведемо кілька прикладів. Так, рівень інфляції є важливим для галузі і для підприємства. Якщо інфляція висока, то вона оцінюється і для підприємства, і для галузі знаком "-".

Проте залежно від величини інфляції експертами може бути здійснена така, наприклад, кількісна оцінка цього економічного параметра: за рівня інфляції більше 15 % оцінний бал становитиме 3, 10 – 15 % (- 2), 5 – 10 % (- 1). Інфляція до 5 % вже оцінюється знаком "+", а саме: до 2 % (+ 3), 2 – 3,5 % (+ 2), 3,5 – 5 % (+ 1).

Стабільність уряду у 2012 р. в цілому оцінюється як позитивне явище (+), проте недостатній професіоналізм окремих урядовців, зокрема, ключових міністрів, прем'єр-міністра та віце-прем'єрів, може вплинути на оцінку ступеня дії цього фактора.

Наприклад, недостатній професіоналізм колишнього міністра економіки (відсутність базової освіти, досвіду роботи з економічних питань) давало підстави оцінити вплив цього фактора на економіку галузі не за максимальною оцінкою + 3, а, скажімо, з оцінкою + 2. На економіку окремого підприємства цей вплив менший і може бути оцінений, наприклад, у + 1 бал.

Безумовно, довіра до президента впливає на розвиток економіки держави в цілому і окремих галузей зокрема, але меншою мірою на економіку окремих підприємств. Якщо рівень довіри до президента низький, скажімо, довіряє менше 25 % населення, то напрям оцінки буде від'ємний, а оцінна шкала для галузі може коливатися від – 3 до – 1 залежно від відсотка довіри. Для підприємств оцінний бал може становити -1.1 навпаки, зі зростанням довіри до президента, як це мало місце у 2014 р., оцінна шкала набуває позитивного значення.

Податкове навантаження (законодавство) на сільськогосподарських товаровиробників у 2014 р. було сприятливим як для галузі в цілому, так і для окремих суб'єктів господарювання, тому в обох випадках цей фактор може бути оцінений за максимальною оцінкою + 3.

Підготовка масових професій і забезпеченість кваліфікованими кадрами підприємств агропромислового комплексу, особливо аграрних, загалом оцінюється негативно (знак "-").

Зараз аграрні підприємства часто стикаються з проблемою відсутності кваліфікованих працівників, які могли б раціонально експлуатувати сучасну складну сільськогосподарську техніку (потужні трактори, комбайни, доїльні установки тощо). Тому для окремих підприємств є підстави цей фактор оцінювати за максимально від'ємною оцінкою – 3). Для галузі в цілому, у зв'язку з можливостями направляти, наприклад, зернові комбайни з південних районів, де завершене збирання зернових, у північні райони разом з частиною кваліфікованих комбайнерів, від'ємна оцінка може бути зменшена.

Застосування нематеріальних активів на підприємствах агропромислового комплексу в цілому оцінюється знаком "-". Особливо це стосується безпосередньо аграрних підприємств, в абсолютній більшості яких такі активи відсутні взагалі. Іншими словами, і для галузі, і для підприємства, де не використовують об'єкти інтелектуальної власності, оцінний бал буде однаковий -3.

Аналогічний підхід може бути використаний і для оцінки решти факторів зовнішнього середовища. Безумовно, за такої оцінки може мати місце певний суб'єктивізм, оскільки експерти, крім неоднакових професійних знань, можуть мати й різне бачення розвитку політичних подій у країні та його наслідки.

Проте це не применшує значення PEST-аналізу, оскільки він є важливим інструментом для розуміння ринку і становища в ньому підприємства, аналізу ризиків і розробки важелів управління ними. І що важливо, вищий менеджмент при здійсненні PEST-аналізу починає глибше розуміти суть процесів, що відбуваються в зовнішньому середовищі, в нього виробляються навички врахування впливу його неконтрольованих сил і завдяки цьому чітко і обґрунтовано управляти внутрішнім середовищем підприємства. Скажімо, очікування приходу до влади опозиційних політичних сил може привнести з собою і зміни щодо ведення бізнесу. Врахування цього фактора дасть змогу знизити економічну невизначеність діяльності підприємства.

Що ж стосується наведеного прикладу, то в 2012 р. і в другій половині 2014 р. за критерієм напряму дії окремих факторів у політичному, економічному, соціальному та технологічному середовищі переважають від'ємні оцінки. Це в цілому свідчить про малосприятливе зовнішнє середовище для підприємств агропромислового комплексу.