Тканини

Клітини та їх похідні утворюють тканини. Тканина (textus, histos) – це сформована система клітин і позаклітинної речовини, об'єднаних спільністю походження, будови і функції. В організмі людини виділяють 4 типи тканин: епітеліальну, сполучну, м'язову і нервову. Кожна тканина розвивається з відповідного зародкового листка. Епітеліальна тканина походить з енто-, екто- і мезодерми. Сполучна і м'язова тканини утворюються з мезодерми (крім м'язів райдужки і міоепітеліоцитів, що походять з ектодерми). Нервова тканина розвивається з ектодерми.

Епітеліальна тканина

Епітеліальна тканина (textus epithelialis) покриває поверхні тіла і вистилає слизові оболонки, відокремлюючи організм від зовнішнього середовища (покривний епітелій), а також утворює залози (залозистий епітелій).

Крім того, виділяють сенсорний епітелій, клітини якого сприймають специфічні подразнення в органах слуху, рівноваги і смаку. Деякі автори називають нейросенсорним епітелієм змінені нервові клітини, що сприймають світлові і нюхові подразення.

Морфологічна класифікація епітелію. У залежності від положення щодо базальної мембрани, покривний епітелій поділяють на простий (одношаровий) і багатошаровий (рис. 11). Усі клітини простого (одношарового) епітелію розташовані на базальній мембрані і утворюють один клітинний шар. У багатошаровому епітелії клітини утворюють кілька шарів, і лише клітини нижнього (глибокого) шару лежать на базальній мембрані. Простий (одношаровий) епітелій у свою чергу поділяється на однорядний, або ізоморфний (плоский, кубічний, циліндричний, призматичний) і псевдобагатошаровий (багаторядний). В однорядному епітелії ядра всіх клітин епітеліального шару розташовані на одному рівні і всі клітини мають однакову висоту. У багаторядному епітелії ядра клітин розташовані на різних рівнях. У залежності від форми клітин і їхньої здатності до зроговіння розрізняють багатошаровий плоский незроговілий епітелій і багатошаровий плоский зроговілий епітелій.

Рис. 11. Будова епітеліальної тканини

Епітеліоцити мають різноманітну форму і розміри. У залежності від форми клітин розрізняють такі види епітеліоцитів: плоский, кубічний, циліндричний (стовпчастий), призматичний. Останні можуть бути каймистими, миготливими і залозистими (секреторними). Крім того, ще є пігментні епітеліоцити.

Будова клітин різних видів епітелію різна. Однак усі вони мають загальні структурні ознаки. Епітеліоцити полярні – їх апікальна частина відрізняється від базальної. Вони утворюють шар, що розташовується на базальній мембрані і позбавлений кровоносних судин, за винятком атипового епітелію. Епітеліоцити мають всі описані вище органели загального призначення, їх розвиток залежить від функції клітини. Так, клітини, що синтезують білок, багаті елементами гранулярної ендоплазматичної сітки; клітини, що продукують стероїди, – елементами агранулярної ендоплазматичної сітки. У цих клітинах добре розвинений комплекс Гольджі. Всмоктувальні клітини мають безліч мікроворсинок, а епітеліоцити, що вкривають слизову оболонку дихальних шляхів, – війки.

Епітелій виконує численні функції. Це в першу чергу бар'єрна і захисна функції, які здійснюють усі види епітелію, а також зовнішній обмін: всмоктування (одношаровий епітелій тонкої кишки, мезотелій очеревини і плеври, епітелій канальців нефрона тощо), секреція (клітин амніотичного епітелію, епітелію судинної смужки завиткового лабіринту, великі гранулярні альвеолоцити), екскреція (епітелій канальців нефрона), газообмін (дихальні альвеолоцити), моторна (здійснюється за допомогою війок і джгутиків).

Морфофункціональна характеристика видів епітелію наведена нижче.