< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Варіанти й аномалії жувальних м'язів

Жувальний м'яз часто має розділені поверхневу і глибоку частини. Трапляються окремі пучки, що направляються до скроневого чи щічного м'язів. Іноді глибока частина жувального м'яза зростається зі скроневим чи щічним м'язом.

Скроневий м'яз може мати загальні з жувальним м'язом пучки, а також м'язові пучки, що відходять до бічного крилоподібного м'яза. Місця початку і прикріплення м'яза є мінливими, іноді м'яз починається за межами скроневої ямки, а зона прикріплення доходить до рівня комірки третього верхнього великого кутнього зуба.

Присередній крилоподібний м'яз може мати додаткові пучки, що йдуть до м'яза-підіймача піднебінної завіски.

Бічний крилоподібний м'яз: іноді його дві головки мають загальний початок, навіть два окремі м'язи, або верхня головка зростається зі скроневим м'язом.

Топографія фасцій і клітковинних просторів голови

Щільна шкіра лобової, тім'яної та потиличної ділянки голови покрита волоссям, у ній розташовані численні потові і сальні залози. Шкіра міцно з'єднана вертикально орієнтованими сподучноткаїшнними пучками з апоневротичним шоломом. Завдяки цьому підшкірна клітковина розділена на безліч комірок, заповнених жировою тканиною, у якій проходять внутрішньошкірні артерії та вени. Кровоносні судини зрощені із сполучнотканинними пучками. Тому навіть при невеликих пораненнях шкіри волосистої частини голови кровоносні судини не спадаються, і це призводить до рясних кровотеч. З окістям апоневротичний шолом зрощений неміцно, тому шкіра разом із апоневротичним шоломом досить рухлива.

У бічних відділах голови апоневротичний шолом стоншується і продовжується у скроневу фасцію. Між апоневротичним шоломом надчерепного м'яза і окістям розташована підапоневротична клітковина товщиною 2-3 мм, що обмежована місцями початку і прикріплення частин цього м'яза. Під окістям кісток склепіння черепа міститься тонкий шар пухкої клітковини товщиною 0,5-1 мм, що розділений лініями швів. По лініях швів окістя зростається з кістками склепіння черепа.

Шкіра обличчя тонка, містить численні сальні і потові залози. Незначний шар підшкірної клітковини покриває все обличчя, окрім спинки носа. Поверхнева фасція в ділянці голови відсутня, бо м'язи лиця вплітаються в шкіру. Але кожен м'яз лиця покритий власною тонкою фасцією і має виражену підшкірну жирову клітковину. На щічному м'язі у дітей утворюється жирове тіло щоки (carpus adiposum buccae), що додає специфічну округлість дитячим обличчям. Жирове тіло щоки прилягає до переднього краю жувального м'яза і розміщене в щільній сполучнотканинній капсулі, що зрощена з фасцією скроневого м'яза. Жирове тіло щоки має скроневий, очноямковий і крило-піднебінний відростки, які можуть служити шляхами поширення запальних процесів з бічної ділянки обличчя в очну ямку й у порожнину черепа. Скроневий відросток жирового тіла щоки проникає догори і вперед, аж під фасцію скроневого м'яза, нижня частина відростка заходить у передньобокові відділи обличчя аж під виличну ділянку. Від жирового тіла щоки в підскроневу ямку, аж до нижньої очноямкової щілини, відходить очноямковий відросток, а крило- піднебінний відросток жирового тіла щоки проникає в крило-піднебінну ямку. Крило-піднебіниий відросток іноді через нижньоприсередню частину верхньої очноямкової щілини заходить у порожнину черепа, де прилягає до стінки передньої міжпечеристої пазухи твердої оболоии головного мозку.

У ділянці голови є наступні фасції.

Скронева фасція (fascia temporalis) покриває зовні скроневий м'яз, починається від верхньої скроневої лінії і апоневротичного шолома. На 3-4 см вище виличної дуги скронева фасція розділяється на поверхневу пластинку (lamina superficialis), що прикріплюється до бічного краю виличної дуги, і глибоку пластинку (lamina profunda), яка прикріплюється до присереднього краю виличної дуги. Між цими пластинками розміщена жирова клітковина, у якій проходять поверхневі скроневі кровоносні судини, зокрема, розміщено венозне сплетення, лобові і виличні гілки вушно-скроневого і лицевого нервів.

Ця жирова міжфасціальна клітковина продовжується вниз і вперед за межі скроневої ділянки. Разом з передньою частиною поверхневої пластинки скроневої фасції клітковина переходить на зовнішньопе- редню поверхню виличної кістки і на виличні м'язи.

Між скроневою фасцією і скроневим м'язом також є прошарок клітковини, що продовжується вниз під виличну дугу у вузьку щілину між скроневим і жувальним м'язами, а потім переходить у клітковину між жувальним м'язом і бічною поверхнею гілки нижньої щелепи. У цьому просторі проходять жувальні артерія, вена і нерв до жувального м'яза.

У проміжку між переднім краєм скроневого м'яза (під фасцією скроневого м'яза) і зовнішньою стінкою очної ямки є жирова клітковина, що сполучається з жировим тілом щоки.

Щічно-глоткова фасція (fascia buccopharyngea) зовні покриває щічний м'яз і переходить в адвентицію бічної стінки глотки. Ця фасція на ділянці між крилоподібним гачком клиноподібної кістки вгорі і нижньою щелепою донизу ущільнюється і утворює крило-нижньощелепний шов. З боку порожнини рота щічний м'яз покритий слизовою оболонкою.

Жувальна фасція (fascia masseterica) покриває однойменний м'яз і міцно зростається з ним; угорі фасція прикріплюється до бічної поверхні виличної кістки і виличної дуги, а також до країв гілки нижньої шелепи. Попереду жувальна фасція зростається зі щічно-глотковою фасцією, а позаду – з капсулою привушної слинної залози. По бічній поверхні жувального м'яза, що вкритий фасцією, проходить в задньопередньому напрямку протока привушної слинної залози, устя якої відкривається на слизовій оболонці присілка рота на рівні другого верхнього кутнього зуба.

Привушна фасція (fascia parotidea) є продовженням жувальної фасції. Біля переднього краю привушної залози ця фасція розщеплюється на поверхневу і глибоку пластинки, які обгортають залозу ззовні і зсередини, утворюючи для неї щільну волокнисту капсулу. Від капсули в товщу залози відходять численні перетинки, що поділяють залозу на частки. Позаду залози поверхнева і глибока пластинки зростаються, привушна фасція прикріплюється до хряща вушної раковини та соскоподібного відростка скроневої кістки і переходить у фасцію шиї. Стовщена глибока пластинка привушної фасції, що вкриває глотковий відросток привушної залози, має щілини, через які запальний процес може проникати в навкологлотковий та заглотковий простори.

У скроневій ділянці між скроневим м'язом і окістям, в ділянці скроневої ямки міститься глибокий клітковинний простір, який сполучається з підскроневою ямкою. У цю клітковину проходять глибокі скроневі кровоносні судини з підскроневої ямки.

Ділянку підскроневої ямки розглядають як глибоку ділянку обличчя, де біля нижньої частини скроневого і крилоподібних м'язів містяться жирова клітковина, у якій проходять судини і нерви. У підскроневій ділянці виділяють скронево-крилоподібний і міжкрилоподібний клітковинні простори, що сполучаються між собою. Скронево-крилоподібний клітковинний простір, у якому міститься верхньощелепна артерія і венозне крилоподібне сплетення, розташований між скроневим і бічним крилоподібним м'язами. Частина вен цього венозного сплетення проходить у товщі фасції бічного крилоподібного м'яза. Міжкрилоподібний клітковинний простір розташований між присереднім і бічним крилоподібними м'язами, що покриті власними фасціями. Там, де ці м'язи зближуються, їхні фасції утворюють одну пластинку, яка називається міжкрилоподібною фасцією. У міжкрило- подібному просторі проходять нижньощелепний нерв та його гілки, нижній комірковий, вушно-скроневий, щічний і язиковий нерви, а також кровоносні судини.

Глибше усередині від глибокої ділянки обличчя розміщений навкологлотковий простір (spatium peripharyngeum), заповнений клітковиною. Він обмежований ззовні покритим фасцією присереднім крилоподібним м'язом, а зсередини – бічною стінкою глотки, позаду – покритий передхребтовою пластинкою шийної фасції, м'язами і поперечними відростками верхніх шийних хребців. М'язи, що починаються від шилоподібного відростка (шило- глотковий, шило-язиковий, шило-під'язиковий) і покриті власними фасціями, розділяють навколо- глотковий простір на передню і задню частини. Цей м'язово-фасціальний пучок, що бере початок від шилоподібного відростка скроневої кістки і з'єднується зі щічно-глотковою фасцією, у науковій літературі називається “шилодіафрагмою”. У задній частині навкологлоткового простору проходять внутрішня сонна артерія, внутрішня яремна вена і чотири черепних нерви (IX – язико-глотковий, X – блукаючий, XI – додатковий, XII – під'язиковий), а також розташовані біля внутрішньої яремної вени лімфатичні вузли. У передній частині навкологлоткового простору міститься жирова клітковина і дрібні кровоносні судини.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >