Розділ І. Основні поняття культури мовлення

  • 1.1 Культура мовлення як педагогічна необхідність.
  • 1.2 Поняття "мова". Функції мови.
  • 1.3 Поняття державної, національної та літературної мови.
  • 1.4 Мовна норма. Типи норм.
  • 1.5 Мова і мовлення. Мова і мислення. Мовленнєве спілкування.
  • 1.6 Поняття "культура мови" і "культурамовлення".
  • 1.7 Стилі мови.
  • 1.8 Правила оформлення списку літературних джерел та бібліографічного опису.
  • 1.9 Комунікативні якості мовлення. Зв'язок якостей мовлення із стилями мови.
  • 1.10 Культура мовлення і мовленнєві помилки.
  • 1.11 Зв'язок "Риторики, культури та техніки мовлення" з іншими навчальними дисциплінами.

Культура мовлення як педагогічна необхідність

Культура мовлення визначається різними авторами по-різному, оскільки це поняття трактується багатьма первісними і суміжними науковими дисциплінами. Передусім культура мовлення звертається до системи мови, а також до взаємовідношень "мова – людина", до їх нормальної побудови.

Над питаннями культури мовлення і риторики працювали такі українські вчені (педагоги, лінгвісти та методисти), як Н.Д. Бабич, М. А. Жовтобрюх, МЛ. Вашуленко, О. М. Бєляєв, Д. І. Ганич, С.Я. Єрмоленко, А. Й.Капська, А. П. Коваль, Л.І. Мацько, О. М. Мацько, Г. А. Олійник, МЛ. Пентилюк, Μ. М. Пилинський, Г. М. Сагач, І. О. Синиця, Є. Д. Чак, С. В. Шевчук та ін. Серед російських науковців можна назвати Б.Н. Головіна, В. Г. Костомарова, О. О. Мурашова, С. П. Обронського, Л.І. Скворцова, В. І. Чернишова, Л. В. Щербу та ін.

Культура мовлення як складова загальної культури особистості є важливою ознакою інтелігентної людини. Для вчителя, як і для журналіста радіо і телебачення, диктора, актора, – це ще й професійна якість, формування якої починається задовго до вступу в університет і триває впродовж усього життя. Для вдосконалення мовленнєвих навичок навчальним планом з підготовки корекційних педагогів передбачений інтегрований курс "Риторика, культура і техніка мовлення корекційного педагога", метою якого є розширення знань про вимоги до мовлення вчителя, формування вмінь виголошувати промови, у вдосконаленні навичок фонаційного дихання, артикуляції, дикції тощо.

Культура мовлення вчителя не окрема дисципліна, проте вона враховує дані багатьох наук, конкретизуючись на оптимальності комунікативного процесу для мети і завдань викладання-навчання (В. В. Краєвський).

Культура мовлення – це своєрідна геральдика мовленнєвої особистості кожної людини: герб вже не стане гербом, якщо хоч найменша його частинка зміниться. Так само і мова – найважливіша категорія національного менталітету – перестане бути мовою нації в людині, якщо вона мимовільно змінить наголос, звуки, неправильно буде вживати слова. Мова більш, ніж будь-що інше, визначає загальне здоров'я нації. І на першому фланзі захисту і збереження рідної мови повинен бути вчитель. Чим більш принциповим і наполегливим він буде при дотриманні норм літературної мови, тим більше в нас є надії на спасіння нації через збереження і розвиток української літературної мови.

Риторика, культура мовлення корекційного педагога – це дисципліна, не тільки професійно, а й етично та естетично орієнтована: вчителю аморально припускати помилки у власному мовленні, він мовленнєва особистість і комунікативний лідер. Вчитель є взірцем для наслідування дітей, мовленнєвим прикладом для дорослих-батьків. І якщо культура мовлення – принципова характеристика загальної культури людини, то культура мовлення корекційного педагога – це характеристика загальної культури, стану і соціальних перспектив нації, і соціалізації дитини з порушеннями психофізичного розвитку.

Учень та його батьки мають відчувати безумовну перевагу вчителя, його ерудицію і професіоналізм, проте лідеру не вибачають помилок. Педагогічну чи методичну помилку учасники педагогічного процесу можуть і не помітити, проте мовленнєві помилки педагогів, а особливо логопедів, є предметом чисельних анекдотів та висловлювань навіть у кінофільмах. Враховуючи це, вчителю слід зберігати у мовленні такі якості, як чистота, граматична і фонетична правильність, точність, логічність, доступність.