Зв'язок культури мовлення з іншими дисциплінами

Культура мовлення як наука пов'язана з багатьма лінгвістичними і суміжними дисциплінами. Вона належить до сфери прагматики мови (вивчає функціонування мовних знаків), пов'язана з такими дисциплінами, як фонетика, лексикологія і фразеологія, морфологія і синтаксис, стилістика, лексикографія, термінознавство, соціолінгвістика, історія літературної мови, сучасна українська літературна мова, літературознавство, педагогіка, логопедія, логіка, риторика, загальна теорія культури.

Мовознавство, наприклад, озброює знанням законів, за якими формується й розвивається людське мовлення. Літературознавство відкриває ораторові закони творення художнього образу словесними засобами.

Філософія вводить у світ інтелектуально-духовного пошуку людства, а окремі філософські дисципліни знайомлять з цінностями моралі (етика), принципами розуміння і творення прекрасного (естетика), законами мислення (логіка).

Психолінгвістика допомагає зрозуміти, наскільки вибір слова зумовлено емоційно-вольовим станом людини, які саме лексичні засоби варто використовувати в певних психологічних ситуаціях.

Психологія дає змогу ораторові контролювати власний душевний стан та настрій аудиторії; зокрема, когнітивна психологія (від cognitio – знання, пізнання) відкриває можливості осягнення світу через слово.

Фізіологія та анатомія дають знання про мовленнєвий апарат, його можливості та принципи творення мовлення. Вочевидь, що й такі дисципліни, як методика виразного читання, основи режисури й акторської майстерності, допомагають учителеві оволодіти голосом і поставою, жестикуляцією й мімікою, без чого навіть неможлива ораторська діяльність.

Логопедія вивчає мовленнєві порушення та методи їх попередження, виявлення та подолання засобами спеціального навчання і виховання.

А перед тим, як дізнатися як виправляти чиїсь порушення мовлення, спочатку слід виховати своє мовлення. Для того, щоб бути взірцевим носієм мови. На це і спрямована дисципліна "Риторика, культура та техніка мовлення".