Артикуляційна гімнастика для язика

"Подвійні уколи в щоки"

При зімкнутих губах і розімкнутих щелепах робимо різкі та сильні подвійні уколи поперемінно то в ліву, то в праву щоки.

"Жало"

Гострим і довгим язиком, подібно до жала змії, виробляємо подвійні уколи в обрану точку, яка може розташовуватися в будь-якому місці нашої аудиторії (внизу, вгорі, праворуч, ліворуч, ззаду).

"Годинникова стрілка". Ця вправа має два варіанти.

Перший варіант: Губи зімкнуті, щелепи розімкнуті. Виробляємо обертальні рухи язиком за зімкнутими губами. Язик погладжує верхні і нижні ясна. Напрямок язика змінюємо.

Другий варіант: Повторюємо в точності ті ж рухи, з тією лише різницею, що язик виявляється за зубами і гладить по колу тверде піднебіння і під'язикову вуздечку. У цьому варіанті вправи основне навантаження припадає на корінь язика.

"Чаша"

Вправа, як і попередні, виконується в двох варіантах.

Перший варіант: Сильно відкрити рот, широкий язик вийняти з рота, підняти його догори, потримати в такому положенні і прибрати в широко відкритий рот. Тільки після того як кінчик язика торкнеться верхнього піднебіння, закрити рот.

Другий варіант: Виконати ту ж вправу, не відкриваючи при цьому рота. Навантаження знову ж припадає на корінь язика.

"Конячка"

Ця вправа має два варіанти. Обидва варіанти ще можна назвати "цоканням", оскільки по ходу виконання видається характерний звук, який імітує кінський цокіт.

У першому варіанті язик приклеюється до альвеол і потім відклеюється від них.

У другому – напруженим кінчиком язика відтворюється рух від верхніх зубів до альвеол, далі по твердому піднебінню і, загинаючись всередину, погладжуючи тверде піднебіння. В кінці цього руху так само лунає характерний звук.

О. В. Ласкава пропонує представлену гімнастику артикуляції перетворити на захоплюючу гру шляхом відтворення рухів у певному задуманому ритмі і називає цей прийом "Джаз".

Після активної артикуляційної гімнастики доцільно перейти до вправ, спрямованих на виправлення дикційних недоліків.

На момент, коли м'язи артикуляційного апарату добре розігріті, доцільно перейти до виправлення дикційних недоліків. Важливо навчитися правильно відтворювати кожний звук, звукосполучення, слово, речення, текст, скоромовки на спеціально підібраному мовленнєвому матеріалі. Серед завдань для самостійної роботи з цією метою пропонується зібрати мовленнєвий матеріал для розвитку звукової культури мовлення на певний звук.

2. Вправи для правильного відпрацювання артикуляційного укладу кожного голосного і приголосного звуку, складів, фраз у цілому. Приклади зазначених вправ подані у додатках.

Усі проаналізовані елементи техніки мовлення – голос, дихання, дикція творять важливу професійну якість педагога – володіння усним мовленням. І кожен з елементів, існуючи автономно, не може виконувати своєї повноцінної функції у мовленнєвій діяльності, оскільки їх повноцінна дія може відбуватися тільки у взаємодії. Так, скажімо, володіючи досконало фонаційним (діа- фрагматично-реберним) типом дихання і різними якостями голосу, педагог не зможе мати високий рівень розвитку мовлення при наявності порушень вимови, млявої артикуляції, або недотримання норм орфоепії. Проте наявність найдовершенішої дикції при відсутності голосових якостей також не може зробити досконалим мовлення педагога, тому що його інтонація не відображатиме мети мовлення, настрою, ставлення тощо.

Без володіння технікою мовлення, хоча вона охоплює невелику сферу професійної майстерності, але базову, корекційний педагог не зможе використати повною мірою головний професійний засіб впливу на дитину – мовлення. Для досягнення успіху у професійній діяльності вчитель повинен відмінно володіти усіма елементами техніки мовлення та досконалим мовленнєвим слухом.