Робота над голосом

Для людей голосо-мовленнєвих професій для формування і збереження повноцінного голосу є правильна його постановка. Система функціональних тренувань голосового апарату зміцнює його м'язи, виробляє оптимальний спосіб звуковимови, коригує дихання. Заняття з постановки голосу формують такий спосіб го- лосоутворення, який відповідає можливостям людини і дозволяє виконувати необхідне голосове навантаження при мінімальній втраті м'язової енергії.

І. А. Міхалевська у посібнику з постановки мовленнєвого голосу для осіб мовленнєвих і вокальних професій пропонує проводити роботу з постановки голосу за такими напрямками:

1. Нормалізація м'язового тонусу з використанням вправ для зняття напруги всього корпусу, для релаксації артикуляційною мускулатури губ, язика, щік, щелепи, обличчя.
2. Тренінг для вироблення правильної постави.
3. Корекція фізіологічного і фонаційного дихання з застосуванням статичних і динамічних вправ; формування дихальної опори.
4. Функціональні тренування для поліпшення акустичних властивостей голосу – встановлення мовленнєвого діапазону голосу, розширення можливостей тонового і динамічного діапазонів.

Зазначена система тренувань дозволяє оволодіти навичками правильного і природного голосоутворення; сприяє успішній реалізації комунікативної функції мови.

Головні умови мовленнєвих вправ: не можна тримати голову опущеною або піднятою вгору, підборіддя повинно становити прямий кут із шиєю, неприпустимі м'язові затиски.

Пропонуємо приклади вправ для постановки голосу.

Вправи на розслаблення м'язів:

1. Устаньте прямо, витягніть руки перед собою, зберіть пальці в кулаки, напружте пальці, а також передпліччя й плечі (у вас сильні, міцні руки, ваші м'язи сильно напружені). Через 3-4 секунди розслабтеся: руки вільно падають, роблячи маятникоподібні рухи.
2. Сядьте на стілець: напружте ноги й пальці ніг, сильно впираючись ними в підлогу або стінку. Через 3-4 секунди розслабтеся.
3. Підніміть нагору брови, напружте їх (вираження крайнього подиву), потім розслабтеся, опустите брови.
4. Міцно замружтеся. Потім через 3-4 секунди розслабтеся, повіки можуть бути прикриті.
5. Міцно стисніть щелепи й губи, через 3-4 секунди розслабте їх.
6. Нахиліть голову вперед -і назад, вправо -і вліво: кругові рухи головою вправо і вліво. Всі рухи виконуються при максимально розслабленій шиї, спокійно, повільно.
7. Сила, гучність, леткість, адаптивність, стійкість та інші якості голосу залежать не від фізичних зусиль, які призводять до напруги м'язів гортані та голосові зв'язки, а від правильного дихання і від вміння користуватися резонаторами.

Для правильного звучання голосу врай важливим є активна участь резонаторних порожнин, які підсилюють звучання, знімаючи напругу з голосових зв'язок і надаючи голосу дзвінкість, леткість, благозвучність та інші якості.

Людина користується двома резонаторними системами:

• верхньою надзв'язковою системою. Це черепна коробка, порожнини носа, рота, вони надають голосу леткість.
• нижньою, підзв'язковою системою, яка включає грудну порожнину, і забезпечує темброву забарвленість голосу.

Резонатори перетворюють слабкий і невиразний звук, породжений коливаннями голосових зв'язок, у сильний, об'ємний і красивий голос.

Для "включення" у роботу резонаторів С. Т. Нікольська пропонує використовувати вібраційний масаж (ВМ1 (самомасаж). Він спрямований на активізацію роботи нервових закінчень, розташованих у товщині шкіри. Його дія викликає помірне розширення периферійних кровоносних судин та сприятливо впливає на нервову та інші системи організму. ВМ знімає м'язову і нервову напругу, оскільки напруга утруднює природну координацію органів мовленнєвого процесу, заважає розслабленню фонаційних (звукових) шляхів. Вміння довільно розслабляти м'язи дихального і голосового апарату, керувати мімікою обличчя, рухами тіла дозволяє знімати нервове збудження, заспокоює людину. Самомасаж поєднується з аутогенним тренуванням, як комплекс прийомів психічної саморегуляції людського організму, яке включає:

1) вправи на м'язове розслаблення, тобто релаксацію з наступним вольовим напруженням м'язів;
2) дихальну гімнастику.
3) Пропонується, наприклад, таке завдання: Уявіть собі, що Ви вийшли із темного приміщення на сонячну вулицю. Замружте очі! Міцно замружтесь! (3-4 с.) А тепер розслабте повії, залишаючи їх напіввідкритими! Подібні вправи проводяться із м'язами губів, язика, рук тощо.

Техніка масажу проводиться у положенні стоячи. Пропонується енергійно постукувати кінчиками пальців по резонаторним порожнинам з одночасною довгою вимовою звуків: лобу – [М], крилам носа – [М], верхній губі – [В], нижній губі – [3], верхній частині грудей – [Ж], нижнім боковим частинам грудної клітки справа та зліва – [М], спині позаду там, де поперек, і у напрямку до лопаток на [М].

Після вібраційного масажу треба зробити 5-10 спокійних вдихів і видихів і перейти до голосових вправ.

Прийоми з постановки голосу спрямовані на вдосконалення вміння відчувати та керувати напрямком видихуваного повітря на матеріалі приспівування носових приголосних з поступовим приєднанням голосних та інших приголосних. Важливим також є навичка регулювати гучність, леткість, стійкість, висоту голосу за допомогою прози та віршованих творів.

Педагогам потрібні щоденні хоча б короткочасні тренування, подібно до того, як це роблять драматичні актори та вокалісти.

Що стосується обсягу голосового навантаження, то спеціалісти вважають, що людина з добре поставленим голосом може говорити стільки, скільки вимагають умови його професії (О. В. Лаврова). Нормальне навантаження для голосового апарату – 6 годин. При більшому навантаженні втомлюється не тільки голосовий апарат, а й наступає загальне стомлення, погіршується самопочуття. Адже педагоги всіх рівнів, як правило, ведуть заняття стоячи і зі значною витратою емоційної енергії.