Правила оформлення списку та бібліографічного опису літературних джерел

Будь-яке наукове дослідження спирається на роботу з літературними джерелами, що вимагає володіння методами фіксації і збереження наукової інформації. Кожна робота, викладена у науковому стилі, повинна містити правильно оформлений список літературних джерел.

Бібліографічний список літератури складається за певною системою. Найчастіше перелік подається за алфавітом (з урахуванням перших трьох літер прізвища). Допускається складання списку за порядком згадування у тексті або у хронологічному порядку. Слід зазначити, що бібліографічний опис складається мовою оригіналу, тобто перекладати назву книги не потрібно.

Письмова наукова робота вимагає бібліографічного опису кожного джерела за всіма правилами. Існують дві системи бібліографічного опису: повна й скорочена. За повною системою описуються всі показники видання: автор, назва, місце видання (місто), видавництво, рік, кількість сторінок. Наприклад:

Волкова Н.П. Професійно-пегагогічна комунікація [Текст]: навч. посібник / Н. В. Волкова. – К.: ВЦ "Академія", 2006. – 256 с.

Якщо книга написана двома (і більше) авторами, то перед назвою пишеться прізвище тільки першого автора, а після назви і після скісної риски згадуються всі автори:

Мацько Л.І. Риторика [Текст]: навч. посібник / Л.І. Мацько, О.М. Мацько. – К.,.2003. – 311 с.

Якщо авторів чотири, п'ять та більше, то після скісної риски записуються прізвища тільки трьох:

Соціальне становлення дитини у прийомній сім'ї: соціальний супровід [Текст]: навч.-метод. посібник / Л.С.Волинець, А.Й. Капська, Н.М. Комарова та ін. – К., 2000.-127 с.

Часом потрібна не ціла книга, а окремий твір автора в збірці його праць, або ж робота одного з авторів колективної монографії. У такому разі прийнятий інший вид запису, наприклад:

Лаврова Е.В. Профилактика нарушений голоса у учителей. – / Совершенствование системы учебно-воспитательной работы со студентами-дефектологами в условиях педвуза. / Е.В.Лаврова. – М., 1986. – С. 59-64.

У випадку, коли описується книга, яку написала група авторів, і зазначено, що вона видана за загальною редакцією однієї особи, то бібліографічний опис буде мати інший вигляд:

Культура української мови: Довідник/С. Я. Єрмоленко, Н.Я. Дзюбишина-Мельник та ін. / За ред. В.М. Русанівського. – К.: Либідь, 1990.-304 с.

Якщо матеріал береться із статті автора з періодичного видання, опис буде таким:

Берник Т.Л. Перші спроби надання логопедичної допомоги особам з мовленнєвими порушеннями / Т.Л. Берник. // Дефектологія. – 2004. – № 3. – С. 48-52.

Найбільші міста, в яких є численні видавництва, для простоти подаються однією літерою: К. – Київ, М.– Москва, СПб. – Санкт-Петербург, NY – Нью-Йорк тощо. Для менших міст прийнято писати повну назву: Львів, Чернівці та ін.

Коли роботу написано колективом авторів (більше трьох), звичайно обмежуються прізвищами перших трьох авторів з додатком "та ін.".

Не менш важливо звернути увагу на систему крапок та ком; на те, що в одному випадку кількість сторінок позначається великою С., а в другому – малою с. тощо. Все це – свідчення вашої наукової культури.

Інша система бібліографічного опису простіша, її використовують у повсякденній навчальній роботі, коли після автора й назви вказано лише місце видання та рік, наприклад:

Сагач Г.М. Риторика. – К., 2000.