Мова і мислення

Мова – це не тільки знаряддя спілкування, а й знаряддя мислення. Мовна діяльність – водночас і мисленнєва діяльність. Мовлення і мислення взаємопов'язані. Мислення здійснюється на мовній основі, а мовлення в нормі завжди осмислене. Як вказував І. О. Синиця: "Особлива роль мовлення в навчанні випливає, крім усього іншого, з його нерозривного зв'язку з мисленням. Зв'язок цей двосторонній. Теза "яке в людини мислення, таке й мовлення" багато в чому правомірною буде і у формулюванні: "яке у людини мовлення – таке й мислення".

Мова є засобом вираження думок і розуміння власної думки. За допомогою мови людина усвідомлює і розуміє свої думки.

Спілкування людей за допомогою мови відіграє величезну роль у розвитку суспільства, у пізнанні дійсності. Мова дає можливість об'єднувати пізнавальні зусилля окремих людей, народів, всього людства в єдине ціле.

Мовленнєве спілкування – це така активність людей при їх взаємодії, під час якої вони, впливаючи один на одного за допомогою мови та інших знаків, здійснюють обмін інформацією й організовують свою спільну діяльність. Крім мови, під час мовленнєвого спілкування застосовують також невербальні засоби (від лат. verbum-слово, мн. verba-говоріння) – міміку і жести. Спілкування здійснюється у комунікативних актах.

Комунікативний мовленнєвий акт може здійснюватися усно чи за допомогою письма, але він обов'язково передбачає існування двох учасників: відправника інформації (адресанта) і одержувача (адресата). Головною формою комунікативного акту є діалог, в якому обидва учасники спілкування по черзі перебувають у ролях відправника й одержувача. Саме в діалозі розкривається суть процесу обміну інформацією.

Іншими формами комунікативного акту є групова розмова (полілог), в якій відправник повідомляє інформацію кільком співрозмовникам і кожен з них може перетворитися з одержувача на відправника, а також монолог, при якому одержувач не присутній у момент відправлення інформації або ототожнюється з відправником.

У комунікативному аспекті одиницею мовлення є висловлювання. Межі кожного висловлювання визначає зміна мовців. Кожне висловлювання завершується передачею слова іншому.