Гігієна голосового апарату педагога

Для корекційного педагога усне мовлення виступає основним знаряддям праці, оскільки у його професійній діяльності переважають словесні методи та прийоми виховання і навчання (розповідь, художнє читання, бесіда, співи, дидактичні ігри тощо). Постійне говоріння створює підвищене навантаження на голосовий апарат. Тому для будь-якого педагога актуальним є збереження і зміцнення голосової функції.

Для профілактики порушень голосу важливо підтримувати постійно голосову форму. Необхідно звертати увагу на безпричинні зміни тембру голосу, охриплість, а також надмірну втомлюваність, вчасно звертатися до лікарів – отоларинголога, фоніатра.

Люди голосо-мовленнєвих професій мають схильність до застуди, яка локалізується у ділянці верхніх дихальних шляхів. Це пояснюється особливою чутливістю їх голосового апарату до охолодження, умовами праці, а також рухливістю нервових процесів і особливою вразливістю. Для запобігання хронічних хвороб голосових зв'язок педагогам не можна працювати навіть у стані легкої застуди.

Людям, у яких часто хворіє гортань та швидко втомлюється голос, слід дбайливо ставитися до свого голосового апарату, не допускати його перенапруги і перевтоми, використовуючи для відпочинку кожну вільну хвилину. Після закінчення робочого дня доцільно протягом 2-3 годин уникати тривалих розмов. При неминучості таких розмов слід говорити тихіше, користуватися короткими, лаконічними фразами.

Важливо навчитися відрізняти недоліки в голосовому апараті внаслідок застуди та від неправильного голосоутворення.

Для здорової, нормальної роботи голосового апарату необхідна, спокійна атмосфера нормального психологічного клімату, доброзичливості, що виключає нервово-психічні травми і зриви.

Необхідно "розігрівати" і "остуджувати" свій голос. Перед роботою можна виконати розминку, вібраційний масаж гортані і голосову гімнастику. Після великого голосового навантаження добре зробити дихальну гімнастику з елементами аутогенного тренування.

Шепотіти і кричати шкідливо. При шепоті голосові складки зовсім не вібрують, а звук утворюється за рахунок шуму. При тривалому використанні шепітного мовлення формується неправильний механізм голосоутворення.

Педагогам, яким відомі слабкі сторони свого голосового апарату, необхідно під керівництвом фахівця опанувати методами правильної голосоподачі і з особливою ретельністю дотримуватися суворого голосового режиму.

Не слід говорити на тлі гучної музики, шуму або під час роботи різної техніки.

Великого значення набуває режим харчування. Для голосових зв'язок шкідлива гостра, кисла, солона, дуже холодна або гаряча їжа. Газовані напої та лузання насіння також подразнюють слизову оболонку гортані.

Дуже шкідливо вживання алкогольних напоїв. Алкоголь утруднює нормальну функцію нервової і серцево-судинної систем, шкідливо діє на всі внутрішні органи. При частому вживанні спиртних напоїв порушується функція залоз слизової оболонки верхніх дихальних шляхів. З'являються гіперемія та інфільтрація голосових складок, сухість їх поверхні. Голос стає менш витривалим, якість тембру змінюється.

Не менш шкідливо і куріння. Тютюновий дим, систематично подразнюючи слизову оболонку гортані, трахеї і бронхів, викликає сухий кашель, який травмує голосові зв'язки. Не слід розмовляти, а тим більше співати в приміщеннях, де курять або курили.