Легіонельоз (хвороба легіонерів)

Викликається особливим мікроорганізмом Legionella pneumophila і перебігає головним чином у вигляді пневмонії. Звичною й ефективною терапією при цьому захворюванні є застосування макролідів. Ще ефективніше поєднання макролідів з рифампіном. За відсутності ефекту від еритроміцину або поганої переносимості використовують фторхінолони (ципрофлоксацин, пефлоксацин, офлоксацин та ін.).

Муковісцидоз, бронхоектатична хвороба

Муковісцидоз (кістозний фіброз легенів) є спадковим аутосомно-рецесивним захворюванням. Останнім часом воно вважається найчастішою причиною бронхоектатичної хвороби. Однією з причин смерті при даному захворюванні може бути загострення бронхолегеневої інфекції. Найчастіший збудник – синьогнійна паличка (Pseudomonas aeruginosa). У дітей синьогнійній інфекції, як правило, передує інфікування золотистим стафілококом.

Лікування синьогнійної інфекції на фоні легеневої форми муковісцидозу є для лікаря нелегкою задачею. Якнайкращою комбінацією вважається аміноглікозид (тобраміцин) із тикарциліном або з цефалоспорином 3-го покоління (цефтазидим). Цефалоспорини 3-го покоління можуть застосовуватися і у вигляді монотерапії. З доступніших антибіотиків використовується група карбеніциліну (пеніциліни з антисиньогнійною активністю), а також поєднання препаратів цієї групи з аміноглікозидами.