Аміксин

Низькомолекулярний синтетичний індуктор ендогенного інтерферону ароматичного ряду, що відноситься до класу флуоренонів. Препарат стимулює утворення в організмі інтерферонів альфа-, бета- і гамма-типів Т-клітинами. Є також імуностимулятором і надає пряму противірусну дію. Аміксин корегує вторинні інтерферон- та імунодефіцитні синдроми при гострих і хронічних рецидивуючих вірусних інфекціях, алергічних і аутоімунних захворюваннях.

Фармакокінетика. Після прийому всередину (після їди) препарат швидко всмоктується з ШКТ. Потрапивши в кров, він незначною мірою зв'язується з білками і добре проникає в різні органи, тканини й біологічні рідини організму. Виводиться в незміненому вигляді протягом 24 годин.

Показання до застосування. Інфекції, викликані вірусами простого герпесу 1 -го або 2-го типів, як первинні, так і рецидивуючі; вірусні гепатити А і В; грип і ГРВІ; нейровірусні інфекції; цитомегаловірусні інфекції.

Протипоказання. Вагітність.

Взаємодія. Аміксин сумісний з антибіотиками і засобами традиційного лікування вірусних і бактерійних інфекцій.

Побічні ефекти. Переноситься препарат добре. При 1-2-кратному застосуванні ПЕ не виникають. При багатократному введенні він кумулює. Широта хіміотерапевтичної дії невелика. Можлива індивідуальна непереносимість; короткочасний озноб.

Полудан

За хімічною будовою є поліаденілуридиловою кислотою. Використовують місцево при вірусних захворюваннях очей. Вводять його під кон'юнктиву або призначають у вигляді очних крапель.

Крім полудану, іноді застосовують інші синтетичні полінуклеотиди: ампліген і полігуацил. Спектр їх дії значно ширший: грип, гепатит В, енцефаліт, сказ і СНІД.

Окрім наведених вище синтетичних інтерфероногенів, у медичній практиці використовують і природні сполуки:

  • а) низькомолекулярні поліфеноли рослинного походження для перорального застосування – мегасин, кагоцел, саврац, рагосин, гозалідон;
  • б) полімери для парентерального введення – ларифан, ридостин.

Різні за своєю природою інтерфероногени in vivo впливають на продукцію інтерферонів у різних тканинах і органах, переважно лімфоїдних.