< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Порядок роботи комісій із трудових спорів

Працівник може звернутися в комісію з трудових спорів у 3-місячний термін з дня, коли він дізнався або мав дізнатися про порушення своїх прав (ст. 225 КЗпП України).

Коли з поважних причин установлений термін пропущено, комісія з трудових спорів може його відновити.

Заяву працівника в комісію приймає уповноважена на це особа. Така заява підлягає обов'язковій реєстрації.

Комісія зобов'язана розглянути трудовий спір у 10-денний термін з дня подачі заяви (ст. 226 КЗпП України). Він обчис­люється з наступного дня після подачі заяви. Цей термін включає також вихідні, неробочі і святкові дні. Якщо остан­ній (десятий) день збігається з неробочим днем, комісія роз­глядає заяву наступного дня.

Протягом установленого 10-денного терміну комісія попе­редньо готує справу до слухання. Підготовка має бути ретель­ною і всебічною, що забезпечує повноту доказів, і сприяти ухва­ленню правильного й об'єктивного рішення за суттю спору.

Комісія має право викликати на засідання свідків, доруча­ти спеціалістам проведення технічних, бухгалтерських та інших перевірок, вимагати від власника або уповноваженого ним органу необхідних розрахунків і документів. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний задовольняти ви­могу комісії про надання документів, розрахунків, проведен­ня перевірок тощо.

Коли справу призначають для розгляду на комісії, про це повідомляють всім особам, яких мають викликати на її засі­дання (представникам сторін, свідкам, експертам та ін.). За­сідання комісії з трудових спорів, як правило, проводяться в неробочий час. На підприємствах, в установах, організаціях зі змінним режимом роботи засідання комісії призначаються на такий час, щоб зацікавлений працівник, а також інші осо­би, які викликаються на комісію, мали можливість бути при­сутніми на засіданні в неробочий для них час.

Усі спори комісія зобов'язана розглядати при працівни­кові, що подав заяву, а також при представниках власника або уповноваженого ним органу. Заочний розгляд спору до­пускається тільки за письмовою заявою працівника. За ба­жанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкової організації або, на ви­бір працівника, інша особа, в тому числі адвокат.

У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні без поважних причин комісія ухвалює рішення про зняття заяви з розгляду. Але це не позбавляє працівника права подання заяви знову в рамках 3-місячного терміну з дня, коли працівник дізнався або мав дізнатися про порушення своїх прав.

Засідання комісії вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин обраних до її складу членів.

На початку засідання комісії працівник і власник або упов­новажений ним орган мають право заявити мотивований відвід будь-якому члену комісії.

Член комісії, якому заявлено відвід, не бере участі у вирі­шенні цього питання. Все це вноситься до протоколу (ст. 226 КЗпП України).

Після всебічного розгляду обставин справи члени комісії ви­кладають свої погляди і вносять пропозиції за суттю справи.

Рішення ухвалюється більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. У рішенні зазначаються:

  • — повне найменування підприємства, установи, організації;
  • — прізвище, ім'я і по батькові працівника, що звернувся в комісію, або його представника;
  • — дата звернення в комісію;
  • — дата розгляду спору;
  • — суть спору;
  • — прізвища членів комісії;
  • — прізвище власника або уповноважений ним орган;
  • — результати голосування;
  • — мотивоване рішення комісії.

Ухвалене комісією рішення затвердженню не підлягає. У рішенні комісії з грошових вимог указується точна сума, що належить працівникові. Комісія не має права переглядати свої рішення. Якщо при підрахунку належних працівникові грошових сум було допущено помилку, комісія уточнює суму, яку необхідно виплатити, про що зазначається в додатковому рішенні з цього спору.

Копії рішення комісії (або витяг з протоколу) в 3-денний термін (не враховуючи дня засідання) вручаються працівни­кові і власникові або уповноваженому ним органу (ст. 227 КЗпП України).

У разі незгоди з рішенням комісії працівник або власник чи уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення в суді в 10-денний термін із дня одержання копії рішення ко­місії (або витягу з протоколу). Коли цей термін з поважної причини буде пропущено, суд може відновити його і розгля­нути спір за суттю.

Якщо пропущений термін не буде відновлено, заява не роз­глядатиметься, і чинним залишається рішення комісії з тру­дових спорів (ст. 228 КЗпП України). Рішення комісії про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника підлягає негайному виконанню.

В інших випадках рішення комісії виконується власником або уповноваженим ним органом у 3-денний термін по закін­ченні 10 днів, передбачених на його оскарження (ст. 229 КЗпП України).

Якщо власник або уповноважений ним орган не виконують рішення комісії у встановлений термін, виникає необхідність примусового виконання рішення. З цією метою комісія видає працівникові посвідчення, що має чинність виконавчого лис­та. У посвідченні вказуються:

  • — найменування органу, що виніс рішення з трудового спору, дати його ухвалення і видачі посвідчення;
  • — прізвище, ім'я, по батькові працівника;
  • — рішення комісії за суттю справи.

У посвідченні про примусове стягнення грошової суми обов'язково вказується точна сума.

Посвідчення підписується головою або заступником голо­ви комісії з трудових спорів підприємства, установи, органі­зації і скріплюється печаткою комісії.

Посвідчення не видається, якщо працівник або власник чи уповноважений ним орган звернувся в 10-денний термін із за­явою в суд. Працівникові належить звернутися з посвідчен­ням до суду протягом 3-місячного терміну.

Рішення комісії згідно з посвідченням виконує судовий ви­конавець у примусовому порядку за правилами, що діють для виконання судових рішень. Якщо працівник з поважної при­чини пропустив установлений 3-місячний термін звернення в суд, то комісія, яка видала посвідчення, має право відновити цей термін (ст. 230 КЗпП України).

Законодавством не передбачено можливості припинення з яких-небудь мотивів примусового виконання рішення комісії відповідно до посвідчення.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >