Передмова

Динамічний розвиток сучасної цивілізації вимагає інноваційних підходів у вирішенні традиційних питань буття, що постають у різних сферах життєдіяльності людини, висуває підвищені вимоги до фахівця соціальної роботи, до рівня його професіоналізму. Різноманітність освітніх технологій, сформованих в минулому та привнесених сьогоденням, дедалі більше орієнтується на суб'єкт-суб'єктний процес навчання, що передбачає взаємну активність учасників цього процесу, підготовку творчої особистості, формування її фізичного й морального здоров'я.

Вища школа й ті вимоги, що ставляться до випускників ВНЗ потребують впровадження таких методик, які б допомогли реалізації особистісного підходу до студента як одного із найважливіших принципів організації навчально-виховної роботи. Нині вже неможливо викладати дисципліни традиційно, коли у центрі навчального процесу знаходиться викладач, а студенти мовчки сприймають матеріал, слухають пояснення на лекціях або звітують на семінарських і практичних заняттях, виконують контрольні завдання, складають заліки, іспити, одержують оцінки за ті знання і навики, які набули у процесі навчання.

Підхід до особистості, яка знаходиться у центрі процесу навчання, ґрунтується на повазі її думки, спонуканні до активності, заохоченні до творчості, добре відомий ще з праць Л. Виготського, Π. Гальперіна, В. Шаталова, В. Дяченка, С. Шевченка, Ш. Амонашвілі та ін. Його сутність полягає, насамперед, у підвищенні навчально-виховної ефективності занять, і як наслідок – у значному зростанні рівня реалізації принципів свідомості, активності та якості знань, умінь і навичок, які набули студенти. Іншими словами – це сприяє не лише глибшому розумінню навчального матеріалу, а й розвитку мислення та мовлення, оволодінню новими знаннями, розширенню досвіду, пізнанню себе та інших. Застосування інтерактивних методик, тренінгів у вищій школі передбачає докорінну зміну методичних стереотипів, які сформувалися у викладачів.

Тренінг як метод активного впливу на сучасному етапі розвитку суспільства являє собою один з найбільш затребуваних і динамічно розвинутих видів соціально-психологічної роботи, оскільки уможливлює вирішення завдань, пов'язаних з розвитком навиків спілкування, самоконтролю і самопізнання, особистісного зростання, активізацією творчого потенціалу, розвитку стійких якостей, важливих для ефективної взаємодії не тільки у професійній діяльності, але й у приватному житті. Тренінгові форми навчання передбачають отримання знань не в готовому вигляді, а в результаті активної взаємодії учасників, і, на відміну від традиційних, охоплюють весь потенціал людини.

Застосування різних засобів і технологій маніпулятивного впливу на людей, маніпулювання особистістю, стало звичним явищем у повсякденному житті. Студенти, і викладачі використовують певні прийоми маніпуляції в процесі навчання: інколи – для досягнення якихось своїх цілей, деколи – для допомоги іншим, а деколи навіть не усвідомлюючи цього. Вони вважають в своїй більшості, що маніпуляція в педагогічній діяльності допустима, хоча їх відношення до маніпуляції негативне. Маніпуляція у педагогічній діяльності повинна будуватися на гуманістичній основі і викладач у ній має керуватися інтересами студента. Педагог мас бути прикладом для студентів у всьому, пристойно поводити себе в будь-яких ситуаціях з метою налагодження ефективної взаємодії в системі "викладач-студент" для поліпшення якості навчально-виховного процесу.

Серед студентської молоді, різного роду маніпуляції становлять значну частину від усіх форм взаємодії як негативний факт їхнього соціального існування. Усі студенти вважають, що вони є постійними об'єктами маніпулювання з боку викладачів, батьків чи товаришів, але стосовно себе вважають, що ними маніпулюють переважно у прагматично орієнтованих техніках, а самі апелюють до гедоністично орієнтованих технік. Репертуар засобів виявлення маніпулятивних намірів у студентському середовищі є недостатнім для ефективної протидії. Разом з тим молодь виражає значне бажання до відкритого та позитивного спілкування, але вказує на відсутність необхідних для цього умінь та навичок.

Впровадження інтерактивних методик у викладання фахових дисциплін дає змогу докорінно змінити ставлення до об'єкта навчання, перетворивши його на суб'єкт; виявляти та протидіяти маніпулятивним намірам, що передбачає послідовне оволодіння студентами такими навичками спілкування, як: позитивне емоційне ставлення до людей, позитивний зворотний зв'язок, позитивна оцінка та схвалення, позитивне конструктивне вирішення конфліктів.

Оволодіння особистістю системою психологічних засобів виявлення та протидії маніпулятивним намірам призводить до зниження психологічної напруги, підвищення відкритості й толерантності людини у міжособистісному спілкуванні, що дозволяє особистості залишатися чесною та щирою, здатною бачити і розуміти себе й інших, мати власну думку щодо різноманітних подій та ситуацій, вміти відчувати, проявляти інтерес до життя, бути вільною і разом з тим відповідальною, а також прагнути подолати труднощі і жити в гармонії зі світом.

Запропонований посібник опосередковано сприяє підготовці молодої людини до життя, формуванню цілісної професійно відповідальної особистості, якій притаманні високий рівень культури, творча активність, здатність до самостійності, самопізнання, самоаналізу, самоконтролю, саморозвитку, самореалізації, активної громадської позиції, у тому числі і в соціальній сфері, яка була б здатна до накопичення й поглиблення знань, пошуку сміливих і творчих рішень, методів і засобів вирішення проблем тощо. Сучасний фахівець має володіти моделлю психологічного механізму протидії маніпулятивним намірам, яка є позитивною неманіпулятивною установкою і являє собою цілісний стан суб'єкта міжособистісного спілкування, його неманіпулятивну спрямованість на позитивне емоційне ставлення до людей, позитивний зворотній зв'язок, позитивну оцінку та схвалення, сприяє позитивному конструктивному вирішенню конфліктів. Підготовка сучасного фахівця повинна бути орієнтована на професійний саморозвиток особистості, формування та розвиток в нього професійної ідентичності.

Відповідно до вимог кредитно-модульної системи організації навчання, матеріал посібника представлено у вигляді змістових модулів, розподілених на навчальні елементи.