Когнітивний, емоційний та поведінковий аспекти маніпулятивного впливу на особистість упродовж тренінгу

Тренінг, як вже зазначалося, це форма інтерактивного навчання, метою якого є розвиток міжособистісної та професійної поведінки в суспільстві. Саме тренінг виступає "одним із найважливіших методів у системі професійної підготовки"^[1]. Тренінги суттєво підвищують конкурентоспроможність особистості на ринку праці та сприяють формуванню в майбутніх фахівців з вищою освітою якісно нового типу мислення. Тренінги, як зазначає А. Панфілова^[2], є здебільшого комунікативні психолого-педагогічні й спрямовані на розвиток наступних умінь:

– вступати в контакт, ініцігоючи його;
– формувати позитивне перше враження;
– ставити запитання й відповідати на них;
– вести розмову та стимулювати співбесідника до з'ясування його позиції, пропозицій, висловлювань;
– слухати, чути й зрозуміти те, що має на увазі учасник;
– сприйняти й зрозуміти те, що людина не в змозі висловити;
– передати учаснику те, що його почули й зрозуміли (надати зворотний зв'язок);
– вирівнювати емоційне напруження в розмові, переговорах, дискусіях;
– керувати експресивними сигналами;
– діагностувати й використовувати сенсорні канали учасника;
– ефективно взаємодіяти з іншими особами тренінгової групи.

Упродовж тренінгових занять відбувається інтенсивний і досить короткий курс навчання, що сприяє підвищенню комунікативної, професійної та соціальної компетентності й оволодіння майбутніми фахівцями певними практичними навичками, які будуть необхідні для успішної реалізації професійної діяльності^[3]. Участь у тренінгу передбачає можливість зосередитися на засвоєнні особистістю специфічних способів поведінки, пошуку оптимальних шляхів виходу зі складних життєвих ситуацій, сприяє опануванню нового досвіду, прогнозуючи шляхи виходу з проблемних ситуацій, та демонструють оптимальні зразки розв'язання навчальних ситуацій.

Тренінгові заняття підвищують ефективність професійної компетентності, зумовлюють особистісний розвиток й удосконалення, які відбуваються на кількох рівнях^[4]:

– когнітивному – отримання нових знань, інформації про себе та інших, про більш конструктивні способи діяльності, поведінки і спілкування;
– емоційно-почуттєвому – переживання з приводу особистої нездатності до оптимального розв'язання певних аспектів особистісного розвитку, професійної діяльності, набуття емоційно- почуттєвого досвіду в стосунках з групою та окремими її учасниками, усвідомлення власних емоційних переживань, підвищення самоконтролю;
– поведінковому – набуття нових прийомів, навичок, умінь і способів поведінки та їх закріплення;
– особистому – корекція ставлення до себе та інших учасників, корекція настанов, особистісних якостей, які заважають ефективному спілкуванню, особистісному зростанню, оптимальній діяльності.

Варто акцентувати увагу на цих аспектах особливо при організації психолого-педагогічних тренінгів. Упродовж занять когнітивний аспект дає можливість учаснику отримати нову інформацію за допомогою постановки низки дослідницьких завдань, які спрямовані на підвищення рівня інформативності у галузі спілкування. Емоційний аспект дозволяє включити переживання особистісної значимості отриманої інформації. Конативний аспект (поведінковий) передбачає суттєве розширення поведінки учасників тренінгу через усвідомлення неефективності та небажаності деяких звичних способів поведінки у процесі спілкування^[5].

[1] Коджаспирова Г. М. Словарь по педагогике / Г. М. Коджаспирова, А. ІО. Коджаспиров. – М. : ИКЦ "МарТ", 2005. – С. 357.
[2] Панфилова А. П. Тренинг педагогического общения [Текст] : учеб, пособие [для студ. высш, учеб, заведений]. – М. . Академия, 2006. – 336 с.
[3] Makshanov S. I. Psihologija treninga: Teorija. Meiodologija. Praktika: Monografija. – SPb : "Obrazovanie", 1997. – 238 s.
[4] Євсюков О. Ф. Тренінговій^ метод формування управлінської компетентності у курсантів ВВНЗ... -С. 196.
[5] Мельничук 1. М. Психолого-педагогічний тренінг як акгивний засіб підвищення комунікативної компетентності майбутнього фахівця фінансово-економічної сфери / І. М. Мельничук, В. Я. Чорній // Педагогічний альманах. – 2010. – Вип. №6. – С. 97-101.