Фібрати

Із препаратів цієї групи найбільше поширення мають гемфіброзил, фенофібрат, ципрофібрат.

Фармакокінетика. Гемфіброзил при прийомі всередину добре всмоктується з травного каналу, його біодоступність складає 97 %, максимальна концентрація в плазмі досягається через 1-2 години, метаболізується в печінці, період напіввиведення 1,5 години. Препарат екскретується нирками 70 % (більша частина в незміненому вигляді).

Фенофібрат – проліки, які в тканинах перетворюються на кислоту фенофіброєву. Максимальна концентрація в крові досягається через 5 годин після прийому. Екскретується переважно нирками у вигляді метаболітів, період напіввиведення біля 20 годин.

Ципрофібрат характеризується довшим періодом напіввиведення (48-120 годин).

Фармакодинаміка. Незважаючи на деяку різницю у фармакокінетиці, препарати фібратів мають подібний механізм дії. Дані препарати впливають на рецептори (PPARa) – група ядерних рецепторів, що функціонують як регулятори активності генів і взаємодіють з жовчними кислотами, фібратами, ейкозаноїдами. PPARs стимулюють проліферацію пероксисом – органоїдів епітеліальних клітин печінки і нирок, які містять каталазу і гідролітичні ферменти та беруть участь в обміні переписних сполук. Проліферація пероксисом стимулює активність ліпопротеїнліпази в печінці та м'язах, яка проявляє виражену дію на гідроліз тригліцеридів, хіломікронів та ЛПДНЩ. Фібрати збільшують кількість ліпопротеїнових рецепторів і стимулюють ендоцитоз ЛПНЩ печінкою, частково блокують синтез холестерину в печінці (на рівні утворення кислоти меланової). Це призводить до зменшення у плазмі крові вмісту тригліцеридів ЛПДНЩ, підвищення вмісту ЛПВЩ.

Таким чином, фібрати підвищують рецепторне і нерецепторне захоплення ЛПДНЩ та ЛПНЩ. Крім того, фібрати мають протизапальний ефект (зменшення рівня С-реактивного білка). У фенофібрату виражена урикозурична дія.

Показання: гіперліпідемії Иб – V типів.

Побічна дія: диспепсичні явища, міальгія, міозит, розлад статевої потенції, внутрішньопечінковий холестаз, холелітіаз, висипи, аритмії.

Препарати кислоти нікотинової

Гіполіпідемічний ефект кислоти нікотинової зумовлений активацією фосфодіестерази, що сприяє зменшенню вмісту цАМФ і пригніченню ліполізу в жирових клітинах. Крім того, кислота нікотинова пригнічує тригліцеридліпазу в адипоцитах, що веде до пониження в жировій тканині утворення вільних жирних кислот. Внаслідок зменшення концентрації вільних жирних кислот у плазмі крові і проникнення їх у печінку насамперед пригнічується біосинтез ЛПДНЩ, що містять значну кількість тригліцеридів. Далі гальмується біосинтез і вміст у плазмі крові ЛПНЩ і ЛППЩ, до складу яких входить переважно холестерин. Вміст антиатерогенних ЛПВЩ зростає.

Показання: гіперліпідемії II-V типів. Як гіполіпідемічний засіб кислоту нікотинову застосовують у дозах, які значно перевищують профілактичну дозу її як вітаміну.

Побічна дія: гіперемія лиця і верхньої частини тулуба, приплив крові до голови, диспепсичні явища, дисфункція печінки, запаморочення. Щоб запобігти наслідкам розширення судин, пропонується починати лікування з менших доз, поступово збільшуючи дозу і кількість прийомів. Гіперемія шкіри зменшується після прийому кислоти ацетилсаліцилової.

Для лікування гіперліпідемій застосовується ендурацин – препарат кислоти нікотинової подовженої дії.

Інші лікарські засоби, що знижують рівень холестерину і тригліцеридів у сироватці крові

Засобами, що активізують метаболізм атерогенних ліпідів, є препарати ненасиченних жирних кислот, які утворюють ефіри з холестерином, перешкоджаючи проникненню його у внутрішню оболонку стінки судин. Одночасно вони активують катаболізм холестерину в печінці, підвищують виведення його з жовчю та екскрементами. Завдяки антиоксидантній дії вони зменшують перекисне окислення ліпопротеїнів і пригнічують утворення пінистих клітин в інтимі судин. До препаратів цієї групи відносяться омакор, епадол, есенціале.

Омакор містить ейкозапентанову, декозагексаєнову кислоти та α-токоферол.

Епадол – суміш ефірів омега-3 поліненасичених жирних кислот, а також пальмітинової, ліноленової, олеїнової, стеаринової та інших ненасичених жирних кислот.

Есенціале – ліпотропний комплексний засіб, що містить ненасичені жирні кислоти, холінфосфоліпіди (есенціальні фосфоліпіди), вітаміни: тіамін, рибофлавін, піридоксин, ціанокобаламін, токоферол, нікотинамід.

Показання: застосовуються у комплексній терапії гіперліпопротеїнемії II-V типів, ішемічної хвороби серця, постінфарктного кардіосклерозу, діабетичної ангіопатії.

Побічна дія: в окремих випадках відзначаються алергічні реакції, диспепсичні явища.

Певне значення у профілактиці атеросклерозу займають антиоксиданти (токоферолу ацетат, кислота аскорбінова, кверцетин та ін.), які пригнічують вільнорадикальне окислення ліпідів.

Препарати