Етапи проведення фінансового аналізу проекту

1. Аналіз фінансового стану підприємства, яке здійснює проект. Для зовнішніх інвесторів важливо мати уяву про стабільність фінансового стану інвестованого підприємства, що також вказує на рівень кваліфікації його адміністрації, тому підприємство звичайно повинно подавати документи не лише стосовно проекту, але й стосовно власного фінансового стану.

Крім того, виходячи з наявних на початок проекту показників фінансового стану, розраховуються показники ліквідності та рентабельності на плановий період, тобто аналізується вплив проекту на їх зміну. Такий аналіз дозволяє зробити висновок, погіршує чи поліпшує фінансовий стан підприємства проект, чи дотримано загальноприйнятих нормативів. Різниця між розрахунком показників ліквідності й рентабельності "без проекту" (розрахунок динамічного ряду на прогнозний період) та розрахунком показників ліквідності "з проектом" (розрахунок значень цих показників на основі проектних даних) показує вплив проекту на фінансовий стан і результати діяльності підприємства.

2. Прогноз обсягів реалізації продукції проекту. Прогноз обсягів продажів є результатом маркетингового аналізу. Оскільки виручка від реалізації є головним чинником, що впливає на показники ефективності проекту, її розрахунок повинен бути вкрай коректним. При прогнозуванні обсягів реалізації слід враховувати час на збут та оплату продукції. прогнозований рівень інфляції та усі знижки, що використовуються для стимулювання продажів.
3. Оцінка інвестиційних витрат і розрахунок поточних витрат за проектом. Конкретні обсяги витрат з основних компонентів інвестиційних та виробничих витрат по проекту повинні бути виявлені і ретельно розглянуті як при плануванні освоєння земельної ділянки підприємства, будівництва основних споруд та об'єктів цивільного будівництва, так і при виборі та обґрунтуванні технології і обладнання, матеріальних витрат, потреби в робочій силі та витрат на здійснення проекту. На основі обчислення зазначених компонентів витрат повинні бути визначені загальні інвестиційні витрати та загальні виробничі витрати.
4. Прогнозування прибутків. Прогноз звіту про прибутки (план прибутків проекту) базується на прогнозах продажу та розрахунку витрат за проектом. Підготовка прогнозних балансу і звіту про прибутки необхідні для оцінки рівня прибутковості проекту, величини втрат з виплати податків та погашення зобов'язань. Ці дані дозволяють акціонерам, інвесторам і фінансовим організаціям отримати необхідні відомості для прийняття рішення про участь у проекті.
5. Прогноз грошових потоків. Після прогнозу звіту про прибутки проектується грошовий потік від проекту, який він генерує. Головними завданнями прогнозу грошових потоків є узагальнення попередніх розрахунків фінансового плану (обсягів продажу, витрат, податків, залучення капіталу), забезпечення необхідних сум коштів в обороті на певні дати, уточнення структури капіталу проекту, підготовка основних показників ефективності проекту. При зведенні воєдино компонентів інвестиційних і виробничих витрат особливу увагу необхідно звернути на графік здійснення витрат, оскільки ці строки мають великий вплив на грошовий потік при здійсненні проекту та на його внутрішню норму прибутку.

При прогнозуванні грошового потоку слід проаналізувати вплив методу нарахування амортизації, ліквідаційної вартості, використання номінальних і постійних цін, потреби в оборотному капіталі.

6. Прогноз бухгалтерського балансу. Дуже важливою частиною фінансового обґрунтування проекту є прогнозування балансового звіту – документа, в якому відображені накопичені активи компанії та джерела їх фінансування, що базується на оцінці руху грошових коштів та інших активів і зміни пасивів. Прогноз балансового звіту відображає припустимий розвиток накопичуваних активів і джерела їх формування. Бухгалтерський баланс прогнозується на кінець кожного року проекту, щоб можна було визначити "вузькі місця", розрахувати показники рентабельності й ліквідності.
7. Визначення потреб у фінансуванні, вибір джерел фінансування, організація фінансування проекту. Підготовка фінансового аналізу проекту обов'язково містить у собі блок з визначення умов фінансування, вибору та раціоналізації джерел фінансування та розробки плану узгодження фінансових надходжень. Фінансування проектів спрямоване на забезпечення потоку інвестицій, необхідного для планомірного виконання проекту; зниження капітальних витрат і ризику проекту за рахунок раціональної структури інвестицій і отримання податкових пільг; забезпечення балансу між обсягом залучених фінансових ресурсів і величиною отриманого прибутку.

Раціоналізація структури фінансування є одним з етапів стратегії формування інвестиційних ресурсів компанії. Головними критеріями оптимізації співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування інвестиційної діяльності є необхідність забезпечення високої фінансової стійкості компанії та максимізація суми прибутку від інвестиційної діяльності, який знаходиться в розпорядженні засновників компанії при різних співвідношеннях внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування. В економіці це питання розкрито у понятті "фінансовий ліверидж" як потенційній можливості впливати на прибуток шляхом зміни обсягу і структури власного та позикового капіталу. Це одне з головних і складних питань фінансового менеджменту. З одного боку, чим більший власний капітал, тим стабільніший фінансовий стан підприємства і вища безпека кредитів, з іншого боку, позикові кошти звичайно дуже вигідно залучати в оборот при умові, що середньозважена вартість капіталу менша, ніж внутрішня норма рентабельності проекту.

Останнім кроком етапу фінансування проекту є узгодження у часі припливу коштів (оплачений акціонерний капітал, довгострокові та короткострокові позички, надходження від реалізації продукції, кредиторська заборгованість) та їх відтоку (витрати, пов'язані з інвестиціями та експлуатацією підприємства).

8. Розрахунок показників ефективності проекту з урахуванням ризиків та невизначеності. Основні показники ефективності проекту базуються на урахуванні вартості фінансових ресурсів у часі, що визначається за допомогою дисконтування. Розраховуються такі базові показники, як чистий приведений доход, індекс рентабельності, внутрішня норма рентабельності, термін окупності тощо та на їх основі приймається висновок про доцільність реалізації проекту. Методика розрахунку цих показників приведена нижче.

Чистин приведений ефект (доход) – net present value, NPV

Визначає найбільш узагальнену характеристику наслідків інвестування, тобто його кінцевий ефект у повній грошовій сумі. Під чистим приведеним доходом розуміється різниця між приведеною до дійсної вартості сумою чистого грошового потоку за період експлуатації інвестиційного проекту та сумою інвестиційних витрат на його реалізацію. Розрахунок цього показника при одноразовому здійсненні інвестиційних витрат визначається за формулою:

(3.1)

де Рі – сума чистого доходу по окремих інтервалах інвестиційного проекту;

Іt – інвестиції;

r – норма дисконту (в частках одиниці);

t – період надходжень або інвестицій.

Якщо NPV > 0, то проект прибутковий і має бути прийнятим; якщо NPV < 0, проект варто відхилити, тому що він збитковий; якщо NPV = 0 – слід поглибити оцінку з урахуванням інших показників.

Залежність NPV проекту від норми дисконту визначає профіль NPV проекту. Розрахунок NPV проектів показує, що вплив зростання ставки дисконту в більшій мірі відображається на грошових потоках, що відстоять на більш тривалий проміжок часу від моменту дисконтування і отже на NPV короткострокових проектів цей вплив менший.

Індекс рентабельності інвестицій (РІ)

Суть оцінки полягає у відношенні дисконтованих надходжень і дисконтованих витрат за весь життєвий цикл проекту. На відміну від чистого приведеного ефекту індекс рентабельності є відносним показником і тому є зручним при виборі одного проекту з ряду альтернативних, які мають приблизно однакові значення NVP. Відбір проектів полягає в тому, щоб вибрати проекти з індексом рентабельності більше 1, та визначити проект з найбільшою величиною цього відношення, який буде вважатися найбільш прибутковим.

Якщо РІ > 1, проект прибутковий і має бути прийнятим і, навпаки РІ < 1 – проект збитковий. Однією з особливостей РІ є те, що він дає відносні значення і його застосовують в комплексі з іншими показниками, які дають абсолютні значення.

Внутрішня норма рентабельності інвестицій (IRR)

Внутрішня норма рентабельності інвестицій – це ставка дисконту, при якій дисконтовані надходження дорівнюють дисконтованим інвестиціям (витратам), тобто це ставка дисконту, при якій NPV проекту дорівнює нулю.

Внутрішня норма рентабельності інвестицій порівнюється з максимальною банківською відсотковою ставкою по кредитам або ж платою за використання грошових засобів з будь-яких інших джерел, які можуть бути прийняті при фінансуванні проекту. З іншого боку, IRR по

(3.2)

дає собою очікуваний рівень доходності проекту, у відповідності з яким інвестор приймає рішення щодо його фінансування, вибираючи той проект з ряду альтернативних, що забезпечує найбільший відсоток внутрішньої норми рентабельності.

Показник IRR може бути визначений такими способами:

1. Побудовою профіля NPV (місце перетину кривої з віссю ставки дисконту).
2. Використанням методу послідовних ітерацій – визначають шляхом підбору два значення норми дисконтутаким чином, щоб в інтервалі () функція NPV = f (r) змінювала знак. Далі IRR визначають

за формулою:

(3.3)

де – значення норми дисконту, при якій більше нуля;

– значення норми дисконту, при якій менше нуля.

Якщо внутрішня норма рентабельності більша за вартість авансованого капіталу, то проект має бути прийнятим.

Термін окупності інвестицій (Т)

Термін окупності проекту показує період часу відшкодування витрат проекту надходженнями грошових коштів в результаті реалізації проекту. Відбір найбільш привабливого проекту за цим критерієм здійснюється вибором проекту з мінімальним терміном окупності. Розрахунок терміну окупності залежить від рівномірності надходжень грошових коштів. Якщо грошові кошти від реалізації проекту надходять рівномірно, то термін окупності Т визначається шляхом поділу суми інвестиці й І на величину щорічних надходжень :

(3.4)

Якщо надходження по роках нерівномірні, то термін окупності визначається простим підрахунком числа років, протягом яких інвестиції будуть повернуті кумулятивним доходом.

Визначають термін окупності інвестицій на основі як недисконтованих грошових потоків, так і з урахуванням дисконтування. Розрахунок з урахуванням дисконтування дає найбільш точні результати, що відповідають реальним термінам.

Показник терміну окупності "відсіює" ті проекти, у яких основні надходження очікуються в більш пізні терміни реалізації проекту. Для інвесторів, що очікують швидкої віддачі від вкладеного капіталу, ці проекти непривабливі.